Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі не може пере­вищувати п'ятнадцяти років.

Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуаль­ним кодексом України. | Розділ XIV | Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хво­робу до постановлення вироку або під час відбування покарання. | Стаття 96. Примусове лікування | КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ | До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. | Стаття 99. Штраф | Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. | Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом. | Десять років — у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин. |


 

1. Особливості призначення покарання неповнолітнім викликані насампе­ред тим, що стосовно цих осіб на перше місце висувається мета виправлен­ня. Тому ч. 1 ст. 103 КК встановлює, що крім загальних засад призначення покарання (див. коментар до статей 65-67 КК), суд при призначенні пока­рання неповнолітньому повинен враховувати певні особливості: 1) умови його життя та виховання; 2) вплив дорослих; 3) рівень розвитку; 4) інші особливості особи неповнолітнього.

2. Врахування вікових особливостей неповнолітнього вимагає встанов­лення не тільки того, що особа формально досягла віку кримінальної відпо­відальності, а й з'ясування всіх індивідуальних психофізичних властивос­тей неповнолітніх певного віку. У зв'язку з цим практика йде шляхом ви­ключення кримінальної відповідальності та покарання щодо тих не­повнолітніх, які хоч і досягли віку, з якого встановлена кримінальна відповідальність, проте відстають (не у зв'язку з психічним захворюванням) у розумовому розвитку від того рівня, що є типовим для цього віку і визна­чає можливість усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчиненого. Саме тому загальні засади призначення покарання щодо не повнолітніх застосовуються з урахуванням специфіки рівня їхнього вікового психофізичного розвитку.

Можливість відносно легко (порівняно з дорослими) змінювати спря­мованість формування особи підлітка пояснює і загальний напрямок у призначенні їм покарання — його пом'якшення. Саме це визначає вчинен­ня злочину неповнолітнім обставиною, що пом'якшує покарання (п. З ч. 1 ст. 66 КК).

Практика однозначно йде шляхом найчастішого застосування до не­повнолітніх пільгових інститутів кримінального права, наприклад, призна­чення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).

3. Призначення неповнолітньому покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків ґрунтується на положеннях, закріплених у статтях 70 та 71 КК з урахуванням особливостей, передбачених у статтях 99-102 КК (див. коментар до цих статей). Особливістю призначення неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків позбавлення волі відповідно до ч. 2 ст. 103 КК є те, що покарання у цьому випадку не може перевищувати п'ят­надцяти років позбавлення волі.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
За особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, — на строк до п'ятнадцяти років.| Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)