Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням. | Стаття 87. Помилування | Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають су­димості. | Особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. | Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості | Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуаль­ним кодексом України. | Розділ XIV | Які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хво­робу до постановлення вироку або під час відбування покарання. | Стаття 99. Штраф | Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. |


Читайте также:
  1. Арешт як вид покарання.
  2. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
  3. Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою криміна­льної відповідальності.
  4. Громадські роботи як вид кримінального покарання.
  5. Десять років — у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
  6. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України виз­начає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання за­стосовуються до осіб, що їх вчинили.
  7. Для притягнення до кримінальної відповідальності

 

1. Суб'єкт злочину — це особа, яка досягла до вчинення злочину певно­го віку: шістнадцяти (загальний вік) або чотирнадцяти років (знижений вік). Вік суб'єкта злочину виконує не тільки роль критерію нижчої вікової межі, з якої можлива кримінальна відповідальність, але є обставиною, що визначає характер і ступінь суворості кримінальної відповідальності і пока­рання неповнолітніх, тобто осіб, що не досягли вісімнадцяти років до вчинен­ня злочину (див. коментар до статей 18, 22 КК).

2. Поряд із загальними положеннями, що належать до питань криміналь­ної відповідальності осіб, які вчинили злочини, кримінальний закон перед­бачає певні особливості кримінальної відповідальності та покарання не­повнолітніх.

Встановлюючи ці особливості, законодавець виходить з психологічної ха­рактеристики цього віку: нестійкості психічних процесів, відсутності достат­нього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки. Така пси­хофізична незавершеність процесу формування особи призводить до нездат­ності повною мірою (на рівні психофізичного розвитку дорослої особи) усві­домлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність такого складного соціального явища як злочин, давати адекватну оцінку своїм вчинкам.

3. Виходячи з цього, кримінальний закон передбачає, що вчинення зло­чину неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує покарання (див. коментар до п. З ч. 1 ст. 66 КК). Ця норма відбиває стійку тенденцію пом'якшення відповідальності неповнолітніх, яка визначена передусім у законах України «Про охорону дитинства» в редакції від 7 березня 2002 р.; «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21 червня 2001 р., в яких викладено ос­новні засади охорони дитинства та основи державної політики у цій сфері.

Ця ж тенденція послідовно відображена в розділі XV КК України.

Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стаття 96. Примусове лікування| До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)