Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 87. Помилування

Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу. | Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку | Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу. | Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким | До осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути засто­соване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими стат­тею 81 цього Кодексу. | Якщо в період звільнення від відбування покарання засуджена вчи­нила новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаче­ними у статтях 71 і 72 цього Кодексу. | Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування | Особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. | Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості | Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуаль­ним кодексом України. |


Читайте также:
  1. Аналіз видатків за окремими статтями
  2. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
  3. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу.
  4. Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбаче­них цими статтями.
  5. Примітка. У статтях 218-223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
  6. Про порядок здійснення помилування
  7. Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивіду­ально визначеної особи.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на поз­бавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

 

1. Виходячи із принципу гуманізації суспільних відносин, Конституція України (п. 27 ст. 106) зазначає, що Президент України здійснює помилу­вання стосовно індивідуально визначеної особи (кількох осіб).

Помилування - акт глави держави, за яким визначена особа (чи кілька осіб) повністю або частково звільняються від відповідальності чи покарання (незалежно від тяжкості злочину вчиненого ними), або до неї застосовується більш м'яке покарання, або ж з особи знімається судимість.

У Конституціях СРСР 1936 і 1977 р. про помилування було зазначено як про виключну компетенцію Президії Верховної Ради СРСР (п. «к» ст. 49 і п. 11 ст. 121 Конституції СРСР).

2. Згідно зі ст. 44 КК актом помилування особа звільняється як від відповідальності, так і від покарання.

Особливістю акта помилування є його персоніфікованість — у ньому, за­значаються конкретні імена і прізвища помилуваних осіб.

Порядок здійснення помилування визначається Указом Президента Ук­раїни від 12 квітня 2000 р. № 588/2000, в якому зазначається, що помилу­вання засуджених здійснюється у вигляді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк (згідно з частиною другою коментованої статті цей строк не повинен бути меншим 25 років);

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і до­даткового покарання;

заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

3. Право на клопотання про помилування має особа, яка:

а) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;

б) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування пока­рання в Україну без умови про незастосування помилування;

в) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо відповідна установа цієї держави погодилася визнати і вико­нати прийняте в Україні рішення про помилування;

г) відбула покарання в Україні.

З клопотаннями про помилування можуть звертатися також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські ор­ганізації тощо.

Слід відзначити, що іноземці, особи без громадянства, які входять в на­ведений перелік, можуть клопотати про помилування у порядку, встановле­ному для громадян України.

4. Відповідно до Положення підготовку матеріалів для розгляду клопо­тань про помилування та з'ясування ставлення засудженого до помилуван­ня здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України.

Підготовлені Управлінням з питань помилування матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування.

Розглянувши клопотання про помилування і матеріали, підготовлені Уп­равлінням з питань помилування, Комісія вносить Президентові України пропозицію про застосування помилування. Про клопотання, в яких Комісією не знайдено підстав для помилування, Управління з питань поми­лування інформує Президента України.

5. Згідно з п. 12 згаданого Положення, затвердженого Указом Президен­та, під час розгляду клопотань про помилування враховуються: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування пока­рання, строк відбутого покарання та інші обставини; думка керівника уста­нови виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням виро­ку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських ор­ганізацій і трудових колективів, а в необхідних випадках також думка місце­вого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування.

6. Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуван­ня покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття суди­мості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у винят­кових випадках.

7. Норми Указу Президента України про помилування є нормами прямої дії і не потребують прийняття додаткових рішень судом, як у випадку із амністією.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю у зв'язку із помилуванням конкретних осіб.

Закриття справи на підставі акта помилування не допускається, якщо об­винувачений проти цього заперечує. У цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.

8. Важливо відзначити, що помилування не ставиться в залежність ні від ступеня небезпечності, ні від тяжкості вчиненого злочину або суворості при­значеного судом покарання.

9. За своєю юридичною природою помилування є не реабілітацією, а ли­ше звільненням від покарання. Воно не усуває самого факту вчинення зло­чину: якщо особа після звільнення від покарання за помилуванням вчинить новий злочин, це буде основою для визнання повторності і рецидиву.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.| Особи, які були реабілітовані, визнаються такими, що не мають су­димості.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)