Стаття 31. Добровільна відмова співучасників

У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець.

Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчи­нення злочину або своєчасно повідомили відповідні органи державної вла­ди про злочин, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою по-собника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення перешкод вчиненню злочину.

У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або за за­мах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.

1. У коментованій статті містяться умови добровільної відмови співучас­ників, що є розвитком інституту добровільної відмови при незакінченому злочині (ст, 17 КК) з урахуванням особливостей співучасті у злочині. Тут передбачено два варіанти добровільної відмови співучасників, коли вони звільняються від кримінальної відповідальності:

а) добровільна відмова при незакінченому злочині тільки виконавця;

б) добровільна відмова при незакінченому злочині тільки організатора, підбурювача чи пособника.

2. Добровільною відмовою при незакінченому злочині є остаточне припи­нення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (див. коментар до ст. 17 КК).

При добровільній відмові виконавця (співвиконавця) від доведення'зло­чину до кінця він не підлягає кримінальній відповідальності на підставі ч. 2 ст. 17 КК. Навпаки, інші співучасники злочину, організатор, підбурювач, по­собник, які ще до початку злочину виконали свої функції співучасників, підлягають кримінальній відповідальності за готування до злочину чи зама­ху на злочин, тобто відповідальність за ту стадію вчинення виконавцем зло­чину, на якій він добровільно відмовився від доведення злочину до кінця.

3. Добровільна відмова організатора, підбурювача чи пособника згідно з ч. 2 ст. 31 КК, коли вони виконали свої функції співучасників, можлива тільки за умови, якщо вони відвернули вчинення злочину виконавцем або своєчасно повідомили у відповідні органи державної влади про злочин, що готувався або вчинювався. Добровільна відмова цих співучасників може бу­ти тільки у формі активних дій, якими вони відвернули вчинення злочину виконавця або ж своєчасно повідомили у відповідні органи державної вла­ди про злочин і він внаслідок цього був відвернутий, тобто не доведений до кінця. Ці дії можуть мати різний характер, наприклад, зв'язування виконав­ця, позбавлення його волі, що не дає йому можливості вчинити злочин, за­стосування насильства та ін. Добровільна відмова пособника може виявити­ся в ненаданні ним засобів чи знарядь вчинення злочину або неусунення пе­решкод вчиненню злочину. За такої добровільної відмови співучасники (ор­ганізатор, підбурювач чи пособник) звільняються від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 31 КК. На відміну від цього виконавець (співвиконавець) на підставі ч. З ст. 31 КК повинен нести кримінальну відповідальність за готування до злочину або замаху на злочин, тобто за ту стадію вчинення злочину, на якій його суспільне небезпечне діяння було припинене іншими співучасниками.

Дата добавления: 2015-10-02