Читайте также:
|
В українській мові кінцевим приголосним звуком префікса може бути лише дзвінкий звук: без перечний, без перебійний, роз шарування, роз клад. Виключенням є лише префікс з-, який перетворюється на префікс с- перед коренем, що починається на к, п, т, ф, х: з різати, з шити, але с питати, с тиснути, с казати, с фотографувати, с хвалити. При цьому слід пам’ятати про закони милозвучності української мови: вона не любить збігу приголосних звуків, тому, якщо корінь починається двома (трьома) приголосними звуками, до префікса, що закінчується теж на приголосний звук, додається, як правило, буква і або інша на позначення голосного звуку : зі стрибнути, віді йти, розі брати, зо середитися, зо тліти, зу стрітися і т.д.
Префікси пре-, при- розрізняються за значеннями:
Префікс пре- вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження інтенсивної ознаки: пре красний, пре подобний, пре освященний..
Префікс при- вживається на позначення приближення чогось (до чогось), неповноти дії: при міський, при щеплювати, при боркати, при зупинити.
Префікс прі- для української мови є виключенням (прірва, прізвище, прізвисько).
Зверніть увагу! Слова привілей, приватний, пріоритет, периферія, периметр тощо не мають префікса і підлягають правилам правопису слів іншомовного походження. Пре - пишеться у словах іншомовного походження на означення того, що є першим, попереду всього, передує чомусь: пре амбула, пре стиж, пре зидія.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| М’який знак в українській мові. Відмінності між російською та українською мовами у написанні слів з м’яким знаком. Апостроф | | | Словотвір у діловому мовленні. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с). |