Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Способи захисту від іонізуючих випромінювань

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ | ВИДИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ | ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ | Визначення ефективної еквівалентної дози опромінення | Варіанти завдань щодо визначення параметрів захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань |


Читайте также:
  1. V. Документація Конкурсу-захисту
  2. V. Способи подолання конфліктів і вихід з них.
  3. VIIІ. Журі та фінансування Конкурсу-захисту
  4. VІ. Програма Конкурсу-захисту
  5. Адміністративно-правові способи захисту прав інтелектуальної власності
  6. Варіанти завдань щодо визначення параметрів захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань
  7. ВИДИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ, ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ

Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97 встановлюються наступні категорії осіб, що можуть бути опромінені:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо ізджерелами ІВ.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою ізджерелами ІВ, але у зв’язку із розташуванням робочих місць у приміщеннях і на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення.

Категорія В – все населення.

Заходи радіаційного захисту персоналу і населення вимагають проведення комплексу спеціальних заходів та застосування різних способів і засобів, які залежать від конкретних умов роботи, природи впливу ІВ, його типу (закритого або відкритого) і повинні бути спрямовані на постійний контроль рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища [6].

Ціль захисту людини від впливу ІВ – попередити будь-яке опромінення, або знизити рівень опромінення до гранично-припустимих значень.

Джерела ІВ закритого типу – це джерела, конструкція і пристрій яких виключають потрапляння радіаційних ізотопів у навколишнє середовище. До джерел ІВ закритого типу відносять: a- і b-випромінювачі, рентгенівські апарати, прискорювачі заряджених часток. При роботі з такими джерелами персонал і населення можуть одержати тільки зовнішнє опромінення [6, 7, 9].

Джерелами ІВ відкритого типу називають джерела при експлуатації яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище. При цьому можливо зовнішнє і внутрішнє опромінення персоналу і населення [6, 7]. Таке опромінення може відбутися при потраплянні радіоактивних ізотопів у газоподібному і твердому стані у зовнішнє середовище, забрудненні радіоактивними речовинами спеціального одягу персоналу.

Захист від ІВ персоналу включає наступні заході [6]:

1. захист від закритих джерел ІВ;

2. захист від відкритих джерел ІВ;

3. організація необхідного радіаційного контролю навколишнього середовища та робочого місця;

4. захист при збиранні, зберіганні, транспортуванні та утилізації радіоактивних речовин;

5. медичний захист персоналу;

6. використання засобів індивідуального захисту;

7. спеціальна обробка персоналу і устаткування;

8. евакуація персоналу і населення.

Захист від закритих джерел ІВ забезпечується [6]:

1. зменшенням потужності джерел ІВ до мінімально можливих значень (захист кількістю);

2. скороченням часу роботи із джерелом ІВ (захист часом);

3. збільшенням відстані від джерела ІВ до персоналу (захистом відстанню);

4. екрануванням джерел ІВ поглинаючими матеріалами (захист екраном).

Формули для розрахунків наведені в табл. 4.

 

Таблиця 4

Основні принципи захисту від зовнішнього g-випромінювання

№ з/п Від захисту Принцип захисту Розрахункова формула
1. Захист кількістю Використання для роботи джерел з мінімально можливим виходом іонізуючих випромінювань
2. Захист часом Проведення робіт, пов’язаних з опроміненням, протягом мінімального часу
3. Захист відстанню Забезпечення під час роботи з джерелом іонізуючих випромінювань максимальної відстані від джерела до людини
4. Захист екраном Зменшення інтенсивності випромінювань за допомогою екранів

Примітка: m – активність джерела (мг∙екв.радія);

r – відстань від джерела до людини (м);

t – тривалість роботи з джерелом протягом робочого тижня (год);

K – коефіцієнт ослаблення випромінювання екраном;

PВ – потужність дози ІВ, виміряна на робочому місці (мкР/с);

PГП – гранично-припустима потужність дози для даних умов (мкР/с).

 

Екранування засноване на використанні процесів поглинання іонізуючого випромінювання речовиною. Різні матеріали мають різну поглинаючу здатність, вона характеризується таким параметром, як шар половинного ослаблення.

Шар половинного ослаблення – це товщина шару речовини, при проходженні через який g-променів або нейтронного потоку їхня інтенсивність зменшується в два рази.

Захисні властивості різних укриттів оцінюються коефіцієнтом ослаблення (Косл). До засобів захисту відносяться екрани різноманітних конструкцій і засоби колективного захисту (укриття).

Для захисту від g- та рентгенівського випромінювань, як захисний матеріал невеликої товщини застосовується свинець. При збільшенні товщини екрана використовують свинцеве скло, залізо, бетон, залізобетон, воду.

Для захисту від b-випромінювань використовують екрани з органічного скла, пластмаси, алюмінію.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОЇ ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ| Розрахунки за основними принципами захисту від зовнішнього g-випромінювання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)