Читайте также:
|
|
Приклад 5.1 (захист кількістю)
Визначити, з якою припустимою активністю джерела ІВ можливо працювати без захисту протягом 41 годинного робочого тижня (t), якщо робоче місце знаходиться на відстані r=1 (м) від джерела випромінювання.
Розв’язок
1. Визначаємо активність джерела за формулою (див. табл. 4):
Висновок: За умови 41-годинного робочого тижня на відстані від джерела випромінювання не менше 1 метра можна працювати з ІВ активністю не більше 2,93 (мг×екв.радія).
Приклад 5.2 (захист часом)
Визначити припустимий час перебування в годинах за тиждень (t) на робочому місці, яке знаходиться на відстані r=0,5 (м) від джерела ІВ з активністю m=100 (мг∙екв.радія).
Розв’язок
1. Визначаємо тривалість роботи з джерелом протягом робочого тижня за формулою (див. табл. 4):
(год/тиждень).
Висновок: При активності джерела ІВ m=100 (мг∙екв.радія) на відстані не менше 0,5 метра можна працювати не більше 0,3 годин на тиждень.
Приклад 5.3 (захист відстанню)
Визначити припустиму відстань (r) в метрах, на якій можливо працювати t=36 (год) на тиждень з препаратом радію активністю m=5 (мг∙екв.радія).
Розв’язок
1. Визначаємо припустиму відстань на якій можливо працювати вказаний час за формулою (див. табл. 4):
(м).
Висновок: При активності препарату радію m=5 (мг∙екв.радія) з ним можна працювати не більше 36 годин на тиждень на відстані не менше 1,23 метри.
Приклад 5.4 (захист екраном)
Визначити товщину екрану зі свинцю, необхідну для ослаблення g-випромінювання від джерела 60Со із середньою енергією квантів Е=1,25 (МеВ) до гранично-припустимої потужності дози цього випромінювання РХ=0,75 (мкР/с), якщо виміряна на робочому місці потужність дози Р0=60 (мкР/с).
Розв’язок
1. Визначаємо за формулою коефіцієнт ослаблення випромінювання (див. табл. 4):
2. За табл. Д 5.1 (див. додаток 5), для коефіцієнту ослаблення випромінювання К=80 та для енергії випромінювання Е=1,25 (МеВ) знаходимо, що необхідна товщину екрану зі свинцю 80 мм.
Висновок: Для забезпечення безпеки роботи із джерелом g-випромінювання, яке має середньою енергією квантів Е=1,25 (МеВ), при встановленій гранично-припустимій потужності дози випромінювання РХ=0,75 (мкР/с) товщина захисного екрану зі свинцю повинна бути не менше 80 мм.
Захист від відкритих джерел ІВ забезпечується [6]:
- скороченням часу роботи із джерелами ІВ (захист часом);
- збільшенням відстані від джерела ІВ до персоналу (захист відстанню);
- екрануванням джерел ІВ поглинаючими матеріалами (захист екраном);
- герметизацією установок з метою ізоляції процесів, які можуть стати джерелами викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
Зберігання джерел ІВ здійснюється в спеціальних контейнерах у підвальних або напівпідвальних приміщеннях.
У лабораторних приміщеннях радіоактивні речовини повинні перебувати в кількостях, що не перевищують добової потреби.
Медичний захист полягає в застосуванні спеціальних медичних засобів захисту, тобто медичних препаратів – радіопротекторів для попередження ураження людей при впливі ІВ і підвищення захисної реакції організму.
Радіопротектори – лікарські засоби, що підвищують захисні властивості організму від іонізуючого випромінювання. Вони діють ефективно, якщо введені в організм перед опроміненням і присутні в ньому в момент опромінення.
До спеціальних препаратів-радіопротекторів відносять:
– препарат РС-1, що є радіопротектором швидкої дії, захисний ефект настає через 40-60 хв. і зберігається протягом 4-5 год;
– препарат Б-190 - радіопротектор екстреної дії, захисний ефект якого настає через 5-15 хв. і зберігається протягом 1 год;
– препарат РДД-77 радіопротектор тривалої дії, захисний ефект якого настає через 2 доби і зберігається 10-12 діб.
Використання індивідуальних засобів захисту є ефективним для захисту людей від закритих і відкритих джерел ІВ. Всі індивідуальні засоби захисту діляться на групи:
– засоби захисту органів дихання – протигази, респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов’язки.
– засоби захисту шкіри – комплекти фільтруючого одягу, захисні костюми, комбінезони, прогумований одяг і взуття.
Спеціальна обробка складається із санітарної обробки людей (повної і часткової), дезактивації одягу, взуття, майна, техніки, будівель, споруд, харчів і води.
Евакуація є крайнім заходом захисту персоналу та населення. До неї вдаються, коли через сильне радіоактивне забруднення перебування людей в даній місцевості не можливе. Рішення про евакуацію населення приймає уряд України на основі достовірних даних про те, що в перший рік після аварії рівні радіації можуть перевищувати встановлену межу дози зовнішнього опромінення з урахуванням коефіцієнта середньодобового захисту основної маси населення. Нижня межа гранично-припустимих доз опромінення, при яких приймається рішення про евакуацію наведена в таблиці 5 (НРБУ-97).
Таблиця 5
Нижня межа ГПД опромінення, при яких приймається рішення про евакуацію
Критерії для прийняття рішень | Нижня межа виправданості | Безумовно виправдана межа |
Доза, попереджена за період переселення (Зв) | 0,2 | |
Доза, попереджена за перші 12 місяців після аварії (Зв) | 0,05 | 0,5 |
Додаток 1
ПРОТОКОЛ
виконання практичного завдання
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
за темою: «Захист від іонізуючих випромінювань»
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
СПОСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ | | | Визначення ефективної еквівалентної дози опромінення |