Розрахунки за основними принципами захисту від зовнішнього g-випромінювання

Приклад 5.1 (захист кількістю)

Визначити, з якою припустимою активністю джерела ІВ можливо працювати без захисту протягом 41 годинного робочого тижня (t), якщо робоче місце знаходиться на відстані r=1 (м) від джерела випромінювання.

Розв’язок

1. Визначаємо активність джерела за формулою (див. табл. 4):

Висновок: За умови 41-годинного робочого тижня на відстані від джерела випромінювання не менше 1 метра можна працювати з ІВ активністю не більше 2,93 (мг×екв.радія).

Приклад 5.2 (захист часом)

Визначити припустимий час перебування в годинах за тиждень (t) на робочому місці, яке знаходиться на відстані r=0,5 (м) від джерела ІВ з активністю m=100 (мг∙екв.радія).

Розв’язок

1. Визначаємо тривалість роботи з джерелом протягом робочого тижня за формулою (див. табл. 4):

(год/тиждень).

Висновок: При активності джерела ІВ m=100 (мг∙екв.радія) на відстані не менше 0,5 метра можна працювати не більше 0,3 годин на тиждень.

Приклад 5.3 (захист відстанню)

Визначити припустиму відстань (r) в метрах, на якій можливо працювати t=36 (год) на тиждень з препаратом радію активністю m=5 (мг∙екв.радія).

Розв’язок

1. Визначаємо припустиму відстань на якій можливо працювати вказаний час за формулою (див. табл. 4):

(м).

Висновок: При активності препарату радію m=5 (мг∙екв.радія) з ним можна працювати не більше 36 годин на тиждень на відстані не менше 1,23 метри.

Приклад 5.4 (захист екраном)

Визначити товщину екрану зі свинцю, необхідну для ослаблення g-випромінювання від джерела ⁶⁰Со із середньою енергією квантів Е=1,25 (МеВ) до гранично-припустимої потужності дози цього випромінювання Р_Х=0,75 (мкР/с), якщо виміряна на робочому місці потужність дози Р₀=60 (мкР/с).

Розв’язок

1. Визначаємо за формулою коефіцієнт ослаблення випромінювання (див. табл. 4):

2. За табл. Д 5.1 (див. додаток 5), для коефіцієнту ослаблення випромінювання К=80 та для енергії випромінювання Е=1,25 (МеВ) знаходимо, що необхідна товщину екрану зі свинцю 80 мм.

Висновок: Для забезпечення безпеки роботи із джерелом g-випромінювання, яке має середньою енергією квантів Е=1,25 (МеВ), при встановленій гранично-припустимій потужності дози випромінювання Р_Х=0,75 (мкР/с) товщина захисного екрану зі свинцю повинна бути не менше 80 мм.

Захист від відкритих джерел ІВ забезпечується [6]:

- скороченням часу роботи із джерелами ІВ (захист часом);

- збільшенням відстані від джерела ІВ до персоналу (захист відстанню);

- екрануванням джерел ІВ поглинаючими матеріалами (захист екраном);

- герметизацією установок з метою ізоляції процесів, які можуть стати джерелами викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Зберігання джерел ІВ здійснюється в спеціальних контейнерах у підвальних або напівпідвальних приміщеннях.

У лабораторних приміщеннях радіоактивні речовини повинні перебувати в кількостях, що не перевищують добової потреби.

Медичний захист полягає в застосуванні спеціальних медичних засобів захисту, тобто медичних препаратів – радіопротекторів для попередження ураження людей при впливі ІВ і підвищення захисної реакції організму.

Радіопротектори – лікарські засоби, що підвищують захисні властивості організму від іонізуючого випромінювання. Вони діють ефективно, якщо введені в організм перед опроміненням і присутні в ньому в момент опромінення.

До спеціальних препаратів-радіопротекторів відносять:

– препарат РС-1, що є радіопротектором швидкої дії, захисний ефект настає через 40-60 хв. і зберігається протягом 4-5 год;

– препарат Б-190 - радіопротектор екстреної дії, захисний ефект якого настає через 5-15 хв. і зберігається протягом 1 год;

– препарат РДД-77 радіопротектор тривалої дії, захисний ефект якого настає через 2 доби і зберігається 10-12 діб.

Використання індивідуальних засобів захисту є ефективним для захисту людей від закритих і відкритих джерел ІВ. Всі індивідуальні засоби захисту діляться на групи:

– засоби захисту органів дихання – протигази, респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов’язки.

– засоби захисту шкіри – комплекти фільтруючого одягу, захисні костюми, комбінезони, прогумований одяг і взуття.

Спеціальна обробка складається із санітарної обробки людей (повної і часткової), дезактивації одягу, взуття, майна, техніки, будівель, споруд, харчів і води.

Евакуація є крайнім заходом захисту персоналу та населення. До неї вдаються, коли через сильне радіоактивне забруднення перебування людей в даній місцевості не можливе. Рішення про евакуацію населення приймає уряд України на основі достовірних даних про те, що в перший рік після аварії рівні радіації можуть перевищувати встановлену межу дози зовнішнього опромінення з урахуванням коефіцієнта середньодобового захисту основної маси населення. Нижня межа гранично-припустимих доз опромінення, при яких приймається рішення про евакуацію наведена в таблиці 5 (НРБУ-97).

Таблиця 5

Нижня межа ГПД опромінення, при яких приймається рішення про евакуацію

Критерії для прийняття рішень	Нижня межа виправданості	Безумовно виправдана межа
Доза, попереджена за період переселення (Зв)	0,2
Доза, попереджена за перші 12 місяців після аварії (Зв)	0,05	0,5

Додаток 1

ПРОТОКОЛ

виконання практичного завдання
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
за темою: «Захист від іонізуючих випромінювань»

Дата добавления: 2015-10-24