Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підходи до медикаментозного лікування захворювань органів дихання

Фармакобезпека при лікуванні НПЗС | Хондротоксичність препаратів | Побічна дія ЛП, що застосовуються у ревматології. Поняття про НПЗП – гастропатії. Синдром Рея | Опорно-рухової системи | Критерії ефективності й безпечності лікарської терапії при лікуванні захворювань опорно-рухової системи | За призначенням лікаря | Безрецептурні ЛП, які вживаються в ревматології | Симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання | Мал 3. Схема структури бронха в нормі та при бронхіальній астмі | Захворювання дихальної системи, які потребують обов’язкового нагляду лікаря |


Читайте также:
  1. Алгоритм вибору групи ЛП для самолікування діареї
  2. Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за В.П.Черних, І.О.Зупанцем і В.О.Усенко, 2002).
  3. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
  4. Виклик до органів досудового слідства або суду свідка, потерпілого, експерта, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників та їх гарантії.
  5. відділів УМВС, органів та підрозділів внутрішніх справ області) УМВС України в Сумській області
  6. Державного управління переважно інформаційно-методичного характеру, пов’язаний із виконанням наказів, інструкцій та інших актів вищих органів управління.
  7. Для лікування алергозів

Лікування патології органів дихання повинно бути комплексним, етіотропним і патогенетичним. Тому потрібно висіяти збудник і визначити його чутливість до антибіотиків. При пневмококовій пневмонії вибирають дом’язове уведення препаратів групи пеніцилінів і сульфаніламідні пролонговані препарати всередину. При пневмонії, спричиненій стафілококом і ентерококом, що стійкі до пеніцилінів, тетрациклінів, макролітів, призначають довенно ристоміцин. У випадках виділення палички Фрідлендера, мікоплазм призначають препарати групи тетрацикліну. При грипозній пневмонії у перші 3 доби терапевтичний ефект дає інтраназальна інсуфляція або дом’язове введення анти грипозних сироваток. Крім того, при пневмоніях призначаютьмуколітичні препарати, дезинтоксикаційну терапію.

Гострий бронхіт лікують з урахуванням етіології й патогенезу захворювання. Дотримування ліжкового режиму і вживання великої кількості ріжини у вигляді чаю з медом, сухою малиною, підігрітих мінеральних вод, настоїв потогінних і грудних сумішей. У разі сухого кашлю призначають протикашльові засоби (кодтерпін, діонін, лібексин), проте з моменту виділення мокротиння вони протипоказані. У цьому періоді призначають відхаркувальні засоби (термопсис, бромгексин, ацетилцистеїн). При високій температурі можливий прийом жарознижувальних і знеболювальних засобів.

За тяжкого перебігу вірусного бронхіту показані інтерферони, імуноглобуліни. Необхідний прийом вітамінів С і А. Гострий бронхіт не рекомендовано лікувати антибактеріальними засобами. Через 6-8 днів наступає виздоровлення.

Хронічний бронхіт. При хронічних обструктивних захворюваннях легень мета лікування полягає у зменшенні важкості симптомів (необоротної бронхообструкції) і сповільненні їх прогресування. Найоптимальнішим шляхом введення ліків для лікування патології органів дихання, особливо патології бронхів, є інгаляційний, який забезпечить лікувальний ефект при бронхіальній астмі, бронхітах і зменшить величину і частоту побічних ефектів препаратів системного застосування, їх дози.

Для зменшення задишки використовують інгаляційно введені β2–адреноміметики, М-холіноблокатори або їх комбінацію і препарати теофіліну пролонгованої дії. В окремих випадках ефективні інгаляційні ГКС (особливо в комбінації з β2–адреностимуляторами тривалої дії. При загостреннях процесу ефективні ГКС, призначені всередину (але не постійно), тривалі (по 15 год/добу) інгаляції кисню. При загостреннях інфекційного процесу призначають антибіотики (амоксицилін/клавуланат, респіраторні фторхінолони).

Лікування хворих на бронхіальну астму полягає у знятті пароксизмів і постійному контролі за перебігом захворювання.

Для контролю за перебігом захворювання (в міжприступний період, при загостреннях) - глюкокортикостероїди місцеві й інгаляційні, β2-адреностимулятори тривалої дії (сальметерол, сальметер, серевент, серетид - комбінований препарат з флютиказоном), стабілізатори мембран опасистих клітин, препарати ксантинів короткої і пролонгованої дії (теотард, дурофілін), антагоністи лейкотрієнових рецепторів.

Для зняття приступу - глюкокортикостероїди місцеві й інгаляційні, β2-адреностимулятори короткої дії (сальбутамол, фенотерол, беротек, беровент). Для зняття тяжкого приступу використовують короткий курс (10-14 днів) системних глюкокортикоїдів.

При хронічному обструктивному захворюванні легень рекомендують β2-адреностимулятори короткої і тривалої дії; М-холіноблокатори (іпратропіум бромід, бемегрід), теофілін пролонгованої дії, глюкокортикостероїди місцеві й інгаляційні (беклазон, беклокорд, будесонід); при загостреннях - антибактеріальна терапія, муколітичні препарати.

При плевритах, бронхоектатичній хворобі, абсцесах легень: антибактеріальна й дезинтоксикаційна терапія.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Критерії діагностики бронхіальної астми| Клінічна фармакологія антимікробних засобів, які використовуються для лікування захворювань органів дихання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)