1 страница

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ теми	Назва теми	Питання для самостійної роботи	Кількість годин
1.1	Поняття та предмет кооперативного права	1.Джерела кооперативного права 2. Закони України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію». 3.Нормативно-правові акти Укоопспілки. 4.Система кооперативного права.
1.2	Правове становище кооперативів та їх об'єднаннь	1.Правове становище об'єдання кооперативів (спілки). Види об'єднаннь кооперативів. 2.Споживча кооперація України. Споживче товариство. Спілка споживчих товариств. 3.Правове становище Укоопспілки. 4.Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єданнями.
1.3	Право членства в кооперативі	1.Основні права і обов'язки члена кооперативу.Підстави і правові наслідки припинення членства в кооперативі. 2.Члени споживчого товариства, їх основні права і обов'язки. 3. Асоційоване членство в кооперативі. 4. Трудові відносини в кооперативних організаціях.
2.1	Право кооперативної власності	1.Паї членів кооперативу. Джерела формування. 2.Розпорядження члена кооперативу своїм паєм у разі виходу або виключення з кооперативу. 3. Власність споживчих товариств та їх спілок. 4.Правова охорона кооперативної власності.
2.2	Право кооперативного самоврядування	1.Спостережна рада кооперативу, її повноваження. 2.Контроль з фінансово-господарською діяльністю. 3.Органи Управління спілок споживчих товариств. 4.Органи управління Укоопспілки.
2.3	Правове регулювання кооперативної діяльності	1.Правове регулювання господарської діяльності в кооперації. 2.Розмежування підприємницьким і безприбутковим кооперативами. 3.Правове регулювання спільної господарської діяльності кооперативів та їх об'єднань
2.4	Договірні форми кооперативних відносин	1.Договори у сфері кооперативної торгівлі, побутового і комунального обслуговування та ресторанного харчування в кооперації. 2.Договори у сфері заготівель сільскогосподарської продукції. 3.Інші договори в кооперативній діяльності.
2.5	Правове регулювання фінансової діяльності кооперативів	1.Організаційно-правове забезпечення фінансових операцій кооперативів, об'єднань і створених ними підприємств та організацій. 2.Правове регулювання розрахунково-касових операцій та кредитних відносин у кооперації. 3.Дохід кооперативу та його розподіл. 4.Кооперативні виплати та виплати на паї.
2.6	Взаємовідносини держави та кооперації	1.Захист державою та охорона законом власності кооперативних організацій. 2.Фінансово-господарська самостійність кооперативних організацій та підприємств. 3.Взаємна незалежність держави та кооперативів за зобов'язаннями. 4.Контроль за діяльністю кооперативних організацій органами державної влади.
2.7	Юридичне обслуговування кооперативів	1.Організація правової роботи в кооперативах. 2.Правова робота як вид трудової діяльності.
2.8	Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності кооперативів та їх об'єднань	1.Зовнішньоекономічні договори кооперативних організацій та підприємств. 2.Порядок укладання кооперативами зовнішньоекономічних договорів. 3.Види зовнішньоекономічних договорів кооперативів.
Разом

Тема 1.1. Поняття та предмет кооперативного права

Питания для самостійного вивчення

1. Джерела кооперативного правд,.

2. Закони України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію ".

3. Нормативно-правові акти Укоопспілки.

4. Система кооперативного права.

Література

Основна:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

2. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003.

3. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992.

Додаткова:

1. Колюда О.П. Кооперативне право: Навчальний посібник. Чернівці: 2007. – С. 5 – 36.

2. Кооперативне право. За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Ін Юре. – 1998. – С. 7 – 38

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Джерела кооперативного права

Головним джерелом кооперативного права є Конституція України. Вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Якщо законодавчі акти, у тому числі акти кооперативного законодавства, не відповідають положен­ням Конституції, вони є недійсними.

Положення Конституції як Основного Закону країни і головного джерела кооперативного права деталізуються і кон­кретизуються в поточному кооперативному законодавстві. Крім цього, поточне чинне законодавство містить в собі механізм реалізації конституційних норм, регламентує взаємовідносини між державними органами та органами управління кооперацією.

У доктрині кооперативного права поширеною є чотири­членна класифікація витоків права. Вони поділяються за спосо­бами правотворчості на нормативно-правові акти держави, акти санкціонованої, делегованої і дозвільної правотворчості. В ко­оперативному праві більшою мірою використовуються акти санкціонованої та делегованої правотворчості.

Санкціонована правотворчість - це діяльність держави щодо розгляду, затвердження, схвалення нормативно-правових актів кооперативів (товариств) та їх об'єднань (спілок).

Під делегованою правотворчістю розуміється доручення (делегування) держави кооперативам та їх об'єднанням прий­мати (видавати) нормативні акти для регулювання коопе­ративних відносин.

Дозвільна правотворчість заетосоиусться орпишми уп­равління кооперативів та їх об'єднань з питань ипугрішиьо- кооперативної діяльності, які дозволяються держаною. Инутріш- ньокооперативні акти, що прийняті органами кооперативі» та їх об'єднань в межах, дозволених законодавством, визнаються дер­жавними органами і судами як нормативні акти.

Підзаконні акти про кооперацію поділяються на дві основні групи:

1) акти органів держави з врегулювання діяльності кооперації;

2) акти органів управління кооперацією з внутрішньо- кооперативних відносин.

Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації - це акти, що приймаються її органами управління для врегулювання господарської, соціальної та іншої діяльності та організації самоуправління. Залежно від відносин, що вимагають врегу­лювання, вони поділяються на:

а) нормативні акти щодо врегулювання економічної і соціальної діяльності споживчих товариств та їх спілок;

б) нормативні акти щодо врегулювання внутрішнього кооперативного будівництва.

Питання 2. Закони України "Про кооперацію" "Про споживчу кооперацію"

Закон України "Про кооперацію" від 10 липня 2003 року визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Цей Закон включає в себе сім розділів:

Розділ І. Загальні положення.

Розділ П. Кооператив.

Розділ ІП. Кооперативне об'єднання.

Розділ IV. Трудові відносини в кооперативних органі­заціях.

Розділ. V. Держава і кооперація.

Розділ VII. Прикінцеві положення і 41 статтю.

Закон України "Про споживчу кооперацію" від 10 квітня 1992 року визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні.

Закон спрямований на відродження і зміцнення демо­кратичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами державної виконавчої влади. У ньому відображені основні принципи діяльності споживчої кооперації, правовий статус споживчих товариств та їх членів, спілок споживчих товариств і створених ними підприємств та організацій, особливості права власності, основні засади економічної і соціальної діяльності, міжнародних зв'язків і взаємовідносин з державою.

Він містить вісім розділів:

Розділ І. Загальні положення.

Розділ П. Споживче товариство - первинна ланка спо­живчої кооперації.

Розділ ПІ. Спілки споживчих товариств.

Розділ IV. Власність споживчої кооперації.

Розділ V. Економічна і соціальна діяльність споживчих товариств та їх спілок.

Розділ VI. Міжнародні зв'язки та зовнішньоекономічна діяльність.

Розділ VII. Держава і споживча кооперація.

Розділ VIII. Реорганізація та ліквідація споживчого това­риства, спілки і 18 статей.

Питання 3. Нормативно-правові акти Укоопспілки

Споживча кооперація України після розпаду Союзу PCP і припинення діяльності Центроспілки СРСР із республіканського об'єднання перетворилася в Центральну спілку споживчих това­риств України (Укоопспілку). Завдяки єдності системи органів Центральної спілки споживчої кооперації вдалося зберегти її організаційну цілісність, звільнитися від адміністративного впливу державних органів, відновити кооперативну природу споживчих товариств і спілок та вжити заході» до члмнюдннчого забезпечення їх існування і захисту.

Згідно Статуту кооперативи приймають здебільшого такі внутріпіньокооперативні нормативні акти:

• Правила внутрішнього розпорядку;

• Положення про пайовий і неподільний фонди;

• Положення про оплату праці;

• Положення про кооперативні виплати та виплати на майновий пай;

• Положення про кооперативні виплати на земельний пай (для сільськогосподарських кооперативів) та інше.

До внутрішньокооперативних актів належить також колективний договір, який укладається між адміністрацією і трудовим колективом кооперативу, в якому використовується наймана праця.

Питання 4. Система кооперативного права

Система кооперативного права - це структура галузі.

Структура кооперативного права як галузі права - це науково обгрунтована будова і внутрішня форма організації системи кооперативного права, яка є єдністю зв'язків між її елементами. Елементами кооперативно-правової структури є правові норми та інститути.

Структура кооперативного права визначається особли­востями суспільних відносин, які ним регулюються.

Кооперативно-правові норми та інститути поділяються на загальні та спеціальні, або особливі. Загальні становлять загальну частину кооперативного права. Ними регулюються усі відносини, що є предметом кооперативного права. Це норми про: кооперацію як форму добровільного об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності; систему коопе­рації, типи і види кооперативів та їх головні завдання; коопе­ратив та його члени, кооператив і трудовий колектив; власність кооперативу та її правову охорону; створення кооперативу й принципи його діяльності; статут кооперативу та членство в ньому; права і обов'язки членів кооперативу; управління коопе­ративом; припинення його діяльності; об'єднання (спілки, асоці­ації) кооперативів; основи господарської діяльності коопера­тиву; структуру майнових фондів; доходи та їх розподіл; опо­даткування доходів у кооперативах; фінанси кооперативу; кре­дит і розрахунки; соціальний розвиток кооперативу; працю в кооперативах та її оплату; матеріально-технічне забезпечення кооперативу; зовнішньоекономічну діяльність кооперативу; від­носини державних органів з кооперативами; облік, звітність і контроль.

Спеціальна, або особлива, частина охоплює правовим регулюванням спеціальні (окремі) підгрупи кооперативних суспільних відносин. Це норми, які мають своїм призначенням регулювати особливості окремих видів кооперативів: а) сіль­ськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів; б) кооперативів у сферах виробництва і послуг; в) споживчих кооперативів. Предметом регулювання з приводу їх функціо­нування є особливості економічного механізму їх господарю­вання, право власності, реалізації продукції кооперативів у сфе­рах виробництва і послуг, членства у відповідному кооперативі, виборно-представницьких органів і форм їх діяльності.

Запитання для закріплення матеріалу

1. Визначте та охарактеризуйте класифікацію джерел кооперативного права.

2. Дайте характеристику Законів України "Про коопе­рацію", "Про споживчу кооперацію".

3. Укажіть внутрішньокооперативні нормативні акти Укоопспілки.

4. Охарактеризуйте загальну та спеціальну частину кооперативного права.

Даний матеріал самостійної роботи повинен бути оформлений у зошиті у вигляді опорного конспекту.

Тема 1.2. Правове становище кооперативів та їх

об'єднань

Питання для самостійного вивчення

1. Правове становище об'єднання кооперативів (спілки). Види об'єднань кооперативів.

2. Споживча кооперація України. Споживче товари­ство. Спілка споживчих товариств.

3. Правове становище Укоопспілки.

4. Правове становище підприємств та організацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями.

Література

Основна:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

2. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003. ст. 1 – 7.

3. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992. ст. 1,5, 8, 10.

4. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997

Додаткова:

1. Колюда О.П. Кооперативне право: Навчальний посібник. Чернівці: 2007. – С.37 – 51.

2. Кооперативне право. За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Ін Юре. – 1998. – С. 104 – 123.

3. Основи кооперації: Навчальний посібник./ С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, - К.: Знання. – 2004, С. 20 – 32.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Правове становище об'єднання коопера­тивів (спілки). Види об'єднань кооперативів

Кооперативи, товариства, артілі, спілки, що належать до первинної ланки кооперації, з метою забезпечення економічних, соціальних, культурних та інших'інтересів своїх членів, підви­щення ефективності їх діяльності можуть створювати: об'єд­нання кооперативів, спілки товариств, асоціації кооперативів (спілок), кооперативи кооперативів.

За своїм правовим становищем, характерними ознаками порядку їх створення, діяльності та управління, взаємовідносин між кооперативами та об'єднаннями, а також між об'єднаннями створюються такі види об'єднань кооперативів:

а) договірні об'єднання, що створюються кооперативами на підставі договорів, в яких визначаються права й обов'язки як об'єднань, так і кооперативів, а також відповідальність учас­ників;

б) об'єднання, що створюються на засадах членства з делегуванням їм кооперативами централізованих функцій і ком­петенції з питань господарської діяльності, управління і конт­ролю та прав щодо прийняття об'єднаннями рішень, обов'яз­кових для кооперативів;

в) об'єднання, що створюються на засадах членства, з делегованими функціями господарської діяльності та управління і правом прийняття рекомендацій;

г) змішані об'єднання, що здійснюють господарські й управлінські функції частково на засадах членства і делегованих повноважень, а частково - на договірних засадах;

ґ) кооперативи кооперативів, що створені кооперативами первинної ланки за правилами кооперації на засадах членства, внесення вступних і пайових внесків, функції й повноваження яких визначаються їх статутами. При цьому кооперативи другого рівня можуть створювати кооперативи третього рівня, а останні - центральні кооперативи за схемою - первинні, районні, обласні, центральні (Всеукраїнські) кооперативи кооперативів.

На засадах членства кооперативи утворюються шляхом прийняття установчих документів: установчих договорів або рішень конференцій, з'їздів уповноважених представників (делегатів) кооперативів, статутів об'єднань. На підставі цих документів здійснюється їх державна реєстрація, такі об'єднан­ня називаються статутними.

Створення кооперативами статутних об'єднань первин­ного, вторинного і більш високого рівня є ознакою формування відповідної кооперативної системи. Кооперативна система може бути створена за територіальними (населений пункт, район, область, центр) або за галузевими (видовими) ознаками, наприклад, об'єднання садівничих, аграрних, житлових, житло- во-будівельних кооперативів (товариств).

Об'єднання створюються і за територіально-галузевими ознаками. За такими ознаками можуть створюватись районні, обласні, Всеукраїнське об'єднання-сільськогосподарської коопе­рації.

Основним нормативно-правовим актом, яким визнача­ється правове становище об'єднання (спілки) кооперативів побудованого на членстві, є його статут, а в договірних об'єд­наннях - установчий договір.

Статут об'єднання кооперативів затверджується уповно­важеним органом. Порядок утворення уповноваженого органу та його компетенція визначаються установчим договором або спільним рішенням представників (делегатів) кооперативів при створенні об'єднань первинної ланки, а також представників (делегатів) об'єднань первинної ланки при створенні об'єднань вторинної, а потім і третинної ланок.

Студентам слід ознайомитися зі ст. ЗО Закону України "Про кооперацію":

Кооперативне об'єднання - спілка, ліга, асоціація, альянс та інші форми добровільного об'єднання кооперативів за видами діяльності чи територіальною ознакою з метою створення сприятливих умов для діяльності кооперативів, що входять до його складу, та їх членів.

Членом кооперативного об'єднання також може бути інше кооперативне об'єднання.

Кооперативні об'єднання створюються та діють з місце­вим (сільським, селищним, міським, районним, обласним, рес­публіканським в Автономній Республіці Крим) або загально­державним статусом і є некомерційними організаціями.

Члени кооперативного об'єднання будь-якого рівня - кооперативи, кооперативні об'єднання - зберігають статус юридичної особи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію":

Споживчі товариства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в місцеві спілки, Центральну спілку споживчих товариств України і мають право вільного виходу з них.

Взаємовідносини між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Товариства можуть делегувати частину своїх повноважень та виконання окремих функцій.

Спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та обслуговуваного населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних органі­заціях; подавати споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні та дослідно-конструкторські робо­ти, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами спо­живчої кооперації; вести власну господарську діяльність, спря­мовану на створення необхідної виробничої та соціальної інфра­структури споживчої кооперації.

Вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає статут, обирає розпорядчі, виконавчі та конт­рольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємо­дія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контроль­них органів спілки визначається статутом.

Спілка визнається юридичною особою і може здійс­нювати господарську та іншу не заборонену чинним законодав­ством діяльність з дня її державної реєстрації. Вона не відпо­відає за зобов'язаннями споживчих товариств і не має щодо них розпорядчих функцій.

Питання 2. Споживча кооперація України. Споживче товариство. Спілка споживчих товариств.

Споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єд­нання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних про­мислів і ремесел, бере участь у міжнародному' кооперативному русі (ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію").

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче то­вариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства взаємодопомоги за місцем про­живання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою покращання свого економічного і соціального стану.

Основним документом, що регулює діяльність спожив­чого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетен­ція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації (ст. 5. Закону України "Про споживчу кооперацію").

Студентам необхідно також ознайомитися з ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію".

Питання 3. Правове становище Укоопспілки

Правове становище Укоопспілки визначається такими нормативно-правовими актами, а саме:

• Конституція України;

• Цивільний кодекс України;

• Господарський кодекс України;

• Кодекс законів про працю України;

• Земельний кодекс України;

• Закон України "Про підприємництво" (для виробничих кооперативів);

• Закон України "Про оподаткування";

• Закон України "Про охорону праці";

• Закон України "Про кооперацію";

• Закон України "Про споживчу кооперацію" (для спо­живчих товариств);

• Закон України "Про сільськогосподарську коопера­цію" (для сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів);

• Закон України "Про кредитні спілки" (для кредитних спілок) та ін.

Питання 4. Правове становище підприємств та орга­нізацій, створених кооперативами та їх об'єднаннями

Господарську діяльність в кооперації здійснюють, як правило, безпосередньо кооперативи (товариства) та їх спілки. Для цього у складі кооперативів (товариств) і спілок створю­ються спеціальні структурні підрозділи без надання їм права юридичної особи. В організаційно-правовій структурі коопера­тиву простежується його подвійна природа як соціальної та економічної одиниці: добровільного об'єднання людей і підприємств.

Кооператив як об'єднання пайовиків і юридична особа здійснює функції підприємства, тобто займається господар­ською діяльністю, що визначається його кооперативною ме­тою - забезпеченням економічних інтересів своїх членів. Госпо­дарська діяльність таких кооперативів-підприємств регулюється статутами, а для окремих видів - ще й законами.

В окремих випадках обсяг матеріально-технічних і фінан­сових ресурсів, виробництва та послуг, кількість членів кооперативу та інші об'єктивні та суб'єктивні фактори дають змогу кооперативу створити самостійне відокремлене від това­риства за предметом діяльності підприємство, організацію, установу. Окремі підприємства, організації та установи створю­ються також на рівні районних, обласних (республіканської для Автономної Республіки Крим) та Центральної спілок. Таке право кооперативів і спілок як власників майна передбачено законодавством України.

Закон України "Про споживчу кооперацію" (п. 2 ст. 11) передбачає, що споживчі товариства та їх спілки, виходячи із статутних норм, мають право створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, комерційні банки, фінансо- во-розрахункові центри, страхові товариства, біржі та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України.

Запитання для закріплення матеріалу

1.З якою метою створюються об'єднання кооперативів?

2. Охарактеризуйте види об'єднань кооперативів.

3. Визначте мету діяльності споживчої кооперації Укра­їни, споживчих товариств, спілки споживчих товариств.

4. З якою метою кооперативами та об'єднаннями коопе­ративів створюються підприємства і організації"?

5. Охарактеризуйте нормативно-правові акти, які визна­чають правове становище Укоопспілки.

Даний матеріал самостійної роботи повинен бути оформлений у зошиті у вигляді опорного конспекту.

Тема 1.3. Право членства в кооперативі

Питання для самостійного вивчення

1. Основні права та обов'язки члена кооперативу. Підстави і правові наслідки припинення членства в кооперативі.

2. Члени споживчого товариства, їх основні права та обов'язки.

3. Асоційоване членство в кооперативі.

4. Трудові відносини в кооперативних організаціях.

Література

Основна:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141

2. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003. ст. 10 – 14.

3. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992. ст. 6.

4. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 ст. 8 – 12.

Додаткова:

1. Колюда О.П. Кооперативне право: Навчальний посібник. Чернівці: 2007. – С.52 – 67.

2. Кооперативне право. За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Ін Юре. – 1998. – С. 90– 103.

3. Основи кооперації: Навчальний посібник./ С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, - К.: Знання. – 2004, С. 239 – 243.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Основні права та обов'язки члена коопера­тиву. Підстави і правові наслідки припинення членства в кооперативі

Правове становище члена кооперативу, товариства пере­буває в прямій залежності від реалізації його правоздатності, від економічного стану і результативності торговельної, заготівель­ної, виробничої діяльності, а також від суб'єктивного факту - бажання або небажання залишатися в кооперативі. Об'єктив­ними обставинами, які можуть стати причиною припинення членства в кооперативі, можуть бути реорганізація (укрупнення, поділ, виділення) або ліквідація кооперативу. Ліквідація вироб­ничого кооперативу проводиться також у разі його банкрутства, за рішенням суду. При реорганізації товариства можуть від­бутися зміни кооперативу, товариства як господарюючого суб'єкта, які відповідно потягнуть за собою зміну членства громадянина як члена кооперативу, з товариства, що реоргані­зувалося, на членство в кооперативі, що утворився. У разі лік­відації кооперативу припиняється членство в ньому тих грома­дян, які його створили і в інтересах яких цей кооператив функ­ціонував.

Право члена кооперативу, товариства вийти з його складу визначено правовою нормою статуту кооперативу, товариства, що відповідає змісту п. 14 Примірного статуту споживчого товариства. Член кооперативу може вийти з нього на підставі письмової заяви. Ця заява розглядається загальними зборами пайовиків або за їхнім дорученням правлінням кооперативу чи органом самоврядування на кооперативній дільниці у ЗО-денний термін. Вихід громадянина (громадянки) із складу кооперативу, товариства проводиться з ініціативи і за бажанням члена кооперативу та є проявом його волевиявлення. За своєю суб'єк­тивною сутністю таким самим добровільним волевиявленням належить розглядати заяву до органу самоврядування про вихід із кооперативу, товариства, колективного члена кооперативу - селянське (фермерське) господарство.

Припинення членства в кооперативі може мати місце внаслідок виключення з членів кооперативу на підставі спеці­ального рішення вищого органу самоврядування кооперативу. Це право визначено відповідною правою нормою статуту коо­перативу, що відповідає змісту п. 16 Примірного статуту спо­живчого товариства, в якому зазначено, що член кооперативу, який допустив грубе або повторне порушення статуту, може бути виключений з кооперативу. У цьому випадку застосову­ється примусове припинення членства в кооперативі.

Документом, яким посвідчується юридичний факт припи­нення членства в кооперативі, є витяг з протоколу засідання органу самоврядування, який прийняв рішення про цей юридич­ний факт, або відповідний запис у членській книжці (квитку).

Дата добавления: 2015-10-24