Читайте также:
|
РОЗДІЛ ІІІ
БЕЗПЕЧНІ ПРИЙОМИ РОБОТИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
3.1. Охорона праці та безпека життєдіяльності в Україні.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Лише таке широке поняття охорони праці здатне забезпечити безпечні і здорові умови праці працівників. Якщо хоча б один її компонент порушений, порушується вся охорона праці працівника.
В цьому значенні, охорона праці потрібна скрізь, де працює людина - праця в суспільній організації, на виробництві всіх форм власності, включаючи працю як працівників, так і адміністрації, членів виробничих кооперативів, студентів, військовослужбовців, що залучаються до роботи на підприємствах, будівництвах, громадян, що відбувають виправні роботи на підприємствах.
В трудовому праві України охорона праці - це система правових норм, що передбачають в законодавстві, колективних і трудових договорах і угодах, заходи і засоби забезпечення безпечних і здорових умов праці працівників і заходів по оздоровленню і поліпшенню цих умов.
В Законі України «Про охорону праці» сформовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:
- пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;
- комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
- здійснення навчання населення, професійне підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;
- співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями і профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;
- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.
Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України, Держнагляд охорон праці та його територіальні органи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут охорони праці, навчально-методичний центр Держнагляд охорон праці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та виробничі програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. В обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Значними накладами видаються нормативні акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони праці. При Держнагляд охорон праці створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці.
Створення безпечних умов праці - це невід’ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств.
Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров’я людини та навколишнього середовища і забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях та ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності.
Ці відносини регулюються нормативними актами – Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.
Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації.
Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища.
Кабінет Міністрів України забезпечує:
- реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
- затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
- визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
- визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
Державний комітет України по нагляду за охороною праці:
- здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;
- розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
- координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об’єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров’я систему показників обліку умов і безпеки праці;
- бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організовує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- одержує від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.
Міністерство праці та соціальної політики України:
- здійснює державну експертизу умов праці;
- визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;
- бере участь у розробці нормативних актів про охорону праці.
Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерства та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.
Реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи державної виконавчої влади.
Таким чином, державний нагляд у спрямуванні своєї роботи повинен орієнтуватися на інспектування тих підприємств, на яких спостерігаються найпоширеніші види ризику, зосереджувати зусилля на виробництвах, де зафіксовано високий рівень травматизму і звідки найчастіше надходять скарги про брак належних умов праці. Державні інспектори повинні сприяти проведенню внутрішнього контролю чи аудиту на підприємствах, створенню сучасної системи управління охороною праці.
Система управління охороною праці належним чином функціонуватиме лише тоді, коли всі три гілки соціального партнерства - роботодавець, влада й профспілки - виконуватимуть покладені на них функції із забезпечення промислової безпеки.
3.2. Безпечні прийоми праці робітників бухгалтерії.
З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. Велике значення має характер роботи
Бухгалтер зобов'язаний дотримуватися правила охорони праці для забезпечення захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи.
Під час роботи бухгалтер повинен:
- не допускати сторонніх розмов і дратівливих шумів. Сидіти за робочим столом слід прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватися регламентовані перерви протягом робочого дня для проведення спільної виробничої гімнастики, масажу пальців і кистей рук і вправ для очей.
- забороняється працювати при недостатньому освітленні і при одному місцеве освітлення.
- стежити за чистотою повітря в приміщенні. При провітрюванні не допускати освіти протягів. Містити робоче місце в порядку і чистоти. Сміття слід збирати в спеціальні ємності і кожен день видаляти з приміщення.
Для запобігання аварійних ситуацій і виробничих травм забороняється:
- палити в приміщеннях;
- доторкатися до оголених та обірваних проводів;
- працювати на несправному обладнанні;
- залишати без нагляду електронагрівальні прилади;
- використовувати електронагрівальні прилади з відкритою спіраллю.
- постійно стежити за справністю обладнання, інструментів, блокувальних, що включають і вимикають пристроїв сигналізації, електропроводки, штепсельних вилок, розеток і заземлення.
По закінченні роботи бухгалтер повинен:
- привести в порядок робоче місце.
- відключити і знеструмити устаткування, оргтехніку, опалювальні прилади й світильники.
- прибрати використовувані інструменти і матеріали у призначене для їх зберігання місце.
- повідомити свого безпосереднього або вищого керівника, а при необхідності представникам ремонтно-технічних і адміністративно-господарських служб, про виявлені під час роботи неполадки і несправності устаткування й інших факторів, що впливають на безпеку праці.
Для реалізації вищевказаного служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:
- здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
- забезпечувати працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;
- забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці;
- забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;
- вимагати професійного добору кадрів для визначених видів робіт.
3.3. Раціональна організація робочого місця бухгалтера.
Безперервність, рівномірність і ефективність роботи працівників бухгалтерської служби забезпечується правильною організацією робочих місць, що передбачає не лише їх оснащення необхідними засобами, але й їх раціональне розміщення і створення комфортних умов праці. Правильна організація робочого місця дозволить обліковим працівникам раціонально виконувати свої функції, підтримувати високу працездатність і гарний робочий настрій.
При організації робочого місця бухгалтера повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця і відповідний робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення. Робоче місце повинне мати таке обладнання: конторський стіл, стілець, письмове приладдя, електронно-обчислювальну машину, за необхідністю. Головними елементами робочого місця бухгалтера є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Робоча поза сидячи викликає мінімальну стомлення бухгалтера. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці та документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.
Для комфортної роботи стіл повинен відповідати наступним умовам:
- висота стола повинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;
- нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб бухгалтер міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;
- поверхня стола повинна мати властивості, що виключають появу відблисків в полі зору;
- конструкція столу повинна передбачати наявність ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярського приладдя).
- висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760 мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650 мм.
Велике значення надається характеристиці робочого крісла. Так, рекомендована висота сидіння над рівнем підлоги знаходиться в межах 420-550 мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.
У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватися правильного режиму праці та відпочинку. В іншому випадку у бухгалтера відзначаються значне напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головний біль, дратівливість, порушення сну, втома і болючі відчуття в очах, в попереку, в області шиї і руках.
Для уникнення шуму в робочому приміщенні бухгалтерської служби доцільно розміщувати облікових працівників не в одній великій кімнаті, а групами в окремих кімнатах, щоб на кожного працівника припадало не менше 3-5 м2 площі.
Службове приміщення бухгалтерської служби повинно добре опалюватися, провітрюватися та освітлюватися, оскільки недостатня освітленість робочого місця призводить до швидкої втоми працівника, а нормальна освітленість підвищує продуктивність праці на 10-15 %.
Освітлення приміщень може бути природним і штучним. Найбільш сприятливим для зору та підвищення продуктивності є чергування природного освітлення зі штучним (залежно від годин дня).
Для кращого використання природного освітлення робоче місце слід розташовувати так, щоб світло на робочий стіл падало спереду або з лівого боку (якщо лівша - з правого).
За наявності штучного освітлення потрібно раціонально розмістити джерела світла, використовуючи прилади загального та локального освітлення. Досягнути рівномірного розподілу освітленості можна за рахунок правильного вибору типу та розташування джерел світла.
Організація робочих місць бухгалтерів передбачає упорядкування службового приміщення; вибір і обладнання робочих місць засобами та предметами праці, розміщення засобів праці на робочому місці в певному порядку.
Службове приміщення бухгалтерської служби має бути обладнане засобами зв'язку, а також необхідною кількістю пересувних або стінних шаф для зберігання поточного архіву й довідкових матеріалів, особистих речей працівників.
Специфіка роботи облікових працівників, постійне спілкування з людьми справляють на них великий нервово-емоційний вплив. Тому в режимі робочого дня слід передбачити чергування праці й відпочинку, щоб звести втому до мінімуму. Відпочинок має бути активним.
Одним з його елементів є гімнастика або фізкультпаузи. Гімнастичні комплекси повинні давати переважно навантаження на ті частини тіла, які були нерухомими у зв'язку з характером праці бухгалтерів.
Для досягнення оптимізації річного режиму праці та відпочинку графіки відпусток плануються з урахуванням своєчасного складання періодичної і річної звітності, а також побажань окремих облікових працівників.
Створення сприятливих умов праці та правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці.
Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 225 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Підрахунок окремих видів виплат заробітної плати. | | | Введение |