Розрахунок затрат електротехнічної служби

Для вирішення питань технічного удосконалення сільськогосподарського виробництва передбачено підвищення рівня електрифікації виробничих процесів. Кінцевим наслідком застосування електроенергії в сільському господарстві є підвишення продуктивності праці,тобто зниження собівартості продукції. Для визначення кінцевого результату електрифікацїї використовується система вартісних і натуральних показників основні з них такі:

- підвищення продуктивності праці яке характеризує економію затрат праці, зниження трудомісткості виробництва продукцїї і скорочення потреб у робочій силі;

- зниження собівартості продукції, яка характеризує скорочення трудових і матеріально -грошових затрат на виробництво продукції порівняно з собівартістю її до електрифікацїї;

- загальні і питомі капітальні вкладення, необхідні для електрифікації сільського господарства, що виражають затрати праці, матеріалізовані в основних засобах виробництва для скорочення матеріалних затрат і живої праці;

- строк окупності додаткових матеріальних вкладень в електрифікацію, за рахунок скорочення виробничих затрат, обумовлених застосуваням електроенергії.

Основні виробничі процеси ПТО і РЕО електрифіковано. Водопостачання здійснюєтся від водопровідної мережі, опалення від котельні.

Електроозброєність по дослідній станції складає:

Е=W/n, (8.1)

де W -річне споживання електроенергії, кВт.год.,

n - середньорічна кількість працівників, чол.

кВт·год.чол

Споживання електроенергії на одиницю валової продукції розраховуємо за формулою:

Е=W/Q, (8.2)

де Q-об’єм валової продукції в грн.

кВт·год/грн.

Підвищення продуктивності праці Р за рахунок впровадження нового обладнання в ПТО і РЕО визначається за формулою:

, (8.3)

де 3_н2- затрати праці після впровадження нового обладнання,

їх визначаємо за формулою

, (8.4)

де n - кількість робітників;

t - кількість годин роботи за день;

Т - кількість днів роботи робітника за рік;

А - річна виробнича програма.

люд.год/рік.

3_н1- затрати праці до впровадження нових технології, 3_н1= 19 люд.год/рік (беремо з річн звіту господарства за 2008 рік)

Р= 100 (19 - 8) / 19 = 57 %.

Підвищення продуктивності праці зумовлює зниження собівартості ремонту та обслуговування енергообладнаня, яке розраховуємо за формулою:

DС= С₁-С₂, (8.5)

де С₁ і С₂ - собівартість ремонту відповідно до і після впровадження

нових технологій.

Згідно річного звіту С₁= 73 грн.

Собівартість ремонту після впровадження нового обладнання визначається за формулою:

С₂= ΣU / К, (8.6)

де ΣU - загальна річна сума витрат які йдуть на виконання ремонту в грн.

ΣU= U_зл.+U_к +U_тд + U_с + U_з.ч. + U _в.з. + U_з.г., (8.7)

де U_зл.- відрахування на заробітну плату працівникам майстерні в грн.;

U_к - амортизаційні відрахування в грн.;

U_т.д. - відрахування на технічний догляд в грн.;

U_с - собівартість ел. енергії в грн.;

U_в.з. - виробничі затрати в грн.;

U_з.ч. - вартість запасних частин в грн.;

U_з.г. - загальногосподарські витрати в грн.

Визначаємо витрати на зарплату за формулою:

U_з.п. = (U_о.з.+ U_с.т.+ U_д.з.), (8.8)

де U_о.з. - основна заробітна плата, яка залежить від вартості ремонту;

U_о.з. = 97 грн.;

U_с.т. - відрахування на соціальне страхування;

U_с.т. = 37,5%, U_о.з. = 36,37 грн.;

U_р.з. - додаткова зарплата, U_р.з. = 5,8% U_о.з., U_р.з. = 5,6 грн.;

U_з.п. = (97+5,6+36,37) 25= 4 368 грн.

.

Відрахування на амортизацію проводимо у вигляді табл. 7.1.

Таблиця 7.1 - Розрахунок амортизаційних відрахувань

Назва обладнання	Норма відрахувань, %	Кошторисна вартість, грн.	Річні відрахування, грн.
Технологічне обладнаня		38 370	3 070
Електроосвітлення		3 880
Силове обладнання	6,4	2 210
Всього			3 400

Відрахування на поточний ремонт і на обслуговуваня складають 1,5% від загальної вартості обладнання.

Загальна вартість обладнання складає 510850 грн.

U_п.р. = 510850 ·0,015 = 7662.75 грн.

Затрати на витрати електроенергїї визначаються за формулою

U_с = С_елW_ел, (8.9)

де С_л - тариф на електроенергію рівне 54 коп. За 1 кВт.год.

U_с= 379630 ·0,54 =205000 грн.

Затрати на придбання запчастин за нормами визначаються по конкретним об’єктам ремонту: U_з.в. = 102 500 грн.

Загальновиробничі витрати визначаются в розмірі 40 % від основного фонду зарплати: U_з.в.= 97·210·0,4= 8 148 грн.

Загальні господарські витрати визначаются в розмірі 15% від зарплати

U_з.г.= 3 492 грн.

Загальна сума витрат складає:

ΣU_з= 4 368+3 400+10661,52+89696,25+3 492+8 148+92 500=212 266 грн.

Тоді

Зниження собівартості складає:

DС= С₁-С₂=73 – 50,54 = 22,46 грн/рік.

Додаткові капіталовкладеня на впровадження нового обладнання визначаються за формулою:

К_дод.= К_к + К_пр., (8.10)

де К_к - капіталовкладення за кошторисом;

К_к = 73000 грн.;

К_пр.- затрати на проектні роботи = 3,0% від К_к;

К_пр.= 73000·0,03 =2190 грн;

К_дод.= 73000 +2190 =75190 грн.

Питомі капіталовкладення

К_пит.= К_дод./А, (8.11)

де А - кількість ремонтів;

К_пит.= 75190 / 4200 = 17,9 грн./рік.

Строк окупності додаткових капіталовкладен визначається за формулою

Т= К_дод / DС·А (8.12)

Т= 75190 / (22,46·4200)= 0,8 року

Приведені затрати на виконання одного умовного ремонту:

З_пр= С₂+Е·К _пит. (8.13)

де Е_н - нормативний коефіцієнт, Е_н= 0,15,

З_пр= 50,54 + 0,15 · 17,9 = 53,23 грн/рік.

Рентабельність ремонту складає:

R= (П/С) ·100%, (8.14)

де П - прибуток, який визначається за формулою: П= Ц-С;

Ц - вартість ремонту, Ц= 73грн.;

П = 73 – 50,54=22,46 грн.;

R= (22,46 ÷ 50,54)·100% = 44,4 %

Річний економічний ефект визначаємо за формулою:

Е_річн.= (З_пр1 - З_пр2) ·А

де З_пр1 - приведені затрати на виконання ремонту, З_пр1= С₁+Е·К_пит.;

К_пит. - беремо з річного звіту господарства К_пит.= 17 грн/1 у.р..

З_пр1= 73+0,15 · 17 = 75,5 грн./рік.

Е_річн.= (75,5 – 53,23) ·4200 = 93534 грн.

Основні показники ефективності ПТО і РЕО зводимо в табл. 7.2.

Таблиця 7.2 - Основні показники ефективності електрифікації виробничих процесів в ПТО і РЕО

Дата добавления: 2015-09-04