Поняття та закон пропозиції

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„ Зміст та застосування теорії пропозиції ”

студента ІІ курсу, групи _фк-12к_ех   Лапуна В'ячеслава Анатолійовича ____________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)   _______________ (підпис студента)

Керівник курсової роботи: ___________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь) ___________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) ___________________________ (резолюція „До захисту”)   __________ ______________ (дата) (підпис)

Київ – 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………...3

Поняття та закон пропозиції………………………………………….....3

Ринкова пропозиція та еластичність……………………………………5

Механізм ринкового саморегулювання………………………………21

Висновок………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………

Додатки……………………………………………………………………..

Вступ

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами — продавцями. Еволюція товарного виробницт­ва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначе­ності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструкту­ри, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

Стимулюючий вплив співвідношення ринкового попиту та про­позиції виявляється в бездефіцитній економіці і в напрямі контро­лю над розміром витрат виробництва і цінами на ринку. Виробни­ки під тиском обмежень платоспроможності споживачів і з метою підтримання конкурентоспроможності вимушені дбати про знижен­ня витрат виробництва і, зрештою, цін.

В даній роботі розкриваються такі поняття як економічні закони, пропозиція, закон попиту та закон пропозиції, йдеться мова про фактори та методи ринкового ціноутворення.

Поняття та закон пропозиції

Економічні закони, їх об'єктивний характер. У загальному вигляді відносини економічної власності виражають сутність системи виробничих відносин. Водночас сутність економічної власності розкривається в системі економічних законів. Це сут­ність більш глибокого порядку. [6]

Закон і сутність, як відомо, поняття однорідні (однопорядкові).

Сутність, як і закон, розкриває лише глибинні, сталі, внутрішньо необхідні форми зв'язку. Тому явище багатше, ніж закон, бо у нього відображаються також випадкові, нестійкі зв`язки, форми вияву закону. Сутність, а отже й закон, всебічно можуть бути досліджені лише че­рез всі інші категорії діалектики (кількість і якість, зміст і форму, ціле й частину тощо), насамперед через ка­тегорію суперечності, взаємодію її протилежних сторін.

Отже, кожен закон пронизаний внутрішньою супереч­ністю. У свою чергу, суперечність є суттєвим закономірним відношенням між протилежними сторонами.

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єкти­вний характер. Проте вони істотно відрізняються від зако­нів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей — у виробни­цтві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, економіч­ні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Класифікація економічних законів. На початкових етапах розвитку капіталістичного суспільства економічні закони реалізуються через стихійну діяльність людей, через конкурентну боротьбу на вільному ринку, подібно до непізнаних сил природи. На сучасному етапі розвитку капіталізму, коли основним типом капіталістичної влас­ності є колективний (монополістична, державна та ін.), стихійна дія економічних законів доповнюється елементами їх свідомого використання через механізм держав­ного і наднаціонального регулювання економіки, розши­рення масштабів планомірності в межах гігантських монополістичних об`єднань. Держава не може скасувати об'єктивні економічні за­кони, але може створювати передумови для розвитку об`єктивних законів, змінюючи умови. Це досягається, по-перше, вдосконаленням права власності, господарсь­кого механізму; по-друге, за допомогою державного регулювання. Отже, економічні закони не залежать від свідомості людей, але залежать від їх свідомої діяльності.

До системи економічних законів належать передусім чотири їх типи:

1. Загальні економічні закони, тобто закони, властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідно­сті виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності пра­ці, закон економії часу тощо). Загальні економічні зако­ни відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки, властиві насамперед технологічному способу ви­робництва, процесу взаємодії людини з природою, між різними елементами в процесі праці, однаковими для всіх суспільних форм.

2. Закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції тощо. Такі закони відображають внутрішні, необхід­ні, сталі й суттєві зв'язки, властиві декільком техноло­гічним способам виробництва в їх взаємодії з деякими однаковими елементами різних суспільних форм в одно­типних суспільно-економічних формаціях. Це особливі економічні закони.

3. Специфічні економічні закони, тобто закони, що ді­ють лише в межах одного суспільного способу виробниц­тва. Найважливіший серед них — основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв`язки між продуктивними силами і виробничими відносинами, від­носинами економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

4. Закони, що діють лише на одній із стадій (висхід­ній або низхідній) суспільного способу виробництва (за­кон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму).

Економічні категорії. Вони теоретично відображають не лише окрему сторо­ну системи виробничих відносин, а й її зв'язок з відпо­відною стороною системи продуктивних сил. Змістом останніх є відношення людини до природи, їх взаємодія. Речовим змістом економічної категорії є окрема сторона такого відношення до природи. У кожній економічній ка­тегорії відображається діалектична взаємодія соціально-економічних зв`язків і відносин між людьми (відносин економічної власності, суспільної форми праці) з техніко-економічними зв'язками й відносинами, з речовою фор­мою процесу праці, тобто з взаємовідносинами людини і природи.

Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж економічні закони. Для економічних законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процесів, вони відображають глибокі приховані зв'язки й відносини, охоплюють явища і процеси, які виражаються у низці категорій. Іншими словам, внутрішньо необхідний, сталий, суттєвий зв'язок між економіч­ними явищами та процесами, що виражається за допомо­гою економічних законів, набуває відображення у взаємозв`язку певних економічних категорій. Кожний закон наче групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) економічних категорій.

Оскільки економічні категорії є теоретичним вираженням окремих сторін виробничих відносин у їх взаємо­дії з розвитком продуктивних сил, деяких економічних явищ і процесів, то зміна останніх, розвиток і модифіка­ція виробничих відносин відбуваються в русі, плинності економічних категорій.

Ринкова пропорція та еластичність В умовах зробленої конкуренції на ринку постійно зустрічаються продавець і покупець, і в такий спосіб при їхньому зіткненні визначається ціна товару. При цьому враховуються витрати чи продавця виробника на виробництво, збереження, транспортування товару, цінність і корисність цього товару для споживача, а також багато інших факторів, щовпливають на ціну.

”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища.

Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозиція. Але це зовсім не виходить, що пропозиція менше по свому значенню, ніж попит. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що встають перед економістами і менеджерами. Як поставити виробництво, щоб воно приносило максимальний прибуток? Як понизити витрати? Як створити план діяльності фірми на майбутнє? Що краще: продовжувати чи виробництво пора зупинити підприємство? Це дуже важливі питання, від рішення яких залежить доля підприємства зокрема і держави в цілому.

Теорія пропозиції, як говориться у великому економічному словнику, це теорія, заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те, яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.

Оскільки ринок у нашій країні тільки розвивається, то дослідження попиту та пропозиції є дуже важливим при вивченні шляхів розвитку ринкової економіки в Україні. І дуже важливо навчитися застосовувати результати досліджень попиту та пропозиції на практиці. Без інформації про попит та пропозицію не може обійтися в наш час, практично, жодна фірма.

Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на нього і до збільшен­ня пропозиції цього товару. Зниження ціни має про­тилежний ефект: попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція змінюються зале­жно від зміни ціни.

Але в багатьох випадках урахування даної загальної закономірності недостатнє для вивчення економічних процесів, оскільки різні товари по-різному реагують на зміну ціни. Скажімо, якщо підняти ціну на сіль, то можна отримати значний додатковий дохід, бо попит на сіль дуже мало залежить від її ціни. З іншого боку, якщо підняти ціну квитків на футбольний матч, то можна мати збитки від різкого зменшення попиту на ці квитки.

Як визначити ступінь реагування попиту і пропозиції на зміну ціни? Щоб відповісти на це запитання, засто­совують поняття цінової еластичності попиту і пропози­ції.

Задача цієї роботи полягає в тому, щоб по можливості більш повно розкрити теми і проблеми, зв'язані з пропозицією, пояснити його основні закони і показати їхнє застосування на прикладах.

1. Пропозиція та ринкова пропозиція, їх суть

Пропозиція — це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена.[1] Вона визна­чається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік "дари" сільського господарства відсутні на полицях магазинів. Закон пропозиції ствер­джує: чим вища ціна на товар, тим більша пропозиція товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропор­ційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим е пропонувати товар за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).

Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов’язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову про­позицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні об­сяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін.

Ринкова пропозиція блага складається із суми обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонува­ти до продажу за кожної конкретної ціни.[2]

Функція пропозиції — залежність обсягу пропозиції бла­га від його ціни.[3]

Крива пропозиції — графічне відображення функції про­позиції.[4]

На графіку крива про­позиції позначена буквою S (англ. suplly) і прямує знизу вгору, зліва направо.

Рух по кривій пропо­зиції (мал. 1) ілюструє прямо пропорційну залежність між зміною в ціні і зміною у величині про­позиції.

Отже, зміна ціни на товар веде до зміни вели­чини попиту на нього або до зміни величини пропозиції товару. Ринкова ціна показує, де саме ми перебуваємо на кривих попиту чи пропозиції.

Мал. 1 Крива пропозиції (Р – ціна, Q – к-сть товару, S – пропозиція)[5]

Численні емпіричні спостережен­ня та теоретичні дослідження свід­чать про зростання обсягу пропо­зиції за зростання ціни. У цьому полягає важливий економічний за­кон — закон пропозиції.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.[6]

Крива пропозиції показує, яку кількість товару виробники хотіли б продати залежно від цін на ринку. Крива йде вгору, оскільки в міру зростання ціни збільшуєтьсякількість компаній, що можуть і хочуть виробляти й продавати товар. Наприклад, за вищої ціни існуючі фірми за короткий час можуть збільшити виробництво товарів, найнявши додаткових робітників або змусивши своїх робітників працювати понадуроч­не (при цьому фірма має більші витрати), а у віддаленій перспективі — збільшивши розміри підприємства. Висока ціна також може привабити до ринку нові компанії, що через свою недосвідченість матимуть великі витрати; тому раніше вважали вихід на новий ринок (коли були нижчі ціни) економічно недоцільним.

Позначивши пропозицію через S, можна записати функціональну залежність:

S = f(p; q, c, x)[7],

де p – ціна товару;

q – ціна на взаємозамінюванні та взаємодоповнювані товари;

с – затрати на виробництво;

х – інші фактори.

Крапка з комою між p і q означае різницю між впливом ціни (p) і всіх інших факторів (q, y, x) на пропозицію.

Зміна ціни веде до змі­ни тільки величини пропо­зиції. Відбувається рух по кривій S, яка не змінює свого положення (мал. 2).

Зміна ж дії всіх інших факторів (q, с, х) веде до зміни (збільшення або зменшення) пропозиції то­вару. Крива зміщується в цілому або вправо, або влі­во (мал. 2.1).

(мал.2) Крива пропозиції, рух по кривій

(мал. 2.1)[9] (мал. 2.2)[10]

(мал. 2.3)[11]

Крива пропозиції показує в графічному виді кількість пропонованого товару при кожнім значенні ціни, при цьому інші фактори, що впливають на обсяг пропозиції залишаються незмінними.

Як же впливають на пропозицію витрати вироб­ництва?

Припустимо, що витрати на виробництво масла зросли. Виробництво стало дорожчим. Його пропозиція зменшиться. За будь-яким рівнем ціни буде виготовлено меншу кількість масла. Крива пропозиції зміститься вліво і покаже зменшення пропозиції за кожним рівнем ціни (мал. 2.2).

Інші фактори До інших факторів, які впливають на про­позицію товару, можна віднести і мету вироб­ників, технологію ви­робництва, зміни в системі оподаткування та погодних умовах.

Наприклад, відбулися технічні вдосконалення в процесі виробництва, яке стало дешевим. Прпозиція зростає. Забуть якого рівня ціни буде запропонована більша кількість масла. Крива пропозиції зміститься в право і покаже зростання пропозиції загалом (мал. 2.3).

Тепер дитальніше розглянемо вплив на пропозицію різних факторів:

Ціни на ресурси. Як відзначалося вище при поясненні закону пропозиції, існує самий тісний зв'язок між витратами виробництва і пропозицією. Крива пропозиції фірми ґрунтується на витратах виробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо. Приклад: якщо ціни на насіння і добрива знижуються, можна екати збільшення пропозиції кукурудзи. І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва і скоротить пропозиція, то їсти змістить криву пропозиції вліво. Приклад: підвищення цін на залізну руду і кокс збільшує витрати виробництва стали і веде до скорочення її пропозиції.

Технологія. Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться пропозиція. Приклад: недавні могутні прориви в області надпровідності відкривають перспективи для передачі електричної енергії чи майже зовсім без утрат. В даний час при передачі електричної енергії по мідних проводах утрати її складають близько 30%. Яке можливий наслідок зазначеного відкриття? Істотне зниження витрат виробництва і збільшення пропозиції цілого ряду продуктів, при виготовленні яких затрачається велика кількість електроенергії.

Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на чи продажі на власність збільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. Навпроти, дотації вважаються "податком навпаки". Коли держава субсидіює виробництво якого-небудь товару, воно фактично знижує витрати і збільшує його пропозицію.

Ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній з можливих цін. І навпроти, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво і пропозиція кукурудзи. Фірма, що випускає спортивні товари, може скоротити пропозицію баскетбольних м'ячів, коли підвищується ціна на футбольні.

Чекання. Чекання змін ціни продукту в майбутньому також можуть уплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у даний час. Однак важко робити висновки про те, як позначаться чекання, допустимо, більш високих цін на нинішню криву пропозиції продукту. Фермери можуть затримати вивіз кукурудзи поточного врожаю на ринок, очікуючи підвищення ціни на неї в майбутньому. Це викликає скорочення поточного пропозиції. Так само чекання істотного підвищення в найближчому майбутньому цін на продукцію фірми може скоротити поточне пропозиція цієї продукції. З іншого боку, у багатьох галузях обробної промисловості чекання підвищення цін здатно спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

Число продавців. При даному обсязі виробництва кожної фірми чим більше число постачальників, тим більше ринкова пропозиція. В міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщатися вправо. Чим менше в галузі кількість фірм, тим менше виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде зміщатися вліво.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і впевний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними субектами – продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвидку виробничої інфраструктури, що відповідае своечаснрму появу результатів виробництва на ринку (транспор, звязок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні прорушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, що виробник бажає і здатний зробити і запропонувати до продажу на ринку по кожній конкретній ціні з ряду можливих цін протягом визначеного періоду часу. Ця шкала пропозиції представляє ряд альтернативних можливостей таких, які показані в таблиці 1 для індивідуального виробника.

Таблиця 1. Пропозиція картоплі індивідуальним виробником (гіпотетичні дані)

Ціна за центнер (дол.)	Величина пропозиції у тиждень

Пропозиція показує, які кількості продукту будуть пред'явлені до продажу за різними цінами, притім всі інші фактори залишаються незмінними. У даному випадку припустимо, що наш виробник є фермером, що вирощує картоплю, попит на який ми тільки що розглядали. Наше визначення поняття "пропозиція" показує, що пропозиція звичайна розглядається з погляду вигідності ціни. Іншими словами, ми вважаємо, що пропозиція вказує на кількість продуктуу, що виробники стануть пропонувати по різних можливих цінах. Однак рівною мірою правильно, а в ряді випадків навіть корисніше розглядати пропозиція з погляду його величини. Замість того щоб запитувати, яке кількість буде пропонуватися за різними цінами, ми вправі запитати, якими повинні бути ціни, що спонукають виробника пропонувати різна кількість товару.

Легко помітити, що таблиця 1 показує позитивну, чи пряму, зв'язок між ціною і кількістю пропонованого продукту. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції; зі зниженням цін скорочується також і пропозицію. Цей специфічний зв'язок називається законом пропозиції. Він просто показує, що виробники хочуть виготовити і запропонувати до продажу більша кількість свого продукту за високою ціною, чим вони хотіли б це робити за низькою ціною. Чому? Це в основному також диктується здоровим глуздом.

Ціна, з погляду споживача, виступає як стримуючий фактор. Перешкода у виді високої ціни означає, що споживач, що виявляється в ролі платника, буде купувати за цією ціною відносно невелика кількість продукту; чим нижче ціновий бар'єр, тим більше споживач стане купувати. З іншого боку, постачальник виступає в ролі одержувача грошей за продукт. Для нього ціна являє собою виторг за кожну одиницю продукту, а тому вона служить стимулом до того, щоб робити і пропонувати свій продукт до продажу на ринку.

Тепер уявимо собі фермера, ресурси якого у визначених межах піддаються переключенню з виробництва одних продуктів на інші. В міру підвищення ціни фермер рахує вигідним вилучити землі з виробництва пшениці, вівса і соєвих бобів і переключити їх на виробництво картоплі. До того ж більш високі ціни на картоплю нададуть фермеру можливість покривати витрати, обумовлені більш інтенсивною обробкою землі і застосуванням у більшій кількості мінеральних добрив і пестицидів. Усі ці витрати приводять до збільшення обсягу виробництва кукурудзи.

Розглянемо також підприємство в обробній промисловості. На якомусь етапі промисловці звичайно зіштовхуються зі збільшенням витрат виробництва одиниці продукції. А тому для покриття зрослих витрат необхідно підвищити ціну на вироблений продукт. Але чому зростають витрати? Вони зростають тому, що визначені виробничі ресурси, особливо виробничі площі і машинний парк, неможливо збільшити за короткий час. Тому, у міру того як фірма нарощує кількість більш мобільних ресурсів наприклад, робочої сили, сировини і комплектуючих виробів, стаціонарні спорудження й устаткування в якийсь момент стають перевантаженими, у результаті чого ефективність виробництва знижується, а витрати виробництва кожної наступної одиниці продукту зростають. Для виробництва цих потребуючих великих витрат одиниць продукту виробники повинні одержати більш високу ціну: Між ціною і величиною пропозиції існує прямий зв'язок.

Розходження між зміною в пропозиції і зміною величини пропозиції таке ж, як розходження між зміною в попиті і зміною величини попиту. Зміна в пропозиції виражається в зсуві всієї кривої пропозиції. Збільшення пропозиції зміщає криву вправо, зменшення пропозиції зміщає її вліво. Причиною зміни пропозиції служить зміна однієї чи більш детермінант пропозиції. Економісти використовують поняття "пропозиція" для позначення чи шкали кривої. Тому зміна в пропозиції повинне означати, що вся шкала змінилася і що крива змістилася в якусь сторону. Навпроти, зміна величини пропозиції означає пересування з однієї крапки на іншу крапку на постійній кривій пропозиції. Причиною такого пересування є зміна ціни на розглянутий продукт.

Дата добавления: 2015-09-04