Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі

Наступ взимку.

Для зими характерні сильні морози, сніговий покрив великої глибини та щільності, часті тумани, а в середній смузі короткі дні та довгі ночі.

Ніч, тумани та снігові хуртовини дозволяють здійснювати прихований маневр та зближення з противником, однак з більшою витратою часу, ніж влітку. Сніговий покрив змінює вигляд місцевості і утруднює орієнтування, приховує перешкоди (озера, болота, яри).

Наступ ведеться вздовж доріг, за окремими напрямками. Між підрозділами можуть бути значні проміжки. Це вимагає організації розвідки на флангах, та постійної безпосередньої охорони підрозділів, особливо вночі та в туман.

При глибокому сніговому покриві та в інших складних умовах атака механізованих підрозділів звичайно здійснюється в пішому порядку або на лижах. При цьому танки наступають в цепу механізованих підрозділів або позаду них. БМП (БТР) в цьому випадку діють за танками. Атака на БМП (БТР) можлива по сніговій корі або льодовому просторі.

В ході наступу опорні пункти можуть бути успішно ліквідовані лише з допомогою обходів, охоплень та нанесення ударів у фланг і тил.

Під час організації наступу взимку командир відділення крім звичайних питань повинен:

· особливу увагу звернути на підготовку озброєння, бойової техніки і засобів індивідуального захисту до застосування їх в умовах низьких температур;

· вжити заходи щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу;

· вжити заходи для забезпечення машин засобами підвищеної проходимості, а особового складу – маскувальними халатами та лижами;

· забезпечити пофарбування озброєння і техніки у білий колір.

Часті снігопади, хуртовини, глибокий сніговий покрив та рихлий (пухкий) сніг різко обмежують маневрені можливості підрозділів (особливо поза дорогами). З наступом весняної відлиги, коли створюється сніговий наст, можливо використання техніки поза дорогами.

Зимою при глибокому сніговому покритті особовий склад наступає, як правило, на лижах. Спішування його і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому (до 2 км), ніж в звичайних умовах, віддаленні від противника, а інколи і більше. Вихідне положення для наступу взимку займається як можна ближче до противника.

БМП (БТР), діючи за танками, вогнем своєї зброї знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах, підтримуючи взвод вогнем. Атака на БМП (БТР) можлива по насту або льоду.

Танк при глибокому сніговому покритті наступає, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за цепом, важкопрохідні ділянки долаються з використанням навісного обладнання.

Під час бою в глибині оборони противника для здійснення обходів і атаки противника у фланг і в тил механізоване відділення широко застосовує дії на лижах.

Під час переслідування противника найважливішою умовою досягнення успіху в розгромі його є швидкий вихід на шляхи його відходу, захоплення та утримання дорожних вузлів, дефіле і інших вузьких місць.

Наступ вночі.

В минулих війнах, особливо у роки ВВВ, важливе місце займали бойові дії вночі. В сучасних умовах їх значення ще більше підвищується. Це обумовлюється рішучістю наступального бою, прагненням вести його безперервно, у високому темпі, на велику глибину, до повного розгрому противника.

Наступ вночі може починатись з прориву підготовленої оборони противника або являтись продовженням денних бойових дій.

Підготовка до наступу вночі проводиться в світлий час доби. Командир взводу, організовуючи наступ, крім звичайних питань, які передбачаються при підготовці наступу в звичайних умовах, визначає і вказує:

· видимі в темний час доби орієнтири;

· азимут напрямку наступу взводу і напрямне відділення;

· порядок позначення відділень (танків, БМП,), проходу в загородженнях;

· порядок забезпечення відділень і техніки засобами освітлення місцевості та порядок їх використання;

· порядок використання приладів нічного бачення і підготовки зброї взводу для стрільби вночі;

· сигнали пізнавання і заходи щодо захисту особового складу від світлового випромінювання.

Він також організовує забезпечення відділень освітлювальними та сигнальними засобами, патронами (снарядами) з трасуючими кулями.

При діях вночі прагнуть уникнути складного маневру. Напрямок для наступу вибирають з таким розрахунком, щоб він найкоротшим шляхом виводив до об’єктів атаки, пролягав по відкритій, малопересіченій місцевості, з найменшою кількістю природних перешкод і добре видимими в темноті орієнтирами.

За орієнтири призначаються добре видимі на фоні неба гребені висот, окремі високі спорудження, дерева, невеликі гаї та інші місцеві предмети, що легко виявляються в темноті. При використанні приладів нічного бачення орієнтирами вибираються місцеві предмети з більшою відбивною здатністю в межах дальності дії приладів.

Напрямок наступу вибирається на місцевості з найменшою кількістю природних перешкод. Ці напрямки повинні виводити до намічених об’єктів найкоротшим шляхом та виключати необхідність складного маневру. Напрямок наступу в ході бою позначається світловими орієнтирами (створами) та створенням осередків пожеж в розташуванні противника.

Позначення відділень (танків, БМП, БТР) здійснюється світловими сигналами, які не видимі з боку противника, і сигнальними патронами.

Освітлення місцевості та об’єктів атаки здійснюється освітлювальними постами (постом) таким чином, щоб не освітлювати свої бойові порядки. На цей пост може бути покладено завдання надавати сигнали пізнавання.

У відділенні доцільно призначити кулеметника або снайпера для боротьби із засобами освітлення противника.

Нічна атака механізованих підрозділів звичайно здійснюється в пішому порядку. При атаці переднього краю оборони противника важливо, щоб підрозділи точно витримували (дотримувались) вказаних напрямків. Найближчий орієнтир призначається в розташуванні противника в 2-3 км від лінії бойового зіткнення, решта – в глибині його оборони на такій же відстані один від одного.

Танки, в залежності від характеру оборони противника, умов освітлення діють безпосередньо в цепу механізованих підрозділів або на відстані 100-150 м, БМП (БТР) в ході атаки знаходяться або на одній лінії з танками, або позаду них на відстані 50-100 м.

У ході наступу, особливо на світанку, слід бути готовим до відбиття контратак противника. Відбивати контратаку доцільно без використання засобів освітлення місцевості, максимально використовуючи прилади нічного бачення.

Висновок:

1. На дії підрозділів взимку чинять вплив райони місцевості з глибоким сніговим покриттям, обмежена кількість доріг, трудність виконання завдань щодо інженерного обладнання місцевості, складність орієнтування та маскування, суворий клімат з низькими температурами, складні метеорологічні умови.

2. Успіх нічних дій багато залежить від вмілої та чіткої організації бою, особливо світлового забезпечення, виконання заходів щодо захисту підрозділів від світлового випромінювання, ретельного маскування і навичок особового складу.

Дата добавления: 2015-09-01