Кислі породи

Кислі породи відносяться до найбільш поширених. Вони становлять біля 60% площ розвитку магнітних порід. При цьому інтрузивні породи складають біля 50%, а ефузивні – лише 10%, що різко їх виділяє серед інших типів магматичних порід, в яких переважають ефузивні аналоги.

Характерною особливістю цієї групи порід є постійна присутність в них кварцу, високий вміст калій-натрієвих польових шпатів і низький вміст фемічних мінералів.

Серед кислих порід цієї групи найбільш поширеними є граніти і гранодіорити і їх ефузивні аналоги ріоліти і дацити.

Граніти. Під терміном ”граніти” об’єднують породи, які в своєму складі містять різні за хімічним складом польові шпати (плагіоклази, мікроклін, ортоклаз), кварц та слюди (мусковіт, біотит). Їх вміст в гранітах може коливатися в значних межах, що дозволяє виділяти відповідні різновидності – плагіограніти, мікроклінові ганіти та ін.

До складу гранітів входять наступні мінерали: кварц – 25 – 30%, мікроклін і ортоклаз – 35 – 40%, плагіоклаз – 20 – 25%, а також біотит, мусковіт, рогова обманка та ін. Із акцесорних мінералів присутні апатит, циркон, магнетит, турмалін, флюорит та ін.

Структури гранітів – від дрібно- до гігантозернистих, іноді з порфіровидними вкраплениками польових шпатів. Текстура рівномірнозерниста, іноді з шаруватими ділянками (особливо в приконтактній ендозоні).

Гранодіорити. Від гранітів відрізняються меншим вмістом кварцу (20 – 25%) і підвищеним вмістом фемічних мінералів, в складі яких рогова обманка переважає над біотитом, плагіоклазів над мікрокліном і підвищеним вмістом акцесорних мінералів – апатиту, магнетиту, сфену. Структури гранодіоритів в основному дрібно- і середньозернисті, текстури щільні масивні.

З кислими магматичними інтрузивними породами генетично пов’язана ціла гамма жильних порід: жильних гранітів, аплітів і, особливо, гранітних пегматитів.

Пегматити. Найбільш цікаві утворення серед жильних магматичних порід. Вони, як правило, мають зональну будову, суть якої – у зміні дрібнозернистих (від периферії жили) до гігантозернистих структур з наявністю цілої гамми рудних і нерудних мінералів Be, Li, Ta, Nb, Zr, U, Th, Tr, а також топазів, мусковіту, моріону (темний кварц), флюориту та ін.

Ріоліти – щільні ефузивні породи білого, жовтого, сірого кольорів складені кварцом, водяно-прозорими польовими шпатами в загальній складній масі, яка забарвлена в чорні, бурі, червонуваті, зеленуваті відтінки. Іноді серед вкраплеників можуть бути присутні луски біотиту. Структури в основному скловидні; текстури в більшості смугасті у вигляді звивистих струменів.

Дацити – відрізняються від ріолітів відсутністю вкраплеників калій-натрієвих польових шпатів. До їх складу належать кварц, зональні плагіоклази, біотит, рогова обманка і піроксени. Основна маса скловидна.

Серед дацитів залежно від вмісту води виділяють наступні їх різновидності: обсидіани – темні, часто чорні скловидні породи, які практично не містять води, перліти – вулканічне скло з характерною шкарлупчатою окремістю, в складі яких вміст води досягає 3 – 4%, і пемзу – легку, ясно-сіру до білої пористу породу, яка утворилася в результаті застигання піноподібної лави.

Породи, які відносяться до дацитів - скловидні, пористі.

Корисні копалини. З кислими магматичними породами генетично пов’язана значна кількість різноманітних корисних копалин. Це родовища олова, вольфраму, молібдену, золота, свинцю, цинку, рідкісних і радіоактивних металів, нерудних корисних копалин – топазів, берилу, моріону (чорний кварц), мусковіту, флюориту, бариту та ін. Необхідно відмітити, що більшість кислих порід і самі є корисними копалинами і використовуються як будівельний, облицювальний і скульптурний матеріал.

Дата добавления: 2015-09-01