Основні теоретичні положення. Мінерали є природними сполуками з певним хімічним складом

Мінерали є природними сполуками з певним хімічним складом, внутрішньою будовою, морфологічними, фізичними і генетичними особливостями, які сформувалися в надрах Землі або на її поверхні в результаті різних геологічних процесів. За фазовим станом всі мінерали поділяються на три великих групи – тверді, рідкі та газоподібні.

В основу класифікації мінералів покладено, так званий, кристалохімічний принцип, який базується на хімічній природі мінералів, особливостях їх внутрішньої будови, взаємозв’язку між окремими структуроутворюючими одиницями /атомами, іонами та молекулами/ та рядом інших особливостей. Виходячи з цього, всі мінерали згруповано у відповідні класи (таблиця 2.1).

Виділення типів мінералів проведено за їх близьким хімічним складом і типом зв’язку в кристалічних структурах.

Класи мінералів – об’єднують мінерали близької хімічної природи (наприклад: клас силікатів – солі кремнієвих кислот, клас карбонатів – солі вугільної кислоти та ін.).

Більш дрібні класифікаційні одиниці розглядаються при описі окремих груп мінералів.

Таблиця 2.1 - Класифікація мінералів

№ п/п	Назва типу мінералів	Назва класу мінералів
I	Тип простих речовин (самородних елементів)	- клас самородних металів - клас самородних неметалів
II	Тип сульфідів і близьких до них мінералів	- клас моносульфідів - клас полісульфідів
III	Тип оксидів і гідрооксидів	- клас оксидів - клас гідрооксидів
IV	Тип солей кисневих кислот	- клас силікатів - клас боратів - клас фосфатів - клас карбонатів - клас вольфраматів - клас молібдатів - клас сульфатів - клас нітратів
V	Тип галоїдів	- клас фторидів - клас хлоридів
VI	Тип вуглеводневих мінералів	- клас твердих вуглеводнів - клас ліптобіолітів (викопні смоли)

Тип простих речовин (самородних елементів)

До типу простих речовин належать мінерали, які знаходяться в земній корі в елементарному стані або утворюють тверді розчини.

Вони представлені двома класами:

1. Клас самородних металів: золото, срібло, мідь.

2. Клас самородних неметалів: алмаз, графіт, сірка.

Золото – Au. Різновидність, яка містить понад 20% срібла, називається електрумом.

Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені ізометричними і октаедричними кристалами, лусками, самородками. Густина 16,6 – 18,3, твердість 2,5, спайність відсутня, ковке, забарвлене в золотисто-жовтий колір, має металевий блиск. Родовища: Україна (Закарпаття, Придністров’я), Росія (Урал, Якутія), США (Аляска, Каліфорнія) ін. Використовується як валютний матеріал, а також в електронній промисловості.

Срібло – Ag. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені ізометричними гексаедричними кристалами, лусками; агрегати – дендритами. Густина 10,1 –11,1, твердість 2,5, спайність відсутня, ковке, забарвлене у срібно-білий колір. На поверхні чорніє. Родовища: Німеччина (Шнеберг), Мексика (Пачука), Росія (Алтай) та ін. Використовується як валютний матеріал і в електронній промисловості.

Мідь – Cu. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені ізометричними гексаедричними кристалами; агрегати – дендритовидні, зернисті. Густина 8,5 – 8,9, твердість 3,0, ковка, спайність відсутня, колір мідно-червоний, блиск металічний, на поверхні зеленіє. Родовища: Україна (Волинь), США (Мічіган), Росія (Урал). Використовується в електротехніці.

Платина – Pt. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені ізометричними гексаедричними кристалами; агрегати – зернисті, часто – самородки. Густина 15,0 –19,0, твердість 4,0 – 4,5, спайність відсутня, колір сріблясто-сірий, риса – срібляста, блиск металічний. Родовища: Росія (Урал),США (Каліфорнія), Південна Африка (Вітватерсфанд) та ін. Використовується як валютний матеріал і в ювелірній справі.

Алмаз – С. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивіди представлені ізометричними октаедричними кристалами; агрегати – зернисті. Густина 3,50 – 3,53, твердість 10,0, спайність досконала по октаедру, забарвлений в блакитний, водяно-прозорий, жовтий, зеленуватий, чорний кольори, блиск алмазний, риса біла. Родовища: Південна Африка (Кімберлі), Індія (Панна), Індонезія (Калімантан), Росія (Якутія). Використовується в оброблювальній техніці і ювелірній промисловості.

Графіт – С. Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди представлені таблитчастими кристалами, агрегати зернисті. Густина 2,09 –2,23, твердість 1,0, спайність цілком досконала по пінакоїду, колір залізо-чорний, блиск напівметалічний, риса чорна. Родовища: Україна (Завалівське, Петрівське), Канада (Квебек), США (Род-Айленд), Росія (Ботогольське). Використовується в електричній і атомній промисловостях, для виготовлення олівців та ін.

Сірка - S. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди представлені таблитчастими кристалами, агрегати зернисті. Густина 2,05 –2,08, твердість 1 - 2, спайність середня по призмі, колір жовтуватий, риса жовтувата, блиск алмазний. Родовища: Україна (Прикарпаття), Росія (Поволжя), Узбекистан (Шорсу), Туркменія (Гаурдак), США (Техас). Використовується в хімічній промисловості.

Дата добавления: 2015-09-01