Тип солей кисневих кислот

До цього типу належать переважна більшість відомих мінералів земної кори, які в залежності від кислот, за рахунок яких вони утворюються, поділяються на наступні класи:

1) Клас силікатів: острівні – олівін, гранати (піроп, альмандин, гросуляр), циркон, сфен, топаз, епідот; кільцеві – берил, турмалін; ланцюжкові піроксени (авгіт, сподумен), амфіболи (тремоліт – актиноліт, рогова обманка), шаруваті – каолініт, серпентин, тальк, слюди (мусковіт, біотит), хлорит, монтморилоніт; каркасні: польові шпати (Na-Ca-плагіоклази, К-Na-мікроклін, ортоклаз), фельдшпатоїди (ніфелін), цеоліти (натроліт);

2) Клас боратів-борацит;

3) Клас фосфатів-апатит, бірюза;

4)Клас карбонатів-кальцит, магнезит, арагоніт, доломіт, малахіт;

5) Клас вольфраматів-шеєліт, вольфраміт;

6) Клас сульфатів-ангідрит, барит, полігаліт, гіпс;

7) Клас нітратів-натрієва селітра, калієва селітра.

Олівін – (Mg, Fe)₂[SiO₄]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди представлені короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті, масивні. Густина 3,25, твердість 6-7, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, колір оливково-зелений, риса світло-зелена, блиск скляний. Як плодотворний мінерал, олівін входить до складу ультраосновних і основних магматичних порід. Прозора золотисто-зелена різновидність – хризоліт - використовується в ювелірній промисловості як дорогоцінний камінь.

Гранати – R₃²⁺R₂³⁺[SiO₄]₃, де R²⁺ - Mg²⁺, Fe²⁺, Mn²⁺ і Ca²⁺, а R³⁺ - Al³⁺, Fe³⁺, Cr³⁺, Mn³⁺. Із гранатів найбільш поширеними є піроп – Mg₃Al₂[SiO₄]₃, альмандин – Fe₃Al₂[SiO₄]₃ і гросуляр – Ca₃Al₂[SiO₄]₃. Всі гранати кристалізуються в кубічній сингонії. Індивіди представлені в основному кристалами ромбодооктаедричного і тригонтриоктаедричного вигляду; агрегати – зернисті. Густина від 3,55 до 4,0, твердість 6,5-7,5, спайність відсутня, злам нерівний, мушлевидний, крихкі, колір змінюється від вишнево-чорного (у піропа) до зеленого (гросуляр), риса відповідно від вишневої до зеленуватої, блиск скляний. Родовища: Україна (Український кристалічний масив), Росія, США (Пенсільванія), Південна Африка (Трансвааль). Використовується в абразивній та ювелірній промисловостях.

Циркон – Zr[SiO₄]. Кристалізується в тетрагональній сингонії. Індивіди представлені видовжено- і короткопризматичними, іноді біпірамідальними кристалами; агрегати зернисті. Густина 4,68-4,79, твердість 7-8, спайність середня по тетрагональній призмі, крихкий, злам нерівний, колір бурий, риса світло-бура, блиск алмазний, часто радіоактивний. Родовища: Україна (Приазов’я), Росія (Урал, Кольський півострів), США (Флорида), Індія (Раджхастан) та ін. Використовується як основна руда на цирконій; прозорі різновидності (гіацинт) – як дорогоцінне каміння в ювелірній промисловості.

Топаз – Al(F,OH)₂[SiO]₄. Кристалізується в ромбічній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними кристалами, іноді вагою до декількох кілограм. Густина 3,5, твердість 7, спайність досконала по пінакоїду, злам мушлевидний, іноді сходинковий, крихкий, забарвлений у різні кольори – в водяно-прозорий, блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Бразилія (Мінас-Жераїс) та ін.

Берил – Al2Be3[Si6O18]. Кристалізується в гексагональній сингонії. Кристалічні індивіди представлені добре утвореними призматичними і видовжено-призматичними кристалами іноді вагою до кілограмів і десятків кілограмів; агрегати – зернисті. Густина 2,63-2,84, твердість 7-8, спайність відсутня, злам мушлевидний, крихкий, забарвлення різне – водяно-прозоре, жовте (геліадор), зелене (смарагд), блакитне (аквамарин), блідо-рожеве (ростеріг), блиск скляний, риса біла. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Колумбія (Мусо), Південна Африка (Трансвааль), Індія (Раджхастан), США (Олбані) та ін. Використовується як руда на берил; прозорі різновидності – в ювелірній промисловості.

Турмалін – Na(Mg, Fe, Mn, Li)₃Al₆[O₃]₃[Si₆O₁₈](OH, F)₄. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими кристалами; агрегати – зернисті, сноповидні. Густина – 2,90-3,25, твердість 7-7,5, спайність відсутня, крихкий, має п`єзо– і піроелектричні властивості, забарвлення змінюється від безкольорового (альбіт) до жовто-бурого (дравід), рожевого (рубеліт), зеленого (верделіт), темно-синього (індиголіт) і чорного (шерл), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Волинь, Приазов`я), Росія (Урал, Забайкалля), США (Пала), Бразилія (Мінес Жераїс) та ін. Використовується в радіотехніці і в ювелірній справі.

Піроксени. До піроксенів належить велика група мінералів, серед яких за сингоніями виділяють: ромбічні піроксени – енстатит Mg₂{SiO₃} і гіперстен Fe₂{SiO₃} і моноклінні піроксени – діопсид Ca,Mg{SiO₆}, еденбергіт Ca(Mg, Fe, Ti, Al) (Si, Al)₂O_6, егірин Na, Fe{SiO₆} і сподумен Na, Al{Si₂ O₆}. Кристалічні індивіди піроксенів представлені видовжено-призматичними, списовидними, голчастими аж до волокнистих кристалами; агрегати- спутано-волокнисті, зернисті. Густина від 3,1 до 3,6, твердість 5-6, мають середню спайність по ромбічній призмі, злам нерівний, часто сходинковий, забарвлення від попелясто-сірого (у сподумена) до темно-зеленого (у авгіта), риса біла, блиск скляний. Як головні породоутворюючі мінерали, входять до складу більшості магматичних порід; сподумен використовується як руда на літій. Його родовища відомі в Росії (Кольський півострів), США (Південна Дакота) та ін.

Амфіболи. До цієї групи мінералів належать тремоліт Ca₂ Mg₅ (OH)₂{Si₈ O₂₂}, актиноліт Ca₂ Fe(OH)₂ {Si₈O₂₂} і рогова обманка Na Ca₂ (Fe, Mg)₄ (Fe, Al) (OH,F){Al₂ Si₆ O₂₂ }. Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Кристалічні індивіди представлені видовжено призматичними, списовидними, голчастими та рідше волокнистими кристалами; агрегати – зернисті масивні, паралельно-волокнисті (азбестовидні різновидності), як породоутворюючі мінерали входять до складу більшості гірських порід. Волокнисті різновидності (амфібол, азбест) використовуються в космічній промисловості.

Каолініт – Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди – псевдогексагональні, пластинчасті, мікроскопічні кристали; агрегати – зернисті, землисті, часто клиноподібні. Густина 2,58-2,63, твердість 2-3, спайність цілком досконала по пінакоїду, крихкий, на дотик жирний, забарвлений в білий колір, риса біла, блиск скляний, суцільних мас – матовий. Родовища: Україна (Житомирська обл..), Росія (Урал, Східний Сибір), Казахстан (Коунрад), Чехія (Карлові Вари), Китай (Каолінг) та ін. Використовується в керамічній і паперовій промисловостях.

Серпентин – Mg₆(OH)₈[Si₄O₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди мають форму лусок, пластинок, голчастих і волокнистих кристалів, агрегати пластинчастозернисті (антигорит), спутано- і паралельно-волокнисті (хризотил, азбест). Густина 2,2-2,7, твердість 2,5-3,0, спайність досконала по пінакоїду, забарвлення – від білого до темно-зеленого, риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: (Побужжя), Росія (Урал), Індія (Анантапур) та ін. Хризотил – азбест використовується для виготовлення вогнетривких тканин.

Тальк – Mg₃(OH)₂[SiO₁₀]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені дрібними лусочками; агрегати – тонколускуваті, суцільні маси. Густина 2,7-2,82, твердість 1, спайність досконала по пінакоїду, луски гнучкі, жирний на дотик, колір білий, зеленуватий (благородний тальк), риса біла, блиск скляний, вогнетривкий. Родовища: Росія (Урал), Індія (Джабальпур), Канада (Медок), США (Грін Рівер) та ін. Використовується в металургії, хімічній, гумовій і паперовій промисловостях, в медицині.

Слюди. До цієї групи належать мусковіт K Аl₂ (OH)₂ {Al Si₃ O₁₀} флогопіт K Mg₃ (OH,F)₂ {Al Si₃ O₁₀}, біотит K(Mg, Fe)₃ (OH,F)₂ {Al Si₃ O₁₀} і лепідоліт K, Li _1,5 Al_1,5 (OH,F) {Al Si₃O₁₀ }. Всі вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди представлені псевдогексагональними пластинчатими кристалами. Густина змінюється від 2,76 (у мусковіта) до 3,12 (у біотита), твердість 2-3, спайність, цілком досконала по пінакоїду, злам скалковидний, гачкуватий, колір водяно-прозорий (мусковіт), зелений (флогопіт), буро-чорний (біотит) і фіолетовий (лепідоліт), риса біла, блиск скляний. Слюди є важливішою частиною гірських порід. Родовища: Україна (Волинь), Росія (Урал, Східний Сибір), Індія (Бенгальський і Мадраський райони), США (Меріленд) та ін. Використовується в радіотехніці (мусковіт і флогопіт) і як руда на літій (лепідоліт).

Хлорит – Fe₂Al(OH)₄[Al₃(SiO₄)₂O_{2 .} Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені сплюснуто-призматичними і лускуватими кристалами; агрегати – лускувато-зернисті. Густина 3,4-3,8, твердість 5-6, спайність досконала по пінакоїду, злам скалковидний, крихкий, колір від жовтувато-зеленого до зелено-чорного, риса сіра, блиск скляний, прозорий. Як породоутворюючий мінерал, входить до складу більшості гірських порід.

Монтморилоніт – CaNa(Mg, Al, Fe)₂(OH)₂[(SiAl)₄O₁₀]. Кристалізуються в моноклінній сингонії. Індивіди встановлюються лише за допомогою електронного мікроскопа і мають вигляд лусок з нечіткими контурами; агрегати – тонко дисперсні, приховано кристалічні, іноді щільні (хризокола) з натічною формою виділень. Густина 2,2-2,9, твердість 1,5-2,5, спайність не встановлена, колір білий, сіруватий, буруватий, зеленуватий, хризокола-блакитна, вбираючи воду – збільшується в об`ємі в три рази. Вигляд монтморилоніту клиноподібний. Входячи до складу більшості глин, утворює ряд родовищ в Україні (Черкаси, Крим, Закарпаття), Казахстані (Актюбінська обл.), Грузії (Нальчик), США (Флорида, Джорджія) та ін. Використовується в текстильній, нафтовій, миловарній, гумовій і паперовій промисловостях.

Польові шпати. Є головними породоутворюючими мінералами більшості гірських порід. На їх долю припадає біля 50% маси земної кори. Серед польових шпатів виділяють: Na-Ca (плагіоклази) і K-Na (лужні польові шпати).

Плагіоклази – до складу плагіоклазів належать мінерали змінного складу, крайніми членами яких є альбіт Na{Al Si₃ O₃} і анортит Ca{Al₂Si₃O₈}. Вони кристалізуються в моноклінній сингонії. Мінеральні індивіди представлені призматичними і таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті. Густина 2,62-2,75, твердість 6,0-6,5, спайність досконала по пінакоїду, крихкі, злам сходинковий, колір в більшості білий (альбіт), сірий (анортит), синювато-білий (місячний камінь), з золотистою смужкою (сонячний камінь), часто з іризацією (лабрадор), риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Житомирська обл.), Росія (Урал), Австралія (Газау) та ін. Використовують як облицювальний камінь (лабрадорит), а також в будівельній справі.

Лужні польові шпати. Ці мінерали за своїм хімічним складом є ізоморфними сумішами K[Al Si₃O₈] і Na[Al Si₃O₈]. Однак на відміну від плагіоклазів, змішуваність в них обмежена. Як ізоморфно-однорідні, вони можуть існувати лише при температурі понад 900⁰c. При пониженні температури вони розпадаються на R{Al Si₃ O₈} (ортоклаз і мікроклін) і Na{Al Si₃ O₈} (альбіт). Серед лужних польових шпатів виділяють моноклінний ряд (санідин і ортоклаз). Мінеральні індивіди представлені короткопризматичними і таблитчастими кристалами; агрегати зернисті, у вигляді друз, паралельних зростків, двійників зростання і проростання. Густина 2,55-2,58, твердість 6, спайність досконала по ромбічних призмах, злам сходинковий; крихкі, колір переважно сірих відтінків. Ортоклаз з домішками Fe набуває рожевого кольору; мікроклін з домішками Rb- зеленого (амазоніт), блиск скляний, риса біла, прозорі, напівпрозорі. Добре утворені кристали відомі на родовищах України (Житомирщина), Росії (Кольський півострів), США (Монтана) та ін. Як основна складова частина більшості магматичних порід використовуються в будівельній справі; монокристали – в керамічній промисловості для виготовлення фаянсу і фарфору.

Апатит – Ca₅[PO₄]₃(OH, F, Cl). Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивіди представлені призматичними, іноді таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті, масивні, часто у вигляді конкрецій (фосфорити). Густина 3,18-3,22, твердість 5, спайність відсутня, крихкий, злам нерівний, іноді мушлевидний, колір від білого до блакитного, зеленого і фіолетово-бурого, риса біла, блиск скляний, прозорий і напівпрозорий. Родовища: Україна (Придністров`я, Придніпров`я), Казахстан (Каратау) та ін. Використовується як руда для одержання фосфору та мінеральних добрив.

Бірюза – Cu(Al, Fe)₆(OH)₈{PO₄}₄4H₂O. Кристалізується в триклінній сингонії. Індивіди – рідкісні, короткопризматичні, агрегати – щільні прихованокристалічні маси ниркоподібної форми. Густина 2,60-3,20, твердість 5-6, спайність досконала по пінакоїду, злам мушлевидний, колір блакитний, яблучно-зелений, риса біла, блиск скляний, напівпрозора. Родовища: Узбекистан, Казахстан, Іран, Австралія. Використовується в ювелірній промисловості.

Кальцит – Cа{CO₃}. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними, призматичними, іноді таблитчастими і голчастими кристалами; агрегати – друзи, сталактити, сталагміти. Густина 2,6-2,8, твердість 3, спайність досконала по ромбоедру, злам сходинковий, крихкий, колір водяно-прозорий (ісландський шпат), білий, жовтуватий, бурий, риса біла, блиск скляний, має високе подвійне заломлення світла. Родовища: Україна, Росія, США та ін. Є головною складовою частиною вапняків. Використовується для виготовлення вапна, як побутовий камінь, в оптичній промисловості та ін.

Магнезит – Mg{CO₃}. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди представлені ромбоедричними кристалами; агрегати – масивні, зернисті, іноді натічні. Густина 2,9-3,1, твердість 3-4, спайність досконала по ромбоедру, злам сходинковий, крихкий, колір білий з сіруватим відтінком, риса біла, напівпрозорий, блиск скляний. Родовища: Україна, Росія, Канада, США, Австралія та ін.

Доломіт – Ca, Mg{CO₃}₂. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивіди – ромбоедричні, часто сідловидні кристали; агрегати – зернисті, масивні, мармуровидні. Густина 2,8-2,9, твердість 3-4, спайність досконала по ромбоедру, крихкий, злам нерівний, сходинковий, колір сіруватий з буроватими відтінками, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна, Росія, США, Англія та ін. Використовується для виготовлення вогнетривких виробів, а також у будівельній справі.

Малахіт – Cu₂(OH)₂{CO₃} Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди зустрічаються рідко і представлені призматичними, голчастими і волокнистими кристалами. В основному це ниркоподібні пластичні агрегати, іноді землисті маси, примазки, нальоти. Густина 3,9-4,1, твердість 3-4, спайність досконала по ромбічній призмі, пластичний (ріжеться, шліфується), злам мушлевидний, колір змінюється від білого до яскраво зеленого, риса біла, блиск скляний, напівпрозорий. Родовища: Росія (Урал). Використовується як дорогоцінний виробний камінь в ювелірній промисловості.

Вольфраміт – (Fe, Mn)[WO₄]. Кристалізується в моноклінній сингонії. Густина 6,7-7,5, твердість 4,5-5,5, спайність досконала по пінакоїду, крихкий, злам нерівний, сходинковий, колір від бурого до чорного, риса бура, блиск алмазний. Родовища: Україна (Український кристалічний щит), Росія (Урал, Забайкалля), Узбекистан (Кальшакір), Болівія (Яльяльягуа) та ін. Є важливою рудою на вольфрам.

Ангідрит – Ca[SO₄]. Кристалізуються в ромбічній сингонії. Індивіди – товстостовпчасті кристали, агрегати – масивні зернисті. Густина 2,8-3,0, твердість 3,0-3,5, спайність досконала по ромбічних призмах, злам сходинковий, крихкий, колір білий, сірий, іноді блакитний і червонуватий, риса біла, блиск скляний. Добре шліфується. Родовища: Україна (Придністров’я, Донбас), Росія (Поволжя), Німеччина (Страсфурт) та ін. Використовується для виготовлення цементу і як виробний камінь.

Барит – Ba[SO₄]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди – призматичні, таблитчасті, пластинчасті кристали; агрегати – зернисті, друзи. Родовища: Україна (Придністров’я, Закарпаття, Донбас), Росія (Урал), Узбекистан (Хайдараканськ), Казахстан (Акмолінська обл.), Франція (Верхня Савойя), США (Оклахома) та ін. Використовується для виготовлення білих фарб, в буровій справі – для приготування бурових розчинів та ін.

Гіпс – Ca[SO₄]2H₂O. Кристалізується в моноклінній сингонії. Індивіди представлені призматичними, пластичними, стовпчастими, голчастими та волокнистими кристалами; агрегати – суцільні зернисті маси (алебастр), друзи паралельно-волокнисті (селеніт). Густина 2,3, твердість - 2, спайність цілком досконала по ромбічній призмі, злам сходинковий, скалкоподібний, іноді мушлевидний, крихкий, колір водяно-прозорий, білий, сірувато-коричневих відтінків, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Придніпров’я, Придністров’я), Росія (Західний схил Уралу) та ін. Використовується в будівельній справі і як виробничий камінь.

Натрієва селітра – Na[NO₃]. Кристалізується в ромбічній сингонії. Індивіди – видовжено-призматичні, біпірамідальні і голчасті кристали, агрегати – зернисті, сипкі маси, нальоти, вицвіти, кірочки. Густина 1,99, твердість 2, спайність досконала по ромбічній призмі, злам сходинковий, мушлевидний, колір білий, водяно-прозорий, риса біла, блиск скляний. Родовища: Україна (Крим), Росія (Дагестан), Індія (вздовж Гангу), США (Генесі). Використовується як мінеральне добриво, а також для виготовлення азотної кислоти.

Дата добавления: 2015-09-01