Дослідження метеорологічних умов в робочій зоні

Мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих приміщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м². Крім цих параметрів іноді виникає потреба враховувати атмосферний тиск (роботи під водою тощо), який впливає на парціальний тиск основних компонентів повітря. Мікроклімат на підприємствах вимірюють у виробничих приміщеннях, де знаходяться працівники, на постійних і непостійних робочих місцях.

Постійне робоче місце те, де працівник знаходиться більш 50% робочого часу або більше 2 годин безперервно.

Непостійне робоче місце те, де працівник знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2 годин безперервно.

Робоча зона - це простір, обмежений за висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки (на висоті), на яких знаходяться місця постійного або непостійного перебування людей.

Параметри мікроклімату змінюються в певних межах і залежать від теплофізичних особливостей технологічного процесу, клімату, пори року, умов опалення та вентиляції.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на фізіологічну функцію організму - його терморегуляцію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах 36...37^оС незалежно від умов праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0,2^оС. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра (рис. 7.1).

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений - реагує на променисте і мало реагує на конвективне.

При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t °С, визначається за виразом:

t = t_c - K(t_ч - t_c), (7.1)

де t _с - показання термометра з посрібленим термобалоном, °С;

К - константа приладу (наводиться у паспорті або інструкції до приладу);

t_ч - показання термометра з зачорненим термобалоном, °С.

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими) (рис.7.2). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами (рис. 7.1). Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість

Дата добавления: 2015-09-02