Психологічні ознаки та особливості розвитку дітей з РДА. Класифікація РДА за способом відгородження від зовнішнього світу. Причини появи аутичних дітей.

Згідно сучасним уявленням, аутизм є довготривалим(протягом усього життя) порушенням розвитку, яке може надзвичайно сильно впливати і викривляти розуміння людьми того що вони бачать, чують та відчувають через інші сенсорні системи. Це спричиняє появу важких проблем у соціальній взаємодії, комунікації та поведінці (В. Лебединська, О. Нікольська, 1991; Б. Лютим. Г. Моніна 2000).

Клінічна картина аутистичного синдрому у дітей з аутизмом визначається проявами відчуженості, нездатністю до формування спілкування, нездатністю до усвідомлення сторонніх істот та неістот, відсутністю наслідування, реакцій на комфорт і дискомфорт, обмеженим, монотонно-одноманітним і стереотипним характером поведінки, інтересів і діяльності. Навички самообслуговування у дітей з аутизмом формуються повільно, діти називають себе на ім'я, «ти» чи «він/вона», майже не відповідають на запитання, їхнє мовлення часто не має конкретного адресата. У дошкільному віці у дітей з аутизмом зростає кількість неадекватних страхів, часто вони бояться усього нового.

Для дітей з аутизмом характерним є нерівномірність дозрівання психічної, мов­леннєвої, моторної, емоційної та інших сфер життєдіяльності. Симптоми аутизму можуть бути представлені в різних комбінаціях і супроводжуватись іншими порушеннями.Так, частина осіб з аутизмом мають нормальний рівень інтелекту, водночас більшість осіб з аутизмом характеризуються порушеннями інтелектуального розви­тку в діапазоні від помірного до важкого ступеню (М. Брістоль, 1996).

Існує також діапазон труднощів в експресивному і рецептивному мовленні та комунікації, майже у 50% осіб з аутизмом не розвинене функціональне мовлення: в інших мовлення може бути достатньо добре розвиненим, однак при цьому відіграва­ти комунікативні функції на обмеженому рівні (Н. Ж. Меньшов, 1997).

Всі особи з аутизмом мають труднощі у соціальній взаємодії, але ступінь і тип цих труднощів варіюють. Деякі діти можуть бути замкненими, а інші - надмірно активними і встановлювати контакти з людьми в незвичний спосіб. Діти з аутизмом можуть демонструвати вибіркову увагу, опір змінам, обмеження інтересів чи нав'язливу поведінку. Вони часто відповідають на сенсорні стимули в нетиповий спосіб чи проявляють незвичні моделі поведінки, такі як розгойдування, обертання чи хитання. Ці діти можуть також нетрадиційно застосовувати предмети і демон­струвати незвичну прихильність до окремих речей.

Особливості дітей з РДА у пізнавальних сферах:

1. Порушення емоційно-вольової сфери;

2. Одним із первинних патогенних ознак є зниження порогу емоційного дискомфорту у контактах зі світом;

3. Страхи займають одне з провідних місць у формуванні аутичної поведінки цих дітей;

4. Відсутнє «почуття краю», погано закріплюється досвід небезпечного контакту з гострим та гарячим, порушення почуття самозбереження поряд зі збереженими елементами самоагресії;

5. Тяжкі порушення цілеспрямованості і довільності уваги;

6. Порушено орієнтування у просторі – для них важливим є не предмет у цілому, а окремі його сенсорні якості: звук, форма і фактура, колір;

7. Досить високий рівень механічної пам'яті, що створює умови для збереження емоційних переживань, діти можуть постійно повторювати ті ж звуки, слова, знову і знову ставити ті ж самі запитання;

8. Затримка, зупинка або навіть регрес мовленнєвого розвитку без будь-якої компенсації за допомогою невербальної комунікації (жестикуляції, мімічної експресії), відсутня реакція на мовлення інших, стереотипне мовлення – ехолалія, називання себе у другій та третій особі, використання звичайних слів у незвичайному значенні, нездатні підтримувати або почати діалог, своєрідна інтонація, складнощі з розумінням сенсу та використанням понять;

9. Інтелектуальна нездатність не є обов'язковою рисою раннього дитячого аутизму, в окремих галузях можуть проявляти обдарованість поряд із збереженням аутичної спрямованості мислення;

10. Постійна заглибленість у внутрішні переживання;

11. Обмежений досвід емоційної взаємодії з іншими людьми, не вміє співпереживати, їй не передається настрій оточуючих людей.

12. Гра у таких дітей не є комунікативною, діти граються самостійно, у відокремленому місці, ігноруючи присутність інших дітей;

13. Характерним для школярів із РДА є посилення прагнення до «творчості». Пишуть вірші, оповідання, вигадують історії, героями яких вони є.

14. Дії, спрямовані на оволодіння специфічними суспільно виробленими способами вживання предметів, їх не цікавлять;

Виділяють 4 групи розвитку раннього дитячого аутизму, кожній з яких характерний свій спосіб відгородження від зовнішнього світу:

1. Повна відчуженість від того, що відбувається навколо, при спробах взаємодії з дитиною характерний вияв крайнього дискомфорту. Відсутність соціальної активності, навіть близьким важко добитися від дитини якої-небудь у відповідь реакції: усмішки, погляду. Діти даної групи прагнуть не мати ніяких точок зіткнення з навколишнім світом, вони можуть ігнорувати мокрі пелюшки і навіть життєво важливі, вітальні потреби — голод. Дуже важко переносять погляд очі в очі і уникають різних тілесних контактів.

2. Активне відкидання навколишнього середовища. Характеризується не як відчуженість, а як ретельна вибірковість в контактах із зовнішнім світом. Дитина спілкується з обмеженим колом людей, часто це батьки, близькі люди. Проявляє підвищену вибірковість в їжі, одязі. Будь-яке порушення звичного ритму життя веде до сильної афектної реакції. Дітям даної групи більш ніж іншим властиво переживати почуття страху, на який вони реагують агресивно, буває що агресія приймає форми аутоагрессії. Спостерігається велика кількість мовних і рухових стереотипів. Не дивлячись на весь тягар різних виявів ці діти набагато більше пристосовані для життя, ніж діти, які відносяться до 1-ої групи.

3. Захопливість аутичними інтересами. Діти цієї групи прагнуть сховатися від навколишнього світу в своїх інтересах, при цьому їх заняття виявляються в стереотипній формі і не носять пізнавального характеру. Захоплення носять циклічний характер, дитина може протягом років розмовляти на одну і ту ж тему, малювати або відтворювати один і той же сюжет в іграх. Інтереси часто носять похмурий, страхітливий, агресивний характер.

4. Надмірна трудність у взаємодії з навколишнім середовищем. Найбільш легкий варіант вияву аутизму. Основною межею є підвищена уразливість таких дітей. Уникнення відносин якщо дитина відчуває яку-небудь перешкоду. Чутливість до чужої оцінки.

Дата добавления: 2015-09-01