Полонинське господарство

Полонини — це розташовані високо в горах відкриті і незаліснені частини гір. Саме тут, впродовж багатьох віків, місцеві жителі (гуцули) випасають худобу — корів, овець, кіз, коней. Осередками випасу є колиби — сезонні будівлі, де живуть і господарюють пастухи під керівництвом ватага-вівчаря. Тут можна скуштувати та побачити процес виготовлення різних продуктів із молока — бринзи, вурди, жентиці.

З давніх часів місцеве населення займалося тваринництвом. Тому вся високогірна частина району зайнята полонинним господарством. Вихід на полонину відбувається в травні і триває аж до вересня. Умови життя пастухів на полонині важкі: у високогір'ї часті холоди, два з трьох днів — дощові. Праця триває від світанку до ночі. Три речі, які характеризують життя гуцульських пастухів — це бринза, трембіта і ватра.

На полонині Берлебашка, що знаходиться на території Карпатського біосферного заповідника і через яку проходить Закарпатський Туристичний Шлях створене показове полонинське господарство, де туристи можуть самі прийняти участь в виготовленні бринзи, вурди, ближче ознайомитися з полонинською кухнею, під полонинські наспіви запалити ватру, переночувати на сіні, одягнути справжній гуцульський одяг: лейбан, кожух, запаски, вишиванку, крисаню. А вистави народного театру дозволять відпочиваючим краще ознайомитися з елементами культури, обрядами та традиціями гуцулів.

Господарський комплекс Рахівського району ще слабо розвинутий. У валовому суспільному продукті переважає промисловість. Провідними галузями промисловості є лісова, деревообробна, лісохімічна і целюлозно-паперова. Інші галузі представлені невеликими підприємствами машинобудування і приладобудування, які потребують реструктуризації. Ряд підприємств займаються переробкою сільськогосподарської продукції, наданням послуг з матеріально-технічного постачання сільськогосподарських виробників. За останні роки динамічно розвивається малий бізнес – у районі зареєстровано близько 1000 суб’єктів підприємництва. Особливістю сільського господарства Рахівського району є дуже низька землезабезпеченість. На одного мешканця району припадає лише 0,01 га ріллі (при 0,14 га в Закарпатті і 0,63 га по Україні).

Нині у місті Рахові переважає дрібний бізнес і практично невідчутне домінування якоїсь галузі господарювання.

Розпочали відчуватися ознаки виходу рахівської громади зі стану економічного занепаду і безнадії початку та середини 90-тих років минулого суспільства. Ті з її активних членів, котрі рушили шляхами небезпечних підприємницьких ініціатив чи закордонного заробітчанства, стають інвестиційно здатними для реалізації нових бізнесових проектів як у Рахові так і на теренах Рахівського району.

Перспективи для господарського комплексу Рахова відкриваються в розпочатому процесі реформування його економіки, спрямованому на розвиток туристично-рекреаційної сфери, запровадження екологічно безпечних технологій на діючих виробництвах, що ґрунтуються на результатах розробки сучасних наукових моделей регіонального розвитку.

Стратегічний вибір громади Рахова

Передумови стратегічного плану розвитку Раховабули досліджені під час проведення Робочою групою SWOT-аналізу (додаток №1), головні узагальнення якого добре кореспондують з результатами опитування мешканців міста (додаток №2). Таким чином проявилося перше узгодження цілей розвитку громади як способу розв’язання накопичених соціально-економічних проблем. Зокрема, названі мешканцями міста проблемні сфери і загрози (зокрема, низька якість комунальних послуг, незадовільний стан доріг, загрози стихії, безробіття, низька соціальна активність громадян, відсутність цілісного плану розвитку) знайшли своє відображення у визначених Робочою групою характеристиках слабких сторін та зовнішніх загроз місту. Одностайними виявилися результати суспільної оцінки стратегічних ресурсів Рахова для його розвитку. Значне розмаїття останніх зосереджене у стратегічно важливому географічному розташуванні міста, в природних багатствах його Карпатського довкілля, а також в підприємницькому хисті, тязі до знань й відкритості до світу мешканців цього унікального краю українських Карпат.

Спираючись на результати SWOT-аналізу, проведеного опитування мешканців, знання соціально-економічного потенціалу міста і, понад усе, на багатий професійний та життєвий досвід, Робоча група здійснила визначення Стратегічного вибору Рахова – стратегічного бачення його майбутнього і головних рушійних (стратегічних) напрямків розвитку міста. Цей вибір пропонується не лише співгромадянам Рахова, але й мешканцям усієї закарпатської Гуцульщини, оскільки успішний стратегічний розвиток і Рахова і всього Закарпаття можливий при поєднанні й узгодженні широкого кола інтересів мешканців цілого регіону. Регіональна зорієнтованість стратегічного вибору Рахова не обмежується лише територією українських Карпат.

Рахів займає стратегічне місце на українсько-румунському прикордонні, тут перехрещуються шляхи підприємницьких ініціатив із Галичини та Буковини до Угорщини й Румунії, Словаччини та Чехії і далі – до інших країн Центральної Європи. Таке стратегічно важливе місцеположення Рахова, його природна дотичність до проблем європейських держав Дунайського басейну – Дунайського Єврорегіону, надають Рахову якостей регіонального цивілізаційного центру. Ці якості можуть посилитися і створити нові стратегічні можливості у зв’язку зі вступом Румунії до Європейського Союзу, а також дозволять долучитися до участі в європейських регіональних проектах розвитку в рамках посиленої реалізації вже задекларованої політики добросусідства між Україною і Європейською спільнотою.

Вище окреслені міркування і дискусії Робочої групи над перспективами розвитку міста Рахів завершилися таким визначенням Стратегічного бачення його майбутнього.

Рахів –

регіональний туристично-рекреаційний, діловий полікультурний центр, екологічно безпечне та комфортне для проживання місто високого добробуту і громадянської злагоди на Закарпатті.

Становлення Рахова регіональним центром з такими амбіційними якостями можна забезпечити шляхом системної і цілеспрямованої діяльності громади в таких основних чотирьох стратегічних напрямках розвитку:

1. Розвиток туризму.
2. Розвиток підприємництва.
3. Розвиток громади.
4. Забезпечення затишку і комфорту мешканців (розвиток комунальної сфери).

Представлені стратегічні напрямки розвитку Рахова розкривають загальноміські пріоритети, що визначені на період розробки й реалізації стратегії, відображають не просто природні прагнення його мешканців домогтися позитивних змін у розвитку міста – вони наділяються рисами своєрідних маховиків, рушіїв очікуваного поступу всієї громади.

Розглядаючи стратегічні домени Рахова в його історичному й культурному контекстах, можна дещо перефразувати бачення його майбутнього:

Рахів – це

туристичні ворота закарпатської Гуцульщини (трембіта),

місто розвинутого підприємництва (бринза),

місто згуртованої і цілеспрямованої громади (ватра),

місто комфорту і затишку (ґазда).

Таким чином, і в оперті на символічні фундаментальні, традиційні історичні цінності рідного краю (трембіта, бринза, ватра, ґазда) буде розбудовуватися сучасна стратегія розвитку громади міста Рахова, утверджуючи в такий спосіб спадкоємність та неперервність віковічних прагнень до розвою мешканців українського Закарпаття.

Динамізм усіх чотирьох стратегічних напрямків буде забезпечуватися планомірною реалізацією заходів для досягнення визначених Робочою групою таких стратегічних і операційних цілей Стратегії розвитку Рахова:

---

Дата добавления: 2015-09-05