Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мотивація навчальної діяльності

Загальні психологічні особливості навчальної діяльності | Предмет навчальної діяльності | Сутність і розвиток навчальної мотивації | Психологічна характеристика навчальних дій і їх видів |


Читайте также:
  1. Аналіз господарчої діяльності ПАТ «Поліпласт» за 2011-2010 рр.
  2. БІОТА ЯК ІНДИКАТОР ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
  4. Види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.
  5. Використання результатів контролю в практичній діяльності ОВС
  6. Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності.
  7. Дайте оцінку діяльності ОУН в умовах Другої св. війни

Визначальним компонентом організації навчальної Діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб'єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педаго­гічного впливу.

Мотив (рух)спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини.

Пов'язаний він із задоволенням наявних потреб суб'єкта діяльності, а тому відіграє спонукальну функцію, зумо­влює предметну спрямованість активності людини. Розріз­няючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися, але не може і не спонукати його до навчальної діяльності. Наприклад, першокласник намагається відкласти виконан­ня домашніх завдань, хоч знає, що цим засмутить батьків, одержить незадовільну оцінку, вчитися — його обов'язок тощо. Умова «доки не виконаєш уроків, не підеш гуляти» може позитивно подіяти на нього. І ця умова виявиться найдієвишою з-поміж усіх інших мотивів (одержати добру оцінку, виконати свій обов'язок тощо). Зрештою, внаслі­док задоволення цього мотиву (довелося добре вивчити уроки) дитина отримала добру оцінку. Через якийсь час вона з власної ініціативи починає вчити уроки. Так вини­кає мотив: дитина виконує уроки, щоб отримати добру оцінку, вбачаючи у цьому мету виконання завдань.

Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка сти­мулює пізнавальну активність дитини, її готовність до за­своєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльно­сті охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потре­би і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самови­раження. Емоційне переживання пізнавальної потреби по­стає як інтерес.

Залежно від мотивації навчальної діяльності ставлен­ня учнів до навчання може бути негативним, нейтральним і позитивним.

Типи мотивації навчальної діяльності. Знання, які учень здобуває у школі, можуть бути для нього лише засо­бом досягнення інших цілей (одержати атестат, уникнути покарання, заслужити похвалу тощо.). У такому разі його спонукають не інтерес, допитливість, прагнення до оволо­діння знаннями, вміннями, захопленість процесом за­своєння знань в результаті навчання. Залежно від очікува­них результатів учні можуть виявляти такі типи мотивації навчальної діяльності:

а) мотивація, що умовно може бути названа негативною. Такими є спонукання школяра, зумовлені усвідомленням незручностей і неприємностей, які можуть виникнути, якщо він не буде вчитися (докори батьків, учителів, однокласни­ків). Така мотивація стимулює до успішних результатів;

б) мотивація, яка має позитивний характер, але пов'я­зана з мотивами, що фігурують поза навчальною діяльні­стю, її формами є:

· мотивація, зумовлена значущими для особистості соціальними прагненнями (почуття обов'язку перед близькими, країною). Відповідно до неї навчання розглядається як шлях до освоєння цінностей культури, реаліза­ції свого призначення у житті. Така настанова вселяє в уч­нях сили для подолання труднощів, терпіння, посидючість Та якщо у процесі навчання ця настанова не підкріплена іншими мотивами, не можна очікувати максимального ефекту, оскільки для учня приваблива не діяльність, а те, що з нею пов'язане;

· вузькі мотиви (схвалення у певних колах, шлях до особистого благополуччя тощо);

· мотивація, що стосується тільки навчальної діяль­ності, цілей навчання (задоволення допитливості, здобут­тя знань, розширення кругозору), процесу навчання (інте­лектуальна активність, реалізація здібностей тощо).

Навчальні мотиви можуть бути пізнавальними (пов'я­зані зі змістом навчальної діяльності, процесом її здій­снення) і соціальними (пов'язані із взаємодіями школяра з іншими людьми).

За твердженням російських психологів Олександра Савонько і Надії Симонової, навчальна діяльність учня може підпорядкуватись настановам на процес, результат, оцінку вчителя та уникнення неприємностей, які визначають її спрямованість, зміст і результати. Ефективність навчання здебільшого пов'язана з орієнтаціями особистості на процес і результат, значно менше — з орієнтацією на оцінку вчите­ля, майже зовсім не залежить від орієнтації на уникнення неприємностей.

Спонукання до навчання може бути:

а) ситуативним, коли спонуками є мотиви, пов'язані з необхідністю виявити, продемонструвати певні знання, вміння та навички у конкретній ситуації (на контрольній роботі, при складанні іспиту). Вони є зовнішніми, оскіль­ки не стосуються глибинних основ особистості. Такими можна вважати мотиви-стимули (одержати нагороду, уни­кнути покарання тощо);

б) особистісним, пов'язаним з потребою учня в самовдос­коналенні, досягненні духовних цілей, ідеалів, безпосе­редньо спрямованих на розвиток його особистості, на духов­не, моральне й інтелектуальне зростання, а також на повно­цінне функціонування його як суб'єкта життєдіяльності.

З огляду на особливості навчальної ситуації, можливо­сті учня розрізняють адекватні (відповідні, релевантні) і неадекватні (невідповідні, нерелевантні) спонукання до навчальної діяльності. Адекватна спонука пов'язана з на­явністю в учня інтересу до знань, умінь і навичок, а також до процесу їх набуття. Неадекватна спонука ґрунтується на: широких (зайняти певну позицію у суспільстві, оволоді­ти професією, посадою) та конкретних соціальних мотивах (ідентифікація себе з дорослим, ровесником, групою), коли школяр, наслідуючи інших, дотримуючись їхніх вимог щодо себе, розглядає навчання як засіб самоствердження у конкретній ситуації. Найадекватнішим мотивом навчаль­ної діяльності є пізнавальний інтерес. Нерідко значущими є соціальні мотиви. Непоодинокі випадки, коли основною спонукою навчальної діяльності є мотиви-стимули.

Добре, коли до навчальної діяльності спонукають вну­трішні мотиви, а пізнавальна потреба спрямовується на предмет діяльності (вироблення способу дії) й опредмечу-ється у ньому. Спонукають її і найрізноманітніші зовніш­ні мотиви (самоствердження, престижу, обов'язку, необхідності, досягнення та ін.).

 

 


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 186 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Цілі навчальної діяльності| Пізнавальний інтерес у структурі мотивації

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)