Державна мова - китайська.

ПЛАН

1. Загальні відомості про країну.

2. Законодавство країни про ЗМІ.

3. Формування системи преси комуністичного Китаю.

4. Преса КНР у сучаних умовах.

5. Структура китайського радіомовлення і телебачення.

І. Китайська Народна Республіка (КНР) – країна, яка розташованав Східній Азії, загальна площа 9560 тис. км квадратних, за своїми розмірами займає 3 місце у світі після Росії та Канади. Населення 1,2 млрд. людей (2005).

Китай – багатонаціональна держава, більшість населення складають китайці (ханьці), інші етнічні групи представлені уйгурами, монголами, тибетцями, корейцями та ін.

Державна мова - китайська, грошова одиниця – юань.

Столиця країни – Пекін. Найбільш великі міста – Шанхай, Чунцін, Тянцзінь, Гуанчжоу та ін.

В адміністративно-територіальному відношенні країна поділена на 22 провінції, 5 автономних районів, 4 міста центрального підпорядкування та 2 особливо адміністративних районів – Гонконг (Сянган), Макао (Аоминь).

В 1997 та 1999 рр. під юрисдикцію КНР перейшли Гонконг та Макао, отримавши статус особливих адміністративних районів. Уряд КНР прийняв рішення про обов’язок зберігати там соціально-політичну систему протягом не менше 50 років. Аналогічний принцип об’єднання з континентальною частиною пропонується Тайваню.

Згідно конституції 1882 р. КНР – соціалістична країна демократичної диктатури народу. Вищий законодавчий орган країни – Всекитайські зібрання народних представників, які вибираються строком на 5 років. Главою держави є голова КНР, який вибирається строком на 5 років. Пануюча партія – Комуністична партія Китаю (КПК).

Загальні відомості

Китай розташований у центрально-східній частині Азії на західному узбережжі Тихого океану. Офіційна назва - Китайська Народна Республіка.

Площа території 9572900 км2. Китай дотримується 12-мильної зони морських територіальних вод. На великих морських територіях, що належить Китаю, розміщено 5000 островів.

Найбільшими із них є Тайвань (36000 км2) та Хайнань (34000 км2). Протяжність берегової лінії Китаю - 18000 км. Чимало зручних гаваней, портів неабияк впливають на розвиток господарства Китаю.

Важливі порти розташовані з півночі на південь: Далянь, Ціньхуандао, Тяньцзінь, Янь-тай, Ціндао, Ляньюньган, Наньтун, Шанхай, Нінбо, Веньчжоу, Фучжоу, Сямень, Гуанчжоу, Чжаньцзян та Бейхай.

Серед них Шанхай з населенням 13,45 млн осіб є найбільшим містом Китаю з розвинутою промисловістю, торгівлею, банківськими послугами та океанським судноплавством.

Китай межує більш ніж з десятьма державами: на півночі - з Монголією (4673 км), на північному сході з Росією (3645 км), на заході - з Казахстаном (1533 км), Киргизстаном (585 км), Таджикистаном (414 км) та Афганістаном, на південному заході з Індією (3380 км), Непалом (1236 км), Бутаном (470 км), на півдні з М'янмою (сучасна назва Бірми) (2185 км), Лаосом (423 км), В'єтнамом (1281 км), на сході з Північною Кореєю (1416 км), має морську границю з Філіппінами і Японією, довжина якої приблизно дорівнює 11 тис. км (а включаючи довжину берегових ліній островів - 21 тис. км). На кордоні з Непалом знаходиться найвища вершина світу гора Еверест, або Джомолунгма (8848 м).

З найдавніших часів Китай зв'язував країни Європи і Центральної Азії, через нього проходив знаменитий "Шовковий Шлях". А в 19 ст. Росію і Китай зв'язує будівництво залізничної магістралі в Північно-східній частині країни це була Китайська Східна Залізниця, що після 19041905 р. р. знаходилася під спільним керуванням Росії, Китаю і Японії, а згодом була безоплатно передана владі Маньчжоу-Го. Зараз Росію, Китай і Японію зв'язують нові авіалінії й морські шляхи.

Найбільший порт Китаю Шанхай, місто, що зв'язує республіку з усіма країнами світу. А в 1984 році Китайський уряд прийняв рішення відкрити для зовнішнього світу 14 приморських міст, що одержали право прямих зовнішньоекономічних зв'язків. Були також створені чотири вільні економічні зони. Найбільша з них - Шеньчжень - знаходиться неподалік від Гонконгу.

Китай має 23 провінції, 5 автономних райони та міста центрального підпорядкування, включаючи Тайвань, та 2 спеціальних адміністративних райони - Сянган (Гонконг) та Аоминь (Макау).

Населення складає 1314 млн осіб (1 місце у світі).

Столиця - Пекін (12,5 млн осіб з приміською зоною).

Державне свято 1 жовтня - День проголошення Народної Республіки Китаю у 1949 р.

Державна мова - китайська.

Державна мова Китаю -китайська (хань). Вона існує у вигляді трьох основних діалектів: пекінського (північний), чендунського (верхні Янцзи), нанкінського (південного).

Императорский дворец - Общая площадь — 720 тыс. кв. м; дворцовый комплекс насчитывает 8707 комнат (по легенде — 9999). Окружен стеной длиной 3400 м и рвом с водой, который называется «Золотая вода». В его возведении принимали участие миллион строителей и 100 тыс. других специалистов — мастеров резьбы по камню, дереву, художников и т. д. Ведут в него с площади Тяньаньмынь Врата Небесного Спокойствия. Название его произошло из-за ограниченного доступа на территорию комплекса во время империи (ещё в XIX в. иностранцы почти никогда там не бывали, поэтому когда Пекин был взят в 1900 г. при подавлении Боксёрского восстания, многие европейцы и американцы писали, как они смогли впервые посетить таинственный дворцовый комплекс).

Площадь Тяньаньмэнь

Площадь Тяньаньмэнь. Сами китайцы называют ее сердцем и символом Китая. Именно здесь Мао Цзэдун объявил образование "нового" (так принято здесь говорить) Китая.

Тяньаньмэнь - cамая большая площадь в мире - 440 тысяч кв. м, вмещает до 1 миллиона человек. Открыта круглосуточно, лучшее время для посещения - раннее утро, когда на церемонию поднятия национального флага (каждый день с восходом солнца, т.е. очень рано) приходят толпы патриотично настроенных китайцев. После поднятия флага они обычно идут в мавзолей Мао Цзэдуна, очереди в который - как когда-то на Красной площади к дедушке Ленину.

Вокруг площади Тяньаньмэнь - Музей китайской истории и музей китайской революции, музеи работают с 9.00, а также здание местного парламента - Всекитайского собрания народных представителей, который также можно посетить.

Особую атмосферу создают китайцы, запускающие воздушных змеев, Площадь Тяньаньмэнь - лучшее место, чтобы посмотреть на эту традиционную китайскую забаву. Каждый вечер с закатом проходит церемония спускания государственного флага Китая, на которую снова собирается много местных жителей и туристов.

Запретный город (Императорский дворец Гугун) - самый крупный дворцовый комплекс в мире, занесен ЮНЕСКО в Список всемирного наследия человечества.

Запретный город был отстроен в 1406-1420 годах. В его возведении принимали участие миллион строителей и 100 тысяч других специалистов - мастеров резьбы по камню, дереву, художников и т.д. Отсюда Поднебесной правили 24 императора династий Мин и Цин. Общая площадь комплекса Императорского дворца Гугун- 72 га, в нем 800 зданий и 9999 комнат.

Почему дворец называется "Запретный город"? На протяжении 500 лет его истории здесь мог жить только император и его семья, придворные, чиновники и все остальные жили за стенами этого огромного города, и до 1925 года простым смертным вход сюда был запрещен.

Практически все нынешние здания датируются XVIII веком, но по-прежнему деревянные, а потому курить здесь строго запрещено.

Время работы Запретного города - с 9.00 до 16.00, стоимость 40 юаней (5 долл.), можно взять аудиогид на русском языке - за дополнительные 30 юаней (3,7 долл.) и депозит (паспорт, например).

Летний императорский дворец

Летний императорский дворец (парк Ихэюань) - Один из самых красивых парков Пекина, хорош в любое время года. Парк Ихэюань в Пекине строился как место, где императоры могут пережить летнюю жару (до +47° при 90% влажности).

Летний императорский дворец расположен на рукотворном озере Куньмин. Из вырытой при строительстве озера земли возведен холм Долголетия, на вершине которого - несколько буддистских храмов.

Вдоль берега идет Длинный коридор, занесенный в Книгу рекордов Гиннесса как "самый длинный в мире расписанный коридор". Здесь же на берегу стоит знаменитая Мраморная лодка, где любила обедать императрица Цы Си, потратившая на создание Летнего дворца деньги, собранные на строительство китайского военно-морского флота.

Парк Ихэюань открыт ежедневно с 9.00 до 16.00. Плата за вход - 40 юаней, в некоторых случаях нужно платить за вход в отдельные здания.

Великая Китайская Стена

Как вы понимаете, великую стену протяженностью 5 тысяч км можно увидеть во многих местах Китая. Но поездка к Великой Китайской Стене именно из Пекина - одна из самых удобных.

Обычно туристов возят на участок Бадалин - восстановленный так красиво, что совершенно не верится в то, что он настоящий. И правильно: он дает представление, чем была великая китайская стена, но не дает ощущения истории - что-то вроде туристического МакДональдса. Зато именно сюда обычно возят президентов и правительственные делегации.

Чуть менее популярен участок Великой Китайской стены в Мутянью. И хотя она тоже неплохо восстановлена, ощущение истории не до конца убито. Еще более "дикая" стена в Симатае.

Входная плата на каждый участок - около 40 юаней (5 долл.) + примерно столько же, если вы воспользуетесь фуникулером.

Забираясь слишком высоко по Великой Китайской стене на любом ее участке помните о том, что спускаться вниз по стене не намного легче чем подниматься наверх!

Храм Неба в Пекине

Храм Неба - своеобразный символ Пекина, единственный храм круглой формы в столице, жемчужина архитектуры династии Мин. Здесь находятся зал для моления об урожае, круглый алтарь, длинный коридор.

Площадь храмового и паркового комплексов - 267 га, и пусть вас не удивляет раннее начало работы парка: утро - самое интересное время. На аллеях пожилые пекинцы занимаются физическими упражнениями, практикуются в тайчи, плавно машут мечами, танцуют с веерами под звуки барабана и бубна.

А когда-то, как и в Запретный город, вход в Запретный город простому люду был воспрещен - императоры приносили здесь жертвы Небу.

Один из титулов китайских владык - Зал моления об урожае - настоящий шедевр, возведенный на трехступенчатой мраморной террасе: деревянные столбы поддерживают потолок без гвоздей и цемента, а для здания высотой 38 м и диаметром 30 м это кое-что да значит.

Увы, оригинальное строение, воздвигнутое в 1420 году, сгорело в 1889 году. То, что вы видите сегодня, - точнейшая копия, тоже без гвоздей и цемента.

Входная плата - 14-30 юаней (в зависимости от того, как много достопримечательностей Храма Неба вы намерены осмотреть). Открыт каждый день зимой с 7.00 до 19.30 и летом с 5.00 до 21.30.

Парк БЭЙХАЙ (Beihai Park) - расположен на северо-западе от_ Запретного Города, его название обозначает_ Северное Озеро - это один из самых старых парков в Пекине, его история насчитывает более тысячи лет, он являлся Императорским садом. Сейчас парк БЭЙХАЙ - известная туристическая достопримечательность и считается одним из наиболее хорошо сохранившихся. Здесь расположено широкое озеро, в его центре_ Нефритовый Остров, на вершине холма которого находится_ Белая Дагоба (БАЙТА) она построена в стиле буддистской ступы. Входа в неё нет, а эмблема на здании башни - это запечатаннный после завершения строительства вход внутрь. Считается, что внутри хранятся тибетские священные предметы, скульптуры и прочие святыни буддизма. БЭЙХАЙ - парк очень живописный, имеющий много красивейших построек...

С Дагобы открывается завораживающий вид на озёро Бэйхай, крыши Запретного Города и на весь город. На северной стороне Нефритового Острова, находится один из старейших ресторанов Пекина Императорский ресторан_ ФАНШАНЬ, здесь готовились блюда исключительно для членов Императорской семьи. Посетить его и отведать кухню императорского двора можно и сегодня... но и цены здесь соответствующие - Очень Дорого!

Парк Бэйхай. Весьма популярное место отдыха пекинцев, потому постарайтесь не приходить сюда в выходные. Посетителей в это время очень много.

Его построили в 1166-1179 годах, и во времена династий Цзинь, Юань, Мин и Цин это был императорский парк. Большую часть территории в 68 га занимает озеро.

Парк разделен на несколько частей, каждая - со своей особой атмосферой.

Очень интересен традиционный китайский парк, Круглый город, стена девяти драконов - 5 м в высоту и 27 м в длину, покрытая глазированной плиткой. Открыт с 9.00 до 17.00. Входная плата - 5 юаней.

Несомненно достопримечательность парка Бэйхай - Мост Марко Поло. Китайское название моста - Лугоуцяо, но его привычно называют по имени венецианского путешественника, который впервые описал его в своей книге. Мост был построен в XII веке над рекой Юндин в 16 км от тогдашнего центра Пекина. Его длина - 266,5 м с 11 арками, особенно знамениты 140 столбов с несчетными львами. Конечно, если вы не поленитесь, то сможете всех сосчитать - их 485. Открыт с 8.00 до 16.30.

Улица ЛЮЛИЧАН (Liulichang Street) - это старинная улица Пекина, она является антикварной, пешеходной и среди туристов очень известна, в длину около 1 км. Улица пересекается, проезжей частью и соответственно разделяется ей, на две части... Здесь собираются художники, можно встретить и каллиграфов, рисующих водой прямо по асфальту, используя для этого, большие метровые кисти... поэтому она ещё известна как_ Культурная Улица (Liulichang Cultural Street).

Улица ЯБАО ЛУ (Yabao Lu Road) - у наших соотечественников популярна и известна как русский район в Пекине. Почти все китайцы, работающие здесь, говорят по-русски... и тому есть причина. Ябао Лу - это целый торговый район, задействованный на обслуживании туристов из России, здесь гостиницы и ночные клубы, рестораны русской кухни, сауны и парикмахерские... Везде реклама и все вывески на русском языке, одним словом - всё для нашего собрата.

В окрестностях Пекина находится всемирно известный памятник истории Китая - это_ Великая Китайская Стена (GREAT WALL), несколько её участков, расположены относительно недалеко от города (60 - 120 км.) Посетить хотя бы один из них, просто необходимо, сооружение сие - монументальное... Сам факт создания Великой Китайской Стены - это нечто невообразимое и особенное!... В Китае говорят: - Если человек не был на Великой Стене - значит он не настоящий человек!...

Офіційно все населення вважається атеїстами. Однак отримали поширення три релігії: конфуціанство, буддизм і даосизм. Конфуціанство і даосизм зародилися в Китаї ще в середині І тисячоліття до н.е. Буддизм було занесено з Індії в І-ІІ ст. н.е. Точну чисельність послідовників кожної із цих релігій важко встановити, тому що всі основні релігії Китаю тісно переплелися між собою, і нерідко віруючий одночасно відвідує храми двох, або й трьох релігій.

Грошова одиниця - юань.

ВВП (2006) - 10 трл дол. США (2 місце у світі), на душу населення -7,6 тис. дол. США. Китаю властиве високе і стале економічне зростання. Член ООН з 1945 року, ОПЕК.

Державний устрій та форма правління

Відповідно з Конституцією від 4 грудня 1982 р. за формою державного правління Китай є соціалістичною народною республікою. В Китаї на центральному рівні існують шість владних структур: Всекитайські Збори народних представників, Голова Китайської Народної Республіки, Державна Рада, Центральна Військова Рада, Верховний Народний Суд і Народна Прокуратура.

Голова КНР, Держрада, Центральна Військова Рада, Верховний Народний Суд і Верховна Народна Прокуратура утворюються Всекитайськими Зборами Народних Представників і є підзвітними йому і його Постійному Комітету. Всекитайські Збори Народних Представників (ВЗНП) - найвищий орган державної влади.

Законодавча влада Всекитайських Зборів Народних Представників має повноваження вносити поправки до Конституції КНР, розробляти та виправляти основні закони держави: кримінальний кодекс, цивільний, процесуальний кодекс, закони про державні заклади тощо.

Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження обирати, призначати, звільняти з посади працівників і керівників інших вищих органів державної влади.

Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження приймати важливі державні рішення: розглядати і затверджувати доповіді про виконання планів народногосподарського і соціального розвитку, розглядати і затверджувати проект державного бюджету і звіти про його виконання, затверджувати створення адміністративних одиниць на рівні провінцій (автономного району, міст центрального підпорядкування), виносити рішення стосовно утворення особливих адміністративних районів їх політичного устрою, виносити рішення стосовно питань війни і миру.

Всекитайські Збори Народних Представників мають повноваження здійснювати контроль за роботою інших вищих державних органів. Здійснюють контроль за дотриманням Конституції КНР.

Відповідно до Конституції КНР Державна Рада, Верховний Народний Суд і Верховна Народна Прокуратура формується Всекитайськими Зборами народних представників і є підзвітні та підконтрольні йому. Здійснюючи контрольну функцію, Всекитайські Збори Народних Представників контролюють від імені народу роботу уряду та інших державних органів. Це є важливим фактором нормального функціонування державного апарату у відповідності до закону.

Відповідно до Конституції КНР та інших законів КНР сесії Всекитайські Збори Народних Представників скликаються Постійним Комітетом Всекитайських Зборів Народних Представників (ПК ВЗНП) раз на рік, зазвичай у першому кварталі. Всекитайські Збори Народних Представників (ВЗНП) кожного скликання обираються на 5 років.

Постійний Комітетет Всекитайських Зборів Народних Представників - це постійно діючий орган вищого державного владного і законодавчого органу, виконує вищі владні та законодавчі повноваження в перервах між сесіями ВЗНП. До складу Постійного Комітету ВЗНП входить 2979 депутатів.

Члени ПК ВЗНП не можуть займати посади в державних, адміністративних, судових і прокурорських закладах, у зв'язку з тим, щоб ПК ВЗНП могли ефективно здійснювати контроль за роботою вказаних закладів.

Голова КНР - голова держави, верховний представник КНР як в країні, так і за її межами. Інститут Голови держави - самостійний орган державної влади, важлива складова частина державного устрою. У відповідності з міжнародною практикою, Голова КНР, як і інші голови більшості держав, володіє прерогативою проголошення законів, найвищого дипломатичного представництва.

Відповідно до Конституції КНР до повноважень Голови КНР належать: проголошувати про вступ в силу прийнятих ПК ВЗНП законів, призначати членів Держради, на підставі рішень ВЗНП та його Постійного Комітету, оголошувати амністію, видавати укази про надзвичайний стан, від імені КНР приймати іноземних послів, призначати та відкликати надзвичайних уповноважених послів КНР в інших країнах, ратифікувати і розривати договори і угоди з іншими країнами. В Китаї інститут Голови держави фактично є інститутом колективного керівництва, оскільки Голова КНР підпорядковується ВЗНП, безпосередньо виконуючи волю ВЗНП - вищого органу державної влади.

З 14 березня 2003 року голова держави - президент Ху Цзіньтао. Прем'єром Державної Ради є Вень Цзябао.

Державна Рада КНР - Центральний народний уряд, найвищий орган виконавчої влади.

До складу Ради входять Прем'єр, заступники Прем'єра, члени Держради, голови міністерств та державних комітетів, Головний ревізор, Відповідальний секретар.

Кандидатуру на посаду Прем'єра висуває Голова КНР, затверджує ВЗНП; голова КНР призначає Прем'єра Держради. Термін повноважень Держради кожного скликання 5 років. Перебування членів Держради на посаді не повинно перевищувати двох скликань. В роботі Держради втілюється принцип відповідальності Прем'єра за роботу уряду і відповідальності міністрів та начальників держкомітетів за роботу своїх підрозділів. У зовнішньополітичній діяльності члени Держради можуть від імені Прем'єра брати участь у важливих заходах; Головний ревізор відповідає за керівництво аудиторською роботою, здійснюючи контроль за видатками і прибутками державного бюджету; Відповідальний секретар Держради, діючи під керівництвом Прем'єра, відповідає за поточну роботу уряду і керує роботою канцелярії Держради. На Державну Раду покладений обов'язок втілювати в життя курс і політику КПК і законодавчі акти, прийняті ВЗНП. Вона керує внутрішніми та зовнішніми справами, обороною, фінансами, економікою, культурою та просвітницькою роботою в Китаї.

За формою державного устрою Китай є унітарною державою. Відповідно до Конституції КНР в країні прийнято трьохступеневий адміністративний поділ: країна поділена на провінції, автономні райони та міста центрального підпорядкування.; провінції та автономні райони поділені на автономні округи, повіти, автономні повіти та міста; повіти та автономні повіти поділені на волості, національні волості та поселення. Автономні райони, автономні округи та автономні повіти є територіями національної автономії.

Дата добавления: 2015-09-05