Читайте также:
|
|
Малі підприємства за своєю природою об'єктивні, на особливо на перших етапах становлення, знаходяться в багато гірших умовах на ринку порівняно з великим бізнесом і вимагають певної підтримки. Найбільша ефективність системи такої підтримки може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми розвитку малого бізнесу в різних сферах народного господарства.
У будь-якій країні ринок має регулюватися державою. Це зумовлено тим, що не всі функції та дії, необхідні для ефективного функціонування системи господарювання, можуть бути реалізовані через механізм ринкових відносин. У зв'язку з цим ринкові відносини не певною мірою доповнюються державним регулюванням підприємництва. Зміст і форми практичної реалізації державного регулювання економіки в цілому, зокрема підприємницької діяльності, знаходять своє відображення в певній низці економічних функцій, які виконує держава. Однією з них є індикативне макроекономічне планування з системою державних контрактів.
Змістом індикативного макроекономічного планування є наукове обґрунтування і розробка множинних цілей, пріоритетів і пропорцій соціально-економічного розвитку країни на певний перспективний період. Індикативні плани розвитку народного господарства та його окремих галузей, на відміну від директивних, є орієнтовними: вони за своїм змістом охоплюють певну сукупність кількісних і якісних показників, які мають необов'язковий для суб'єктів господарювання характер, а також узгоджених засобів опосередкованого і прямого впливу на певні сфери господарської діяльності через систему економічних важелів та стимулів і за допомогою державного підприємництва.
Розробка індикативного плану на макроекономічному рівні здійснюється за притаманною тільки йому методологією. З огляду на ступінь обгрунтованості одні блоки такого плану можуть реально відображати кількісну характеристику соціальних і економічних явищ у динаміці, інші - мають характеризувати лише певні тенденції тих процесів, які важко передбачити з достатньою вірогідністю або уявити кількісно.
Накопичений вітчизняний досвід свідчить, що індикативний план має таку структуру (типові розділи):
* природні та економічні особливості країни та окремих
регіонів (галузей): поточний і перспективний стан
* структурні зміни в економіці, найважливіші пропорції і
пріоритети
» основні напрями соціального розвитку суспільства та соціального захисту окремих верств населення
* перелік загальнодержавних, галузевих і регіональних
цільових програм Із зазначенням необхідних для їх ре
алізації ресурсів
* розвиток окремих видів ринків (за ознаками їхньої
структуризації), характер їх кон'юнктури
* особливості формування та загальна характеристика
фінансового плану і державного бюджету, застосовані
економічні регулятори
Для того, щоб розробка державної системи була спрямована на регулювання, підвищення злагодженості і системності в діяльності підприємців, необхідно виходити із структурно-логічної схеми індикативного плану, який має стати своєрідним алгоритмом, методологічною базою організації і управління підприємницькою діяльністю.
Як показав проведений порівняльний аналіз, результатом впливу економічної ситуації в країні на діяльність приватизованих підприємств є тенденція до короткочасного планування своєї діяльності або відсутність навіть короткочасних планів на майбутнє. Керівники підприємств, що займаються підприємницькою діяльністю, при плануванні розвитку фірми орієнтуються в основному на власні засоби.
Однак, незважаючи на всі труднощі, тільки 4% респондентів заявили про свій намір залишити бізнес у найближчі декілька років.
Ключовими умовами для активізації підприємницької діяльності в нашій країні є збалансованість, сталий економічний розвиток і програми підтримки підприємництва в більш широкому контексті політичних і економічних змін. Згодом підприємництво стане головним чинником економічних перетворень, і не потрібно буде доводити, що підтримка малого бізнесу вигідна не тільки малим підприємствам, а й економіці та суспільству в цілому. Але поки що малий бізнес дуже малий для того, щоб його сприймали серйозно в країнах із перерваною традицією приватного підприємництва, а тому вимагає підтримки з боку держави. В Україні формування державної політики підтримки малого бізнесу було ініційоване було ще в 1991 році, коли був сформований Державний комітет України для створення сприятливих умов розвитку малих підприємств і підприємництва.
Однак у 1995 році його ліквідували, а його функції спеціальним відділам у Міністерстві економіки України. У 1993 році була розроблена і схвалена Кабміном Програма державної підтримки підприємництва в Україні. Пізніше були розроблені і прийняті інші важливі державні документи, спрямовані па створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Україні, у тому числі Концепція державної політики розвитку малого підприємництва.
Розширення сфери діяльності малого бізнесу та збільшення його внеску в соціальне-економічну стабільність потребує створення системи адресної державної підтримки малого підприємництва на всіх рівнях: державному, регіональному та місцевому.
Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва, ухвалена в 2001роцї - це ціла система взаємо- Іюв язаних, хронологічно узгоджених кроків, які в разі їх запровадження дадуть змогу вперше системно і відчутно для самих підприємців реалізувати нині державну політику розвитку малого бізнесу. Згідно із Законом України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні", її заходи затверджуються Кабінетом Міністрів, а обсяги бюджетного фінансування - Парламентом під час затвердження бюджету на наступний рік.
Але, як довела практика регіонального фінансування, механізми виділення й надходження коштів досить складні. Поки що не вдається налагодити їх лише за допомогою коштів державного бюджету, хоча відповідна законодавча база для цього існує. Відповідно до Указу Президента "Про державну підтримку малого підприємництва", всі місцеві бюджети, починаючи з 2001 року, повинні передбачати фінансову підтримку розвитку підприємництва. Однак, незважаючи на законодавчу вимогу, в них ще й досі не закладено відповідної графи про виділення коштів. Тому фінансова підтримка в регіонах відбувається фактично з власної ініціативи губернаторів.
Ключовими завданнями стратегії державної підтримки малого підприємництва на період 2004-2015років мають стати:
• упорядкування та вдосконалення законодавчої та нор
мативної бази, що регламентує діяльність малого
підприємства та законодавче врегулювання діяльності
органів відповідного контролю;
• поглиблення регуляторної реформи, спрямованої на
спрощення процедур реєстрації, ліцензування та запо
чаткує ання бізнесу;
• зміцнення фінансово-кредитного забезпечення розвитку
малого підприємництва;
• удосконалення податкової політики щодо малого
підприємництва;
підвищення мотивації для місцевих органів влади у
створенні сприятливого клімату для малого підприєм- ництва шляхом збільшення частки податкових надходжень, яка залишається в місцевих бюджетах;
• розбудова ефективної інфраструктури підтримки під
приємництва, яка забезпечуватиме інформаційні, кон
сультативні, науково-технологічні та навчальні послуги
для малих підприємств;
• поглиблення інноваційної спрямованості розвитку
підприємництва, стимулювання венчурного бізнесу;
• запровадження системи організаційно-освітніх заходів,
спрямованих на підвищення фахового рівня, знань, па
вичок учасників підприємницької діяльності у питаннях
ведення бізнесу;
• забезпечення надійної захищеності державою малих
підприємств від кримінального рекету та бюрократично
го тиску;
• забезпечення дієвості та комплексності регіональної
політики стосовно розвитку підприємництва шляхом за
провадження регіональних програм сприяння розвитку
підприємництва.
Починаючи з квітня 1996 року в Донецькому регіоні почалася розробка регіональної програми сприяння підприємництву, було визначено зони особливої уваги і турботи. Основний принцип, покладений у систему дій, спрямованих на підтримку малого підприємництва в регіонах, передбачає організацію цілеспрямованої взаємодії місцевих органів влади і консорціуму, що перебуває в різних структурах і сформованого навколо Ради розвитку малого підприємництва. Діяльність з надання допомоги для створення нових малих підприємств передбачає наступне:
• виявлення людей, здатних до створення свого бізнесу;
формування в них знань для успішної орієнтації й ефек
тивної діяльності в ринковому середовищі;
• забезпечення стартовими інвестиціями;
• підтримка консалтинговим, рекламним, маркетинговим,
юридичним та іншим забезпеченням.
Якщо порівнювати ступінь ризику і ступінь певності результатів діяльності в підприємництві, доцільно буде звернути увагу на те, що це положення повинно розглядатися з позицій врахування ситуації дії в економіці закону великих чисел. Це означає, що в кожному конкретному випадку запрограмований фірмою результат може зіткнутися з такими перешкодами з боку зовнішнього ринку, які негативно вплинуть на рівень його впевненості. І навпаки, якщо йдеться про бізнес як макроекономічний процес, то рівень впевненості його сукупного результату істотно підвищується б той час як вплив чинника непевності, обумовлений обставинами зовнішнього ринкового середовища, нівелюється. Звідси практичне здійснення ефективного і соціальне орієнтованого підприємництва можливе за умови існування підприємницького середовища.
Основною метою державної підтримки бізнесу є створення однакових умов для всіх суб'єктів бізнесу, а також вирівнювання підприємницьких структур порівняно з іншими сферами суспільного виробництва.
Особливо потребує такої підтримки дрібний та середній бізнес, тому що ці форми виступають фактором, який створює структуру нової економіки. Великі підприємства, які є стрижнем будь-якої галузі, завжди втілюють результати структурних змін й уособлюють стабільний, "консервативний" початок економіки.
Малі та середні підприємства, готуючи ґрунт для становлення нових видів виробництва і ринків нових виробів, просувають інноваційні процеси відповідно у поєднанні із.заповзятливістю ділових людей.
Структурні економічні зміни відбуваються тим швидше та ефективніше, чим вищий ступінь їх соціальної безконфліктності. І тут також значну роль відіграють підприємці малого та середнього бізнесу, які здатні мобільно забезпечити нові робочі місця, звільнювані при перепрофілюванні чи закритті ве- ликих підприємств. Крім того, підприємства малого та середнього бізнесу значно підвищують життєздатність великих Підприємств, їх конкурентоспроможність.
Україна як самостійна, суверенна держава гарантує нині всім підприємцям, незалежно від обраних ними форм підприємницької діяльності, однаково рівні права й створює умови для функціонування, доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Підтримка підприємництва в Україні здійснюється на підставі Закону "Господарський кодекс України", згідно з яким держава:
• на умовах, передбачених законодавством, надає земельні
ділянки, передає підприємцю державне майно, необхідні
для здійснення підприємницької діяльності;
• сприяє організації матеріально-технічного забезпечення
підприємців, підготовці кадрів;
«стимулює за допомогою економічних важелів модернізацію технологій, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції.
Підтримку підприємництва, малого й середнього бізнесу здійснюють державні органи управління, які мають спеціальні служби, органи регіонального та місцевого управління й державної адміністрації.
Спеціальним органом державної підтримки бізнесу в Україні є Державний комітет у сприянні малим підприємствам і підприємництву (Держпідприємниитво України),
Держпідприємництво України організовує розробку проектів законів, які сприяють розвитку бізнесу, готує й реалізує програми підтримки підприємництва.
Разом з тим сьогодні в Україні немає дієвого механізму розвитку й захисту бізнесу. Свідченням цього с недоліки й труднощі, які зустрічаються у процесі функціонування підприємницького бізнесу.
Основною організаційною формою державної підтримки бізнесу повинні бути довгострокові та поточні програми, які здійснюються на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Проекти цих програм розробляються Держпідприєм-ництвом України із залученням інших міністерств та відомств, представників підприємницьких структур, вчених, фахівців, у тому числі іноземних.
Усі витрати, пов'язані з розробкою та експертизою програм підтримки бізнесу, фінансуються з державного та місцевого бюджетів.
Створена система підтримки бізнесу стане для підприємницьких структур стимулом для розвитку й удосконалення виробництва товарів та послуг.
Запитання для контролю засвоєння знань
1.Чим зумовлена необхідність державного регулювання
підприємницькою діяльністю?
2.Які критерії усунення негативних впливів використову
ються для державного регулювання підприємницької
діяльності?
3.У чому полягає механізм державного регулювання
бізнесу?
4.У чому особливості адміністративних та економічних
важелів державного регулювання?
5.На основі яких законодавчих актів відбувається
підтримка підприємництва в Україні?
6.Які, на Ваш погляд, заходи з боку держави будуть спри
яти розвитку підприємництва в Україні?
•
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 105 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Передумови та механізми державного регулювання підприємництва | | | СПИСОК ИЛЛЮСТРАЦИЙ |