Підприємство як основна організаційна структура підприємницької діяльності

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки - підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству про­дукція, надаються необхідні послуги. Тут вирішуються питання економного витрачання ресурсів, застосування високопродук­тивної техніки, технології. На підприємстві досягають зниження до мінімуму витрат виробництва та реалізації продукції. Розроб­ляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління.

Усе це вимагає глибоких економічних знань. В умовах рин­кової економіки виживе лише той, хто найбільш грамотно та

компетентно визначить вимоги ринку, створить й організує виробництво продукції, на яку є попит, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Підприємство є конституюючим (створюючим) осередком економічного комплексу країни, окремого регіону чи галузі. Ви­ступаючи економічно та юридичне відокремленим утворенням, підприємство е суб'єктом, тобто учасником ринкових відносин, що виявляється у його функції купівлі-продажу. Прндбаваючи на ринку засоби виробництва, робочу силу й гроші для здійснення спланованої діяльності, підприємство виступає по­купцем, а реалізуючи вироблені блага - продавцем.

Підприємство як суб'єкт ринкових відносин повинне бути:

• конкурентоспроможним щодо аналогічних підприємств,

які функціонують на ринку;

• взаємодіяти з підприємствами інших галузей, інфраст-

руктурою.

Підприємство може виступати й об'єктом ринкових відносин через те, що має вартість і в певний момент може бути продане, тобто стає товаром, у результаті чого змінюється його власник.

Таким чином, підприємство в ринкових умовах є суб'єктом і об'єктом ринкових відносин.

Підприємство - цс самостійно господарюючий суб'єкт, створений підприємцем або об'єднання підприємців для ви­робництва продукції, виконання робіт та надання послуг з ме­тою задоволення суспільних потреб й отримання прибутку.

Підприємство як суб'єкт і об'єкт ринку має свій еко­номічний механізм функціонування. Економічний механізм функціонування підприємства - це цілісна функціонуюча си­стема організації економічної діяльності підприємства, засно­вана на певній формі власності, яка використовує відповідні методи та важелі підприємницької діяльності.

Економічний механізм функціонування:

в формується одночасно з їхнім утворенням і розвивається

на основі відповідних законодавчих актів;

• закріплюється у статуті підприємства та колективному

договорі;

• формується на основі економічних законів, характерних

для даного суспільства;

• будується на комерційному розрахунку;

» залежить від форми власності на засоби виробництва та результатів праці, від розмірів капіталу, вартості підприємства.

Функціонування підприємства як господарюючого суб'єкта пов'язане з певними обмеженнями, які визначають межі його діяльності.

До таких обмежень належать:

• Обмеження, зумовлені ресурсами, тобто задіяні ресурси

повинні бути меншими чи однаковими з тими, які є в на­явності.

» Обмеження, зумовлені попитом, тобто обсяг реалізації завжди менший або однаковий з обсягом купівельного попиту.

• Бюджетні (фінансові) обмеження, тобто грошові витрати

підприємства повинні бути меншими чи однаковими з грошовими ресурсами (з сумою грошових фондів та гро­шових доходів підприємства).

• Тимчасові обмеження, пов'язані з інфляцією. Цей вид об-

межень викликає необхідність максимально скоротити терміни оборотності готівки підприємства з метою за­побігання її знецінюванню.

Мета й напрями 'діяльності підприємства* Для ефек­тивного господарювання суттєвим є визначення мети створен­ня й функціонування підприємства. Головною метою (або ге­неральною) підприємства, тобто чітко сформованою причи­ною його існування, можна вважати виробництво товарів та послуг для задоволення потреб ринку і отримання максималь­но можливого прибутку.

Напрями діяльності підприємства:

• вивчення ринку товарів;

• виробнича діяльність;

• комерційна діяльність;

• економічна діяльність;

• соціальна діяльність;

• матеріально-технічне забезпечення виробництва на

підприємстві;

• післяпродажний сервіс.
Економічна діяльність передбачає:

• стратегічне та поточне планування;
в облік та звітність;

• ціноутворення;

• систему оплати праці;

• ресурсне забезпечення виробництва;

• зовнішньоекономічну діяльність;

• фінансову діяльність (цей вид визначальний).
Найважливішими завданнями підприємства є:

1.Отримання прибутку власниками підприємства.

2.Забезпечення споживачів продукцією підприємства.

3.Забезпечення персоналу підприємства заробітною пла­
тою, нормальними умовами праці та можливістю про­
фесійного росту.

4.Охорона навколишнього середовища: землі, повітряного
й водного басейнів тощо.

Завдання підприємства визначаються:

• інтересами власника;

• розмірами капіталу;

» ситуацією всередині підприємства (внутрішнє середовище);

• зовнішнім середовищем.

Внутрішнє середовище підприємства - це люди, засоби виробництва, інформація та гроші. Результатами взаємодії компонентів внутрішнього середовища є готова продукція.

Зовнішнє середовище, яке безпосередньо визначає ефективність роботи підприємства, - це насамперед споживачі продукції, постачальники виробничих компонентів, а також державні органи та населення.

Державний устрій. Право постановки завдання перед персоналом залишається за власником незалежно від його ста­тусу - приватна особа, державні органи чи акціонери.

Підприємство вважають юридичною особою після його державної реєстрації' у встановленому порядку й повинне ма­ти певні ознаки:

• наявність відокремленого майна;

• спроможність відповідати майном за своїми зобов'язан-

нями;

® наявність самостійного балансу; в наявність закінченої системи обліку та звітності; «наявність розрахункового рахунку в банку;

• наявність печатки з власною назвою;
в наявність засновницьких документів;

• право бути позивачем та відповідачем.

Середовище господарювання підприємства. Підприємство як певна економічна система не може функціонувати ізольовано, воно постійно взаємодіє з оточуючим середовищем. Підприєм­ство купує сировину, отримує іззовні ресурси, реалізує про­дукцію та послуги, сплачує податки, отримує інформацію, вико­ристовує трудові ресурси. Таким чином, зовнішнє середовище підприємства - це сукупність економічних, соціальних, право­вих і природних умов та інших зовнішніх по відношенню до підприємства умов і факторів, які діють у глобальному оточенні.

Практично всі фактори зовнішнього середовища належать до неконтрольованих з бонсу підприємства. Але разом з тим підприємство певною мірою може впливати на нього.

Залежно від характеру впливу розрізняють макросередо-вище та мікросередовище.

Макросередовище охоплює:

• матеріально-технічні та економічні умови;

в суспільні відносини, інститути та інші фактори, що вплива­ють на підприємства й їх мікросередовище опосередковано.

Факторам макросередовища властивий високий рівень варіантивності, непевності й непередбачуваносхі можливих наслідків.

Мікросередовище - прямий вплив на підприємство, найб­лижче оточення підприємств. До нього належать постачальни­ки, посередники, споживачі, конкуренти, контактні аудиторії.

Для ефективної роботи підприємства необхідний аналіз зовнішнього середовища, який дає підприємству час:

в для прогнозування можливостей;

• для розробки системи раннього попередження на випа-

док можливих загроз;

• на розробку стратегій, які можуть перетворити попередні

загрози на вигідні можливості.

Внутрішнє середовище - це ситуаційні фактори всередині підприємства. Воно охоплює організаційну структуру, персо­нал, матеріальні, нематеріальні, фінансові ресурси, організа­ційну культуру, імідж підприємства.

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом факторів, які безпосередньо впливають на процес пе­ретворень на підприємстві.

Види підприємств

Для діяльності підприємств у ринкових умовах виключно важливою є їх чітка й повна класифікація.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

* приватне підприємство, що діє на основі приватної влас­
ності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної
особи);

* підприємство, що діє на основі колективної власності
(підприємство колективної власності);

«комунальне підприємство, що діє па основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної влас­
ності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності
(па базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, пе­редбачені законом.

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше як десять відсотків, воно виз­нається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприєм­ство, в статутному фонді якого Іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формуван­ня статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обся­гу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працю­ючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного бан­ку України щодо гривні.

Великими визнаються підприємства, в яких середньо-облікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 мли євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Всі інші підприємства визнаються середніми.

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структур-

них підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затвер­джуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питан­ня про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установле­ному законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкрива­ти рахунки в установах банків відповідно до закону.

Закон України "Господарський кодекс України" створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності й організаційної форми підприємства.

Запитання для контролю засвоєння знань

1.У чому полягає вплив економічних умов на здійснення
підприємницької діяльності?

2.У чому полягає вплив соціальних умов на здійснення
підприємницької діяльності?

3.У чому полягає вплив правових умов на здійснення
підприємницької діяльності?

4.Які чинники зовнішнього економічного середовища не­
гативно впливають на розвиток підприємницької діяль­
ності в Україні?

5.Як впливає ринкова кон'юнктура на здійснення
підприємницької діяльності?

6.Які елементи складають підприємницьке середовище?

7.За якими критеріями розподіляється підприємницька
діяльність?

8.За якими етапами здійснюється виробнича
підприємницька діяльність?

9.Чим характеризується комерційна підприємницька
діяльність?

10.Які існують форми посередництва як виду
підприємницької діяльності?

11.Які функції виконують комерційні банки щодо
здійснення підприємницької діяльності?

12.Які форми підприємництва існують в Україні?

13.У чому полягають особливості господарських това­
риств, що займаються підприємницькою діяльністю?

14.Які відмінні ознаки притаманні товариствам з обмеже­
ною відповідальністю?

15.У чому полягають переваги і недоліки господарських
товариств?

16.У чому полягають переваги і недоліки підприємств ко­
лективної власності?

17.У чому полягають переваги і недоліки приватних
підприємств?

18.Які характерні ознаки притаманні підприємству як
суб'єкту ринкових відносин?

19.Чим характеризується економічний механізм
функціонування підприємства?

20.Які існують основні напрями діяльності підприємства?

21.Які основні завдання стоять перед підприємством за
умов розвитку ринкової економіки?

22.Як впливають на діяльність підприємства фактори ма-
кро- і мікросередовища?

23.Які види підприємств виділяють залежно від форми
власності?

24.Які види підприємств виділяють залежно від кількості
працюючих?

Дата добавления: 2015-09-02