Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ 1. Науково-теоретичні засади підвищення ефективності діяльності підприємства та раціонального використання його ресурсів

Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства | Розділ 2. Техніко-економічна характеристика виробничого процесу. | Розділ 3. Прикладні засади обґрунтування економічної ефективності проекту. Автоматизація виробничого процесу. | Клапан VFS 2 Danfossпризначений для керування | Розрахунок експлуатаційних витрат | Розрахунок економічного ефекту | Розрахунок терміну окупності та коефіцієнту економічної ефективності | Висновок |


Читайте также:
  1. Банкрутство підприємства та його діагностика
  2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  3. Вибір раціонального методу організації технологічного процесу ремонту та способу відновлення
  4. Види інформаційних ресурсів та їх використання у діяльності підприємства
  5. Визначення потреби в оборотних засобах підприємства
  6. Вимірювання ефективності діяльності підприємства
  7. Виникнення та припинення діяльності юридичних осіб.

Вступ

Розділ 1. Науково-теоретичні засади підвищення ефективності діяльності підприємства та раціонального використання його ресурсів.

Розділ 2. Техніко-економічна характеристика виробничого процесу.

2.1.Короткий опис технологічного процесу

2.2.Аналіз схеми автоматизації

Розділ 3. Прикладні засади обґрунтування економічної ефективності проекту. Модернізація виробничого процесу

3.1.Визначення засобів, необхідних для проведення автоматизації.

3.2.Розрахунок загальних капіталовкладень, необхідних для впровадження автоматизації.

Розділ 4. Економічне обґрунтування доцільності проведення автоматизації

4.1. Розрахунок експлуатаційних витрат

4.2. Розрахунок економічного ефекту

4.3. Розрахунок терміну окупності та коефіцієнту економічної ефективності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Автоматизація роботи підприємств по виготовленню мінеральних добрив збільшує продуктивність обладнання, покращує якість продукції і знижує затрати праці.

Автоматизація виробництва - один з головних напрямів технічного прогресу. У зв'язку з розвитком автоматики з'явилася можливість звільнити людину від безпосередньої участі у виробничому процесі. При автоматизації машини вже не тільки замінюють фізичну працю людини, але і виконують функції управління виробництвом. При цьому процеси отримання, перетворення, передачі і використовування енергії, матеріалів і інформації проводяться автоматично. Автоматизація виробництва підготовлена всім попереднім розвитком науки, техніки, технології і є закономірним продовженням механізації виробничих процесів. В той же час автоматизація - це якісно новий етап розвитку виробництва. В результаті автоматизації збільшується продуктивність устаткування, знижується собівартість, скорочується брак і підвищується безпека роботи, поліпшується санітарний стан цехів і т.д. Цікавою особливістю автоматизації є її вплив на технологію і устаткування виробництва. В даний час всі питання створення нової техніки розв'язуються комплексно. Технологічні процеси і устаткування проектується з розрахунком на максимальну автоматизацію, що дозволяє підвищувати економічність і моторесурс устаткування.

Обєктом дослідження є ПаТ “Рівнеазот” створене на базі орендного підприємства “Азот” 13. 11. 1995 р., яке до 1994 року мало статус державного.

Підприємство введено в дію в 1969 році. Воно є найбільшим в Західній Україні виробником мінеральних добрив і продуктів органічного синтезу. Відкрите акціонерне товариство (ПАТ) “Рівнеазот” забезпечує мінеральними добривами 12 областей України і Крим.

Низька точність керування технологічними параметрами процесу нейтралізації призводить до дестабілізації технологічних параметрів, що веде до перевитрат сировини, електроенергії; недовипуску готової продукції; створення аварійних ситуацій; непланових зупинок окремого обладнання та агрегату в цілому. Також наслідком низької точності керування є часткова чи повна втрати активності нейтралізатора, що призводить до порушення усталеного режиму печі (непланові навантаження та розвантаження).

Існуюча система автоматизації технологічного процесу нейтралізації на 1-му та 2-му агрегаті ВТН цеху СМД ВАТ “Рівнеазот” передбачає, в основному, ручне дистанційне керування технологічними параметрами,але розроблені вже схеми автоматичного керування впроваджуються в життя. Обладнання, яке використовується, є морально застарілим і не забезпечує потрібної точності керування технологічним процесом, що може призвести до небажаних наслідків, перерахованих вище.

Я пропоную наступні рішення по автоматизації даного технологічного процесу:

- проект автоматизації виконати на базі контролера Lagoon з використанням SCADA-системи Trace Mode;

- оптимізувати температурний режим трубної печі;

- покращити контроль за викидами з трубчастої печі;

- перейти на централізоване керування всім технологічним процесом з використанням 3-х рівнів автоматизації (рівня контролерів, оперативного, адміністративного рівнів);

- проводити архівування даних на автоматизоване робоче місце (АРМ) про значення основних технологічних параметрів.

Обєктомдослідження курсової роботи є ПаТ «Рівнеазот»

Предметом дослідження курсової роботи є технологічний процес нейтралізації є апарат ВТН в якому відбувається вся головна стадія цього процесу.

 

Розділ 1. Науково-теоретичні засади підвищення ефективності діяльності підприємства та раціонального використання його ресурсів.

Розділ 2. Техніко-економічна характеристика виробничого процесу.

2.1.Короткий опис технологічного процесу

2.2.Аналіз схеми автоматизації

Розділ 3. Прикладні засади обґрунтування економічної ефективності проекту. Модернізація виробничого процесу

3.1.Визначення засобів, необхідних для проведення автоматизації.

3.2.Розрахунок загальних капіталовкладень, необхідних для впровадження автоматизації.

Розділ 4. Економічне обґрунтування доцільності проведення автоматизації

4.1. Розрахунок експлуатаційних витрат

4.2. Розрахунок економічного ефекту

4.3. Розрахунок терміну окупності та коефіцієнту економічної ефективності

Метою курсової роботи є обґрунтування ефективності автоматизації технологічного процесу нейтралізації азотної кислоти в апараті ВТН-72.

Розділ 1. Науково-теоретичні засади підвищення ефективності діяльності підприємства та раціонального використання його ресурсів

1.1. Поняття, сутність, значення і їх класифікація.

Маючи чітке уявлення про кожен елемент основних фондів у виробничому процесі, про їх фізичний та моральний знос, про фактори, які впливають на використання основних фондів, можна виявити методи, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і, звичайно, зростання продуктивності праці.

Основні промислового підприємства об'єднання) представляють собою сукупність матеріально-речових цінностей, створених суспільною працею, тривало що у процесі виробництва в незмінній натуральній формі і переносять свою вартість на виготовлену продукцію частинами в міру зношування.

Існує кілька класифікацій основних фондів.

Залежно від зарактеру участь основних фондів у сфері матеріального виробництва вони поділяються на:

- Виробничі основні фонди функціонують у процесі виробництва, постійно беруть участь у ньому, зношуються поступово, переносячи свою вартість на готовий продукт, поповнюються вони за рахунок капітальних вкладень,

- Невиробничі основні фонди призначені для обслуговування процесу виробництва, і тому в ньому безпосередньо не беруть участь, і не переносять своєї вартості на продукт, бо він не проводиться; відтворюються вони за рахунок національного доходу.

Незважаючи на те, що невиробничі основні фонди не надають будь - якого безпосереднього впливу на обсяг виробництва, зростання продуктивності праці, постійне збільшення цих фондів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства, підвищенням матеріального і культурного рівня їх життя, що в кінцевому рахунку позначається на результаті діяльності підприємства.

Основні фонди - найважливіша і переважна частина всіх фондів в промисловості (маються на увазі основні і оборотні фонди, а також фонди обігу). Вони визначають виробничу потужність підприємств, характеризують їх технічну оснащеність, безпосередньо пов'язані з продуктивністю праці, механізацією,автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.

Відповідно до існуючої класифікації основні фонди промисловості за своїм складом залежно від цільового призначення і виконуваних функцій поділяються на такі види:

- Будівлі,

- Споруди,

- Передавальні пристрої,

- Машини та обладнання, в тому числі:

- Силові

- Робочі

- Вимірювальні та регулюючі предмети

- Обчислювальна техніка

- Інші

- транспортні засоби засоби,

- Інструменти,

- Виробничий інвентар та приладдя,

- Інші основні фонди (робоча худоба, багаторічні насадження).

Кожна група складається з безлічі різноманітних засобів праці.В групі будівлі виділяють три підгрупи: виробничі будівлі, невиробничі будівлі і житло. Споруди діляться на підземні, нафтові і газові свердловини, гірські виробіток. До передавальним пристроям відносять трубопроводи та водогони. Силові машини це турбіни, електромотори. Робочі машини й устаткування поділяються залежно від галузей використання. Інструменти та інвентар враховуються в складі основних фондів тільки в тому випадку, якщо вони служать більше одного року і коштують більше 1 млн. крб. (Якщо менше - то це вже малоцінні та швидкозношувані предмети і включаються до складу оборотних фондів).

Будівля та споруди виробничого призначення, передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби формують основні фонди виробничого призначення.

Співвідношення окремих груп основних фондів в їх загальному обсязі представляє собою видову (виробничу) структуру основних фондів. В залежності від особистої участі у виробничому процесі виробничі основні фонди поділяються на: активні (обслуговують вирішальні ділянки виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства) і пасивні (будівлі, споруди, інвентар, що забезпечують нормальне функціонування активних елементів основних фондів).

В основному, маса виробничих основних фондів у промисловості зосереджена в активної частини.

Видова структура основних фондів різна в галузях промисловості. Наприклад, частка будівель у загальній вартості основних фондів найбільш велика в харчовій промисловості (44%), споруд - у паливній промисловості (17%), передавальних пристроїв - в електроенергетиці (32%), машин і устаткування - на підприємствах машинобудівного комплексу (45% і більше).

Склад і структура основних фондів залежать від особливостей спеціалізації галузі, технології та організації виробництва, технічної оснащеності. Структура основних фондів може бути різна по галузях промисловості і всередині окремої галузі у зв'язку з тими ж причинами.

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню.

Оборотні фонди перебувають у постійному русі (обороті), починаючи від надходження предметів праці на склад підприємства до отримання готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації). У плановій та обліковій практиці оборотні фонди поділяють на:

а)виробничі запаси;

б)незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;

в)витрати майбутніх періодів.

Персонал — (Від лат. persona — особистість) — колектив працівників або сукупність осіб, що здійснюють трудові функції на основі трудового договору (контракту).

· персонал адміністративно-технічний — керівники суб'єктів господарювання, головний енергетик (механік), начальники цехів, дільниць, лабораторій, інженери та техніки, майстри та інші особи, на яких покладено адміністративно-технічні функції;

· персонал оперативний (черговий) — персонал, який перебуває на чергуванні в зміні і допущений до оперативного керування і оперативних перемикань: диспетчери, чергові інженери та техніки, начальники змін, чергові на щитах керування, члени оперативно-виїзних бригад, які обслуговують теплові установки та мережі;

· персонал оперативно-ремонтний — ремонтний персонал, спеціально навчений і підготований для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріпленого за ним устатковання;

· персонал ремонтний — персонал, навчений і допущений до ремонту теплового устатковання і мереж, засобів вимірювальної техніки і автоматики теплового устатковання.

· персонал електротехнічний — спеціально підготовлений адміністративно-технічний, оперативний, оперативно-ремонтний, ремонтний персонал, який здійснює монтаж, наладку, технічне обслуговування, ремонт і керування режимом роботи електроустановок.


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Реакции электрофильного замещения бензола.| Ефективне використання ресурсів підприємства

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)