Форми управління ЗЕД

Політика протекціонізму та вільної торгівлі

Політика вільної торгівлі – це форма державної політики, яка проявляється у відміні обмежень в сфері ЗЕД, зниження ставок експортного/імпортного мита, безперешкодній міграції капіталу і робочої сили.

Основою політики вільної торгівлі є свобода переміщення товарів, капіталу, робочої сили через митні кордони країни. Ідеї цього напрямку утвердилися в економічній думці за А. Сміта в період видання його книги “Дослідження про природу та причини багатства народів”.А. Сміт таким чином подає основні положення Навігаційних актів:

1) усім суднам, на яких власники, капітан і ¾ екіпажу не були британськими підданими, заборонялося торгувати із британськими поселеннями і колоніями або здійснювати каботажну торгівлю;

2) найбільші за обсягом предмети можна доставляти у разі дотримання основних вимог або ж на суднах країни, де вироблені товари, причому власники, капітан і ¾ екіпажу є підданими цієї країни. Проте навіть за цих умов товар оподатковувався подвійним митом;

3) заборонялося ввозити певні товари навіть на британських суднах, за винятком країни, де вони були вироблені;

4) солена риба, плавники китів, китовий вус, жир, добуті та заготовлені не на британських суднах, при ввезенні у Великобританію оподатковувалися подвійним митом

На практиці більшість із держав, які дотримуються принципів вільної торгівлі, при проведенні власної економічної політики використовують різного роду обмеження.

Протекціонізм – це політика держави, що спрямована на захист та стимулювання розвитку вітчизняної економіки.

Політику протекціонізму вперше реалізувала Англія в ХVІІ ст. щодо імпорту товарів з Голландії, яка на той період досягла економічного розквіту саме завдяки торгівлі та була місцем зосередження товарних поставок у Європі. Таких заходів було вжито згідно із Навігаційними актами, які забороняли ввезення в Англію товарів іноземними суднами, що згодом дало їй змогу отримати першість у морській торгівлі, проте не заборонявся вивіз товарів. Промислово розвинувшись у ХVII–ХVIIІ ст., Англія зробила певні кроки в напрямку реалізації принципів вільної торгівлі. Так, у середині ХІХ ст. вона відмовилася від протекціонізму в сільському господарстві, наприклад, у 1846 р. скасовано мито на імпорт зерна (що наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. мало негативні наслідки через нерозвиненість галузі та значну зовнішню конкуренцію); відмінено протекціоністські тарифи та Навігаційні акти. Проте в 90-х рр. ХІХ ст. Англія змушена була будувати зовнішню політику із використанням протекціоністських інструментів, де митні доходи становили майже п’яту частину державних. Аналогічна ситуація спостерігалася і в інших країнах, наприклад, наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. митні платежі у США формували майже половину її доходів.

Протекціоністський характер мала митна політика Росії, наприклад, в період перебування на посадах міністра фінансів М. Бунге і І. Вишнеградського. Митна політика, реалізована М. Бунге, була продовженням втілення на практиці вже розпочатих урядом протекційних заходів, наприклад, введення 10% надбавки на всі товари, що ввозилися (1881 р.), збільшення ставок мита на цемент (1881 р.), підвищення ставок на сільськогосподарські машини і метал (1885 р.). Згодом підвищення зазнали ставки ввізного мита на такі товари: чавун, залізо, сталь та вироби із цих металів (1887 р.), тютюн (1887 р.), хміль та хмельовий екстракт (1887 р.), плитковий чай (1887 р.), вагони (1889 р.), шерсть (1889 р.), цукор (1890 р.).

		Класифікаційні ознаки протекціонізму
	· Інституціональна структура · Цільова орієнтація · За характером заходів, що використовуються · За терміном заходів, що вводяться · За ступінню свободи введення заходів · За методами регулювання ЗЕД · За режимом, що встановився між країнами · За ступінню відокремленості від світової економіки · За формами прояву

Відповідно до зазначених класифікаційних ознак існують різні форми протекціонізму і є, як правило, пов'язані між собою. Наприклад, за ознакою цільової орієнтації протекціонізм є селективний та тотальний; за ступінню свободи введення заходів – добровільний протекціонізм та змушений; за ступенем відокремленості від світової економіки – автаркія та ефективний протекціонізм; за методами регулювання зовнішньоекономічної діяльності – прямий протекціонізм та непрямий.

За формами прояву протекціонізм може бути із використанням обмежувальних заходів та із використанням заходів сприяння.

Дата добавления: 2015-08-27