Система митних органів України

Тема 2. Митно-тарифне та нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1. Система митних органів України

2. Нормативно-правове забезпечення митного регулювання.

3. Класифікація товарів і товарна номенклатура.

4. Країна походженні товарів і система преференцій.

5. Митні режими: особливості застосування при здійсненні ЗЕД

6. Митна вартість та методи її визначення.

7. Митні платежі: види та порядок сплати.

8. Форми та методи митного контролю.

9. Митне оформлення товарів.

10. Особливості застосування електронного митного декларування.

11. Методи нетарифного регулювання ЗЕД.

Система митних органів України

Важливими елементами організації митної справи є побудова та вибір оптимальної структури митної служби та варіанту розташування її органів на території країни. Митна служба та її складові повинні функціонувати як єдина система митних органів держави. Принцип єдиної системи митних органів нерозривно пов'язаний із принципами, на яких базується й здійснюється митна справа: єдиної митної політики, єдиної митної території, єдиного митного законодавства, єдиного тарифного регулювання, єдиного митного законодавства.

Єдина система митних органів – це сукупність митних органів, їх взаємозв'язок та взаємодія в організації митної справи, яка ґрунтується на загальних системних принципах: цілісності, структурності, ієрархічності, взаємозв'язок з іншими елементами економічної системи.

Цілісність системи - це взаємозв'язок елементів системи митних органів і їх здатність не вступати між собою та із системою у суперечність. Структурність системи забезпечується організаційною структурою митних органів. Ієрархічність системи характеризує відносини субординації по вертикалі і координації дій по горизонталі. Взаємозв'язок системи з іншими елементами економічної системи є неминучим і необхідним, так як з допомогою цього принципу відбувається взаємозв'язок митних органів, органів державної влади та управління, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Характерними ознаками будь-якої системи є цілеспрямованість та доцільність, які надають їй самостійності.

З прийняттям Декларації про державний суверенітет України та проголошенням незалежності України нагальною проблемою стало забезпечення територіальної цілісності України. Однак, внаслідок досить умовного характеру кордонів між колишніми радянськими республіками, недостатнього технічного оснащення митниць, відсутності відповідної нормативної бази і досвідчених фахівців, Україна опинилась фактично відкритою для незаконного ввезення і вивезення товарів, безконтрольного переміщення людей, а також для ввезення в Україну екологічно-небезпечних відходів. Особливо це стосувалося наших кордонів на сході, півночі і південному заході.

Були свої суто українські проблеми: брак підготовлених кадрів і оглядових приміщень у пунктах пропуску, відсталість митниць у технічному відношенні, повільно вдосконалювались форми та методи боротьби з контрабандою.

Митна служба незалежної України у 1992 р. отримала у спадок від колишнього СРСР 26 митниць, які знаходились в орендованих приміщеннях, а також автомобільні пункти пропуску, чотири з яких було побудовано ще в 50 – 60-х роках (“Тиса”, “Ужгород”, “Шегині”, “Порубне”). Сім пунктів спрощеного переходу мали тільки невеликі тимчасові будинки для пропуску громадян і автотранспорту, а в стадії незавершеного будівництва знаходились ще чотири пункти пропуску.

Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів, митних постів та митної варти.

Державна митна служба України була створена відповідно до Указу Президента України від 29.11.1996 р. Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. У своїй діяльності вона керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів та іншими нормативно-правовими актами. Держмитслужба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

ДМСУ очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби вносить Міністр фінансів. Голова має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра фінансів.

Граничну чисельність працівників Держмитслужби затверджує Кабінет Міністрів України. Структуру Служби затверджує Міністр фінансів. Штатний розпис, кошторис та положення про структурні підрозділи Служби затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.

Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

2) організовує взаємодію митних органів з іншими органами виконавчої влади, які здійснюють передбачені законодавством види державного контролю товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон та в зонах митного контролю на митній території України;

3) вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів щодо запобігання контрабанді, порушенням митних правил та їх припинення;

4) провадить дізнання у кримінальних справах про контрабанду, здійснює провадження в адміністративних справах про порушення митних правил та контролює проведення такої роботи регіональними митницями, митницями;

5) веде митну статистику;

6) забезпечує функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митної служби;

7) здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів);

8) проводить верифікацію сертифікатів про походження товарів з України;

9) забезпечує ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

10) розробляє та впроваджує за рахунок бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби, сучасні технології здійснення митного контролю і митного оформлення

11) реалізує у межах своїх повноважень державну кадрову політику;

12) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо запобігання та протидії проявам корупції та інших службових зловживань у митній службі;

13) створює, реорганізує та ліквідує за погодженням з Мінфіном регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації;

14) видає документи, необхідні для провадження діяльності митного брокера, митного перевізника, відкриття та експлуатації митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі;

15) вирішує питання, пов'язані з гарантуванням доставки товарів, які перебувають під митним контролем, до митних органів призначення;

16) організовує та контролює діяльність митних органів з питань ведення обліку розташованих у зоні їх діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

17) укладає в установленому порядку міжвідомчі договори з митними органами інших держав, проводить у межах своїх повноважень переговори та консультаційну роботу з підготовки міжнародних договорів з питань митної справи, готує пропозиції щодо укладення таких договорів;

18) здійснює разом з митними органами інших держав заходи щодо удосконалення процедури пропуску через державний кордон товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного оформлення;

19) забезпечує взаємодію митних органів з іншими органами виконавчої влади та митними органами інших держав, надсилає відповідно до укладених договорів митним органам таких держав запити щодо проведення перевірки документів, поданих суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності при митному оформленні, забезпечує виконання міжнародних договорів України про взаємну допомогу в митних справах

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можна створювати митні пости (на правах структурного підрозділу митниці). Митні пости створюють, відповідно до потреби, у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, винятково для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до Митного кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Митна варта – спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю.

Таблиця

Дата добавления: 2015-08-27