Читайте также:
|
До проблемних аспектів проведення класифікації товарів належать: значна диференціація ставок мита на ідентичні та подібні товари; недосконала організаційна структура митниць та недостатнє кадрове забезпечення спеціалізованих підрозділів; невідповідність матеріальної та методологічної баз митних лабораторій сучасним вимогам; неузгодженість їхніх окремих висновків з висновками органів стандартизації, що виникає внаслідок відмінності в класифікаційних підходах, визначених у УКТ ЗЕД та Державних стандартах. Держмитслужбою здійснено суттєвий крок щодо подальшої імплементації законодавства України до міжнародного.
Разом з тим, нині особлива увага приділяється товарам, при митному контролю яких найчастіше виявлено проблеми щодо класифікації, наприклад, тим товарам, для яких передбачено пільги в оподаткуванні; товарам, наближеним за характеристиками до підакцизних.
Завдяки класифікаційній роботі митних органів спостерігається позитивна динаміка у забезпеченні додаткових нарахувань митних платежів (рис. 2.4). У 2007 р. до Державного бюджету було додатково спрямовано коштів у сумі 108,0 млн. грн. при зменшенні на 15,8% кількості класифікаційних рішень (з 25,7 тис. у 2006 р. до 22,5 тис. у 2007 р.). Третину із зазначеної сум (35,6 млн. грн.) становлять додаткові надходження, отримані за рахунок експертних висновків, використаних при класифікаційній роботі.
 |
Рис. 2.5. Додаткові нарахування митних платежів від класифікаційної роботи за 2000–2006 рр. [30]
|
|
це
В 1950 р. в Брюсселі була підписана Конвенція про створення товарної номенклатури для митних цілей, і вона отримала назву Брюссельська товарна номенклатура. Ця номенклатура була розроблена країнами Західної Європи і в основному представляла собою товарну класифікацію, яка виходила в першу чергу із потреб економіки цих країн.
Конвенція про БТН дозволяла країнам, які її підписали уніфікуючи крупні товарні позиції, виділяти дрібні позиції (підпозиції), виходячи з інтересів національної економіки. В цілому число не уніфікованих товарних підпозицій в тарифах, побудованих по БТН, складало в різних країнах від 2 до 7 тис.
За час дії БТН ця номенклатура кілька разів покращувалася і доповнювалася, однак необхідно було створити нову товарну номенклатуру, яка б стала прийнятливою для всіх країн. Створення нового класифікатора було розпочато в 1973 р. в Брюсселі робочою групою в складі представників із 59 країн і 20 міжнародних організацій. В 1983 р. Рада по митному співробітництву прийняла проект міжнародної конвенції, яка дістала назву Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС). Перехід на Гармонізовану систему фактично розпочався 1 січня 1998 року.
 |
|
Конвенція ГС містить зобов'язання розвинутих країн застосовувати шестизначний ступінь дроблення для митних і статистичних цілей, в той час як країни, що розвиваються можуть обмежити класифікаційну схему чотирьохзначним рівнем (група і товарна позиція).
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 314 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Етапи формування митної справи в Україні | | | Присвоєння товару коду відповідно до УКТ ЗЕД |