Тема 7 Проектування АРМ менеджера

1. Системний підхід до проектування АРМ менеджера – як елемента інформаційної системи керування підприємства.

2. Етапи проектування АРМ.

3. Етапи впровадження АРМ.

Література: [2, с. 386-457; 5, с.186-225]

Системний підхід до проектування АРМ – заснований на комплексному вивченні економічного об'єкта, як єдиного цілого, з представленням його частин у вигляді цілеспрямованих систем, які є елементами інформаційної системи управління підприємством.

Рис. 7.1 – Принципи проектування АРМ

Таблиця 7.1 – Етапи проектування АРМ

Найменування етапу	Основні характеристики	Метод рішення	Результат
1. Розробка і аналіз бізнес-моделі предметної області АРМ.	Визначаються основні задачі предметної області АРМ, система прийняття рішень; проводиться декомпозиція задач по модулях і визначаються функції, за допомогою яких вирішуються ці задачі. Аналізуються інформаційні вимоги користувачів до АРМ. Опис функцій здійснюється мовою функціональних, виробничих і технічних вимог.	Функціо-нальне моделювання.	1. Концептуальна модель АРМ, яка складається з опису предметної області, ресурсів і потоків даних, переліка вимог і обмежень до технічної реалізації АРМ. 2. Апаратно-технічний склад створюваного АРМ.
2. Формалізація бізнес-моделі і розробка логічної моделі бізнес-процесів.	Розроблена концептуальна модель формалізуєтся, тобто втілюється у вигляді логічної моделі АРМ.	Розробка: діаграми «сутність-зв'язок ER» (Entity – Relation-shiр); CASE-діаграми.	Інформаційне забезпечення АРМ: схеми і структури даних для усіх рівнів АРМ, документація логічної структури АРМ.
3. Вибір лінгвістичного забезпечення, розробка програмного забезпечення АРМ.	Вибирається середовище розробки, інструментарій і логічна схема втілюється в реальні об'єкти, при котрому її елементи реалізуються у вигляді об'єктів бази даних, а функціональні схеми – у формі користувача. Коригування інформаційного, апаратного забезпечення, розробка методичного забезпечення, документації користувача.	Розробка програмного коду АРМ.	Працездатний АРМ.
4. Розробка системи обробки інформації.	Вибір системи управління базою даних, що забезпечує її підтримку в актуальному стані і ефективний доступ користувачів.	Вимоги до продук-тивності обробки даних; наявність у СУБД необхідних функціональ-них засобів.	Система управління базами даних АРМ.
5. Розробка інтерфейсу.	Розробка меню і екранних форм, зручних користувачу АРМ, для задоволення його інформаційних потреб.	1. Викори-стання дерева сценаріїв ко-ристувачів з ЕОМ; 2. Способи створення запитів, екранних форм.	Запити, меню, форми АРМ.
6. Тестування і налагодження АРМ.	Коригування інформаційного, апаратного забезпечення, розробка методичного забезпечення і документації користувача.		1. Оптимальний склад і ефективне функціонування АРМ. 2. Комплект документації АРМ.

IDEF(Integrated Definition Funition Modeling) – методологія моделювання бізнес-процесів для проектування АРМ, в основі якої знаходиться поняття «блока», сторони якого характеризують «вхід», «вихід», «управління», «механізм» (ресурси), що відображають деяку бізнес функцію, а взаємодія між функціями представляються у вигляді дуг, що відображають потоки даних.

Рис. 7.2 – Фрагмент функціональної моделі IDEF при проектуванні АРМ

Рис. 7.3 – Етапи впровадження АРМ

1..

Тема 8 Ефективність впровадження АРМ менеджера в діяльності організації

1. Поняття і проблеми визначення ефективності АРМ.

2. Процедури процесу оцінки ефективності АРМ.

3. Методи визначення економічної ефективності від використання АРМ.

Література: [1, с. 381-390; 6, с.174-175]

Ефективність АРМ – визначається зіставленням результатів від його функціонування і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для створення, функціонування і розвитку АРМа.

Проблема визначення ефективності АРМ полягає в тому, що його функціонування може стати засобом підвищення продуктивності, забезпечить чисельний ефект і створить умови для соціальної комфортності фахівців, тільки за умови правильного розподілу функцій і навантаження між фахівцем-користувачем і машинними засобами опрацювання інформації.

Стадії, на яких визначається ефективність АРМ:

1. У період формування вимог до АРМ.

2. При аналізі створюваних або функціонуючих АРМ.

3. При виборі найкращого варіанта створення і функціонування АРМ.

4. При синтезі найбільш ефективного варіанта побудови АРМ за критерієм «ефективність – витрати».

Рис. 8.1 – Процедури процесу оцінки ефективності АРМ

Рис. 8.2 – Технологія оцінки ефективності АРМ

Структура витрат на розробку АРМ визначається вартістю придбання програмної платформи та її доробки; витратами на впровадження АРМ; вартістю системного і допоміжного програмного забезпечення; витратами на придбання апаратного забезпечення і вартістю експлуатації АРМ.

Показники економічної ефективності АРМ – чистий приведений прибуток, індекс прибутковості, термін окупності.

Чистий приведений прибуток – визначається різницею між приведеною до дійсної вартості (шляхом дисконтування) сумою чистого грошового потоку за період експлуатації АРМ і сумою засобів, що інвестуються в його реалізацію.

Рис. 8.3 – Підвищення ефективності обробки

інформації в умовах АРМ

Рис. 8.4 – Рівні соціальної ефективності від використання АРМ

Індекс прибутковості – виражається відношенням загального накопиченого розміру дисконтованих надходжень (чистого грошового потоку), до суми інвестиційних засобів на реалізацію проекту створення АРМ.

Термін окупності характеризує тривалість часу, необхідного для відшкодування інвестиційних витрат і визначається відношенням розміру інвестицій на створення АРМ до середньорічного чистого грошового потоку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Дата добавления: 2015-08-20