Модерн в укр архитектурита живописи. Городецький

Модерн (від фр. тоаегпе – сучасний, новий) виникає як архітектурний

напрям на зламі XIX–XX ст., коли складна ситуація для майстрів

архітектури була пов'язана з пошуками нових прийомів, елементів і

конструкцій. Цей напрям відрізнявся підкресленим естетизмом при

трактуванні утилітарних деталей, композиційною дисципліною, захопленістю

романтичними мотивами, поєднанням складних архітектурних форм з

орнаментальним декором, кольоровим панно, використанням нових

будівельних матеріалів – металу, бетону та кераміки.

Яскравими взірцями модерну вважаються школа мистецтв у Глазго

(архітектор Ч. Р. Макінтош), особняк Рябушинського та

ГОРОДЕЦЬКИИ ВЛАДИСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ

У863–1930) – видатний український архітектор. Його художній доробок є

яскравим взірцем поліспрямованості в архітектурі. У процесі створення

Державного музею українського образотворчого мистецтва він спирався на

естетичні засади неокласицизму; так званий «будинок Городецького». або

«будинок з химерами», було створено у річищі модерну. Миколаївський

костьол архітектора репрезентує неоготику, тоді як у караїмській кенасі

(Будинок актора) відтворювалися традиції мавританської архітектури.

Ярославський вокзал у Москві (архітектор Ф. Шехтель), будинок Міла у

Барселоні (архітектор А. Гауді).

У Києві у стилі модерн створені будинок Держбанку (архітектори О.

Кобелєв та О. Вербицький), «будинок Городецького» (архітектор В.

Городецький), Бессарабський критий ринок (архітектор Г. Гай).

Модерн, у свою чергу, породив багато цікавих напрямів, серед яких

необхідно виділити раціоналізм – явище у мистецтві архітектури,

пов'язане з ім'ям видатного французького архітектора і теоретика Ле

Корбюзье (1887–1965), який вводив нові архітектурні прийоми (стрічкові

вікна, відкриті опори в основі будинку тощо) і створював різноманітні

архітектурні споруди як у себе на батьківщині – будинок швейцарських

студентів у Парижі, так і за її межами, зокрема в Індії (музеї та

житлові споруди у м. Чандигарх).

Процеси, що відбуваються в архітектурі наприкінці XIX – XX ст., яскраво

свідчать, що розвиток цього виду мистецтва безпосередньо

пов'язаний з проблемами науково-технічного прогресу. Винахід

залізобетону та його різновидів (газобетон, пінобетон тощо),

вдосконалення будівельної техніки, залучення алюмінієвих і пластикових

конструкцій привели до виникнення напрямів функціоналізму та

конструктивізму, яскравим взірцем яких стає феномен американських

хмарочосів (архітектори Р. Шрив, У. Харрісон, Р. Худ та ін.).

Архітектурне мистецтво XX ст. у країнах СНД представлено університетом

на Воробйових горах та Київським вокзалом у Москві, Палацом спорту у

Санкт-Петербурзі, Будинком торгівлі у Ташкенті, сучасними житловими

будинками та офісами тощо.

Дата добавления: 2015-08-20