Читайте также:
|
Фізіологічна основа характеру – це поєднання рис типу нервової системи і складних стійких систем тимчасових зв'язків.
В цьому сплаві системи тимчасових зв'язків відіграють більш важливу роль, ніж тип нервової системи, так як тип не визначає ні характеру в цілому, ні окремих рис.
2.
Структура характеру. Риси характеру та їх характеристика.
Характер включає в себе такі підструктури:
1. Спрямованість особистості:
1) Переконання – система переконань є ведучим компонентом
(принциповість поведінки людини, неприхильність у боротьбі, упевненість у справедливості й важливості справи).
2) Потреби й інтереси – матеріальні та духовні потреби й інтереси
(в залежності від переваги потреб й інтересів складається своєрідний характер людини; визначає не тільки думки й почуття людини, а й спрямованість її справ).
2. Інтелект – теоретичний чи практичний склад розуму
(чи здатна людина тонко спостерігати, настільки глибоко може аналізувати явища, робити висновки тощо).
3. Воля – сильна або слабка воля, вольовий чи слабкий характер
(вольовий характер відзначається визначеністю, самостійністю, твердістю при досягненні мети).
4. Почуття – показники якісних особливостей характеру
(залежно від особливостей характеру людина може проявляти пристрасне або холодно-розсудливе ставлення до явищ дійсності).
5. Темперамент – є природною основою характеру. Впливає на тонус почуттів, виразність рухів, вольові прояви.
Темперамент визначає такі риси, як врівноваженість чи неврівноваженість поведінки; велику рухливість чи інертність; підвищений, понижений тонус активності, легкість чи трудність входження в нову обстановку.
Вивчення і розуміння такого складного цілого, як характер, не є можливим без аналізу його окремих сторін або типових проявів - рис характеру.
Риси характеру – це індивідуальні звичні форми поведінки людини, через які реалізується його ставлення до дійсності.
Групи рис характеру:
1. Риси, які входять до підструктури спрямованості особистості.
(Це сталі потреби, інтереси, нахили, цілі, ідеали, а також система ставлень особистості, які виступають підставою для класифікації основних рис характеру)
1) Ставлення до суспільства, до колективу, до інших людей, яке виявляється через такі риси характеру:
а) Позитивні якості:
– Товариськість, колективізм, чуйність, тактовність, ввічливість, правдивість, доброзичливість, щирість.
б) Негативні якості:
– Замкненість, індивідуалізм, грубість, жорстокість, заздрість, брехливість.
2) Ставлення до праці (справи):
а) Позитивні якості:
– Працелюбство, творче ставлення, ініціативність, працездатність, наполегливість, добросовісність, старанність.
б) Негативні якості:
– Лінощі, безвідповідальність, відсталість, інертність.
3) Ставлення до самої себе:
а) Позитивні якості:
– Самокритичність, гордість, вимогливість, скромність, самоволодіння.
б) Негативні якості:
– Некритичність, невимогливість, хвастовство, зарозумілість.
4) Ставлення людини до речей:
а) Позитивні якості:
– Охайність, щедрість, бережливість.
б) Негативні якості:
– Неохайність, марнотратство, скупість.
3.
Поняття про менталітет. Національні риси характеру українського народу
Менталіте́т — (від лат. mental - розум, розумовий), те саме що Ментальність - система переконань, уявлень і поглядів індивідууму або суспільної групи, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь.
Олександр Стражний визначає, що національними рисами українського менталітету є:
1) Осілість – т.б. перебування протягом тривалого часу на певній території.
2) Хазяйновитість – селянин – людина хазяйновита, який має доглянуті і оброблені садиби.
3) Консерватизм – виявляються такі риси як упертість, недовірливість, іронічність, розважливість, неприйняття нового.
4) Універсальність – кожен господар був майстром на всі руки: і хату звести, і хліб спекти, і пологи прийняти, і оковиту вигнати. Кожен собі був і «швець, і жнець, і на дуду грець».
5) Миролюбство - невід'ємний компонент селянського світогляду. Коли не вистачає врожайних земель, прагнення завоювати інші території безглузде.
6) Сміливість – тільки сміливі й відважні люди могли собі дозволити жити не за законами джунглів, а за законами значно жорстокішими – дикого, відкритого усім вітрам і кочовикам степу. (Запорізька Січ).
7) Волелюбність – незалежність, непокора чужинцям.
8) Демократичність – у ранніх слов’ян більшість важливих рішень ухвалювали народні збори, у Київській Русі – вічі; перша конституція Пилипа Орлика.
9) Духовність – віра в Бога, створення храмів, церков.
10) Обдарованість – схильність до міцного здоров'я, фізичної і психічної витривалості, обдарованість.
11) Образність сприйняття – образність українського мислення виражається в живописі, поезії, літературі.
12) Сентиментальність – вразливість, мрійливість, чуттєвість, пасивність, ліризм, глибоку емоційність, романтизм.
13) Містицизм – для українців природа – чи то ліс, ріка, чи дике поле з усіма його мешканцями – своя, рідна, зрозуміла.
14) Сердечність – перевага емоційності над раціоналізмом, почуттів над логікою, серця над розумом.
15) Відкритість – відкритості сприяла просторість українського ландшафту, відсутність гір і територіальних кордонів.
16) Барокове мислення – людина-бароко – романтик: примітивний, доброзичливий, м'який, однак не наполегливий, не впертий, не цілеспрямований.
17) Кмітливість, хитрість, лукавство – хитрість, нестандартне, жваве мислення є однією з визначальних рис українського менталітету.
18) Самовілля – козак «плювати хотів і на пана, і на царя, і на султана, і на самого диявола!».
19) Оптимізм – незважаючи на важкі випробування в душі українця залишалося мало місця для депресії, злоби, фаталізму.
20) Життєрадісність – виявляється в музиці, живописі, українській народній вишивці, українській кераміці.
21) Розвинене почуття гумору – гумор є сталим атрибутом українського телебачення, парламенту, ділового життя.
22) Преклоніння перед жінкою – культ жінки, матері.
23) Повага до родини – родинні цінності займають особливе місце в українській ментальності.
24) Еротичність – культ кохання.
4.
Характер і самовиховання
1. Перші ознаки виникнення і закріплення рис характеру можна спостерігати вже на початку життя людини. Вік від 2-3 до 9-10 років є сенситивним для становлення характеру. Цей період є оптимальним для розвитку рис характеру завдяки притаманній людині віковій сенситивності.
Під впливом дорослих можуть формуватися як позитивні так і негативні риси, наприклад, доброта, чуйність, товариськість або, навпаки, егоїстичність, байдужність до людей, черствість. Початок формування таких рис пов'язаний з першими місяцями життя і значною мірою залежить від стилю спілкування з дитиною матері чи особи, що її заміняє.
2. Пізніше формуються працьовитість, акуратність, сумлінність, відповідальність, наполегливість та інші «ділові» якості (як і їхні антиподи).
Відбувається це у процесі дитячих ігор та виконання доступних видів домашньої праці зі стимулюючою підтримкою з боку дорослих. Комунікативні риси характеру стають більш виразними в початкових класах середньої школи, коли в дитини різко зростає діапазон контактів з однокласниками і вчителями, з'являються нові шкільні друзі.
3. Розвиток і закріплення вольових рис характеру відбуваються в підлітковому віці, а його моральних й світоглядних основ - у старших класах середньої школи (період ранньої юності). В студентські роки (другий період юності) найбільш активним є розвиток «моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що важливо, оволодіння повним комплексом функцій дорослої людини, включаючи громадянські, суспільно-політичні, професійно-трудові» (Б. Г. Ананьєв). По закінченні вищого навчального закладу характер фактично сформований.
Важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання.
Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на формування своєї особистості відповідно до поставленої мети. Усвідомлене і цілеспрямоване виховання починається в підлітковому віці, коли підліток набуває життєвого досвіду самостійної поведінки і виникає потреба в самореалізації. Більш цілеспрямованим воно стає в юнацькому віці завдяки усвідомленню свого місця і поклику в житі.
Додатково (самостійно)
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Особливості характеру | | | Акцентуації характеру |