Діагностика ендометріозу

І Внутрішній ендометріоз (тіла матки, цервікального каналу, інтрамуральної частини маткових труб):

- бімануальне дослідження (помірне збільшення матки у передньо – задньому розмірі; болючість при пальпації);

- УЗД (помірне збільшення матки, округлість її форми, поширення перешийку, потовщення однієї з стінок матки, нерівність контурів матки, деформація М – ехо, наявність анехогенних комірок із ехогенним контуром, кістозні структури);

- Гістероскопія (наявність синіх або багряних плям, кіст, білявих вузликів, нерівностей, отвори ендометріоїдниї ходів);

- Гістеросальпінгографія (наявність позаконтурних тіней, проксимальна тубарна оклюзія);

- Лапароскопія (сині, багряні, кістозні, крапчасті або вузликові структури, біляві або сіруваті вузлики).

ІІ Ендометріоз яєчників, маткових труб, очеревини:

- Бімануальне дослідження (збільшення, тяжистість, нерухливість, фіксація у позаматковому просторі додатків; обмеження в рухливості органів малого тазу; болючість при пальпації)

- УЗД (збільшення додатків, їх неоднорідна акустична фіксація у задньому склепінні; наявність утворення круглявої форми із чіткою капсулою, або слабо ехогенною внутрішньою структурою; ознаки перифокального спайкового процесу).

- Лапароскопія (сині, багряні, кістозні, крапчасті або вузликові структури, біляві або сіруваті вузлики; наявність рубцевих змін, спайкового процесу; синюваті кістозні структури – ендометріоїдні кісти).

- Компютерна томографія, магнітно – резонансна томографія (утворення круглявої форми із достатньо щільною капсулою; зрощення із іншими структурами).

- Визначення онко – маркерів (СА – 125).

ІІІ Ретроцервікальний ендометріоз, ендометріоз зв'язок, клітковини.

- Бімануальне дослідження (потовщення, скороченн крижово – маткових, кардинальних зв'язок; дрібно вузловаті структури позаду шийки матки на рівні внутрішнього вічка, часто різко болючі; обмеження рухливості органів малого тазу; болючі при пальпаії).

- Лапароскопія (сині, багряні, кістозні, крапчасті або вузликові структури, біляві або сіруваті вузлики; наявність рубцеві змін, спайкового процесу.)

ІV. Ендометріоз піхвової частини шийки матки (інтрвікальний, субепітеліальний), піхви, вульви.

- Бімануальне дослідження (без особливостей або щільні болючі вузли, рубці, потовщення у стінці піхви, вульви.

- Кольпоцервікоскопія (вузлики, плями або крапки на шийці матки, вульві, піхві).

V. Зовнішньо – внутрішній ендометріоз (різні комбімації І, ІІ, ІІІ, ІV).

Лікування ендометріозу:

Вибір тактики лікування залежить від:

- віку жінки;

- локалізації та степеню поширенності захворювання;

- виразності симптомів та тривалості захворювання;

- наявності фертильності та необхідності відновлення репродуктивної функції при безплідності;

- наявність супутніх гінекологічних захворюваню;

- ефективності попереднього лікування;

- стану інших органів та систем.

Внутрішній ендометріоз:

1) Гормональна терапія:

а) в репродуктивному віці: естроген – гестагенні препарати (нон-овлон, овідон, регевідон, марвелон, фемоден, Діане -35, логест, жанін). Перевага надається монофазним КОК із сильним прогестагенним ефектом. По 1 табл. На добу у безперервному режимі протягом 6-9-12 міс., збільшуючи дозу до 2-3 табл. При проривних кровотечах.

б) у періменопаузі: гестагенні препарати (прогестерон(утрожестан) 200 -300 мг добу в 2 прийоми з 14 по 26 або з 5 по 26 день менструального циклу або перорально 6-9 міс.; дидрогестерон (дуфастон) 10 мг 1-3 рази на добу з 5 по 25 або 14 по 26 день менструального циклу 6-9 міс.)

Препаратами вибору також є антигонадотропні препарати (даназол, данол), в той час як при вираженій гіперестрогенії призначають антиестрогенні препарати такі як: тамоксифен, тореміфен;

при гіперпродукції фолікулостимулюючого гормону, лютеїнізуючого гормону, а також естрогенів застосовують антагоністи гонадотропін – релізінг гормонів (диферелін, золадекс).

2) Неспецифічна протизапальна терапія: диклофенак 1 супоз. ректально, або 25 – 50 мг 2-3 рази на добу після їжи; індометацин, німесулід).

Контрікал 10000 Од. на 200 мл фіз. Розчину в/в крапельно протягом 10 – 15 днів.

3) Засоби, що впливають на центральну нервову систему (седативні препарати, малі транквілізатори, психотерапія).

4) Розсмоктуюча терапія (системна ензимотерапія (вобензим, флагензим 3-5 табл. 3 рази на добу 1-2 міс.)

5) Імуномодулятори, антиоксиданти, вітамінотерапія (вітамін А, вітамін Е 1 капс. 1-3 рази на добу.; інтерферон (лаферон) 1 млн Од в/м протягом 10 днів та ін.).

6) Засоби, що підтримують функцію шлунково- кишкового тракту та гепатобіліарної системи (гепатопротектори (гепабене 1 капс. 3 рази на добу, есенціале 2 капс. 2 -3 рази на добу, хофітол 2 табл. 2-3 рази на добу під час їжи 20 -30 днів)).

7) Фізіотерапевтичні методи (при наявності спайкового процесу) (УЗД із електрофорезом міді та цинку, електрофорез із лідазою, трипсином, радонові ванни, голкорефлексотерапія)

8) Лікування супутніх генітальних та екстрагенітальних захворювань.

При позитивному ефекті від лікування – диспансерне спостереження, періодичні курси терапії 3 -6 міс.

При неефективності гормональної терапії, безплідності, пухлинних формах внутріщнього ендометріозу, підозрі на малігнізацію рекомендоване хірургічне лікування (у репродуктивному віці – органозберігаюче хірургічне лікування; у перименопаузі – гістеректомія, екстірпація матки з трубами.

При відсутності лікування можливе прогресування захворювання з розвитком поширених пухлинних та злоякісних форм.

Ендометріоз яєчника:

При інфільтративній формі – консервативне лікування, а при його неефективності – хірургічне лікування (у репродуктивному віці – органозберігаючий обєм операції: кістектомія, резекція яєчника, аднексектомія; у перименопаузі – НАМ з додатками, при наявності патології у цервікальному каналі або на шийці матки – екстирпація матки з додатками).

Пухлинна форма – хірургічне лікування.

Ендометріоз маткових труб:

Застосовують консервативне лікування, при його позитивному ефекті – диспансерне спостереження, при рецидивах – хірургічне лікування. У репродуктивному віці – лазерна вапоризація вогнищ, електро-, термокоагуляція, використання ультразвукового скальпеля; у перименопаузі – тубектомія.

Ендометріоз тазової очеревини:

Хірургічне лікування (видалення вогнищ ендометріозу за допомогою СО лазера, електро-, термокоагуляція).

Ендометріоз піхвової частини шийки матки, піхви, вульви.

Застосовують консервативне лікування (при позитивному ефекті – диспансерне спостереження, періодичні курси терапії), а при неефективності консервативного лікування – кріохірургічне лікування, видалення вогнищ ендометріозу.

При відсутності лікування можливе прогресування зохворювання з розвитком поширених пухлинних форм, які потребують хірургічного лікування у обємі ампутації шийки матки, резекції піхви, вульвектомії.

Ретроцервікальний ендометріоз, ендометріоз зв'язок, клітковини.

Застосовують хірургічне лікування (у репродуктивному віці – електро-, термокоагуляція, лазерна вапоризація; у перименопаузі – видалення вогнищ ендометріозу, з екстірпацією матки із додатками).

Зовнішньо – внутрішній ендометріоз:

Призначають консервативне лкування (при позитивному ефекті – диспансерне спостереження, періодичні курси терапії 3-6 міс.). При неефективності консервативного лікування, безплідності, пухлинних формах – хірургічне лікування (у репродуктивному віці – хірургічне лікування в органозберігаючому обємі; у перименопаузі – екстирпація матки з додатками.

При відсутності лікування можливо прогресування захворювання з розвитком поширених пухлинних форм, злоякісне переродження, порушення функції суміжних органів.

Покази до хірургічного ліуквання:

1. Ендометріоїдні кісти яєчника;

2. Ендометріоз післяопераційного рубця;

3. Ендометріоз пупка;

4. Внутрішній ендометріоз у сполученні з гіперпластичними прцесами яєчників і (або) передраком ендометрію;

5. Аденоміоз (дифузна та вузлова форма), що супроводжеється гіперплазією ендометрію;

6. відсутність ефекту від медикаментозного лікування, що проводилось безперервно протягом 6 місяців;

7. Залучення до патологічного процесу інших органів та систем з порушенням їх функції;

8. Гійне ураження додатків матки, ураженних ендометріозом;

9. Спайкрвий процес із залученням ампулярних відділів маткових труб, супутній ендометріозу, що являється головною причиною бузплідності;

10. Наявність соматичної патології, що включає можливість тривалої гормональної терапії.

Критерії ефективності лікування:

- відсутність рецидивів захворювання;

- відновлення репродуктивної функції (при консервативному лікуванні і органозберігаючих операціях);

- позитивна динаміка якості життя.

Дата добавления: 2015-08-18