Характеристика факторів вірулентності.

Власти-вість	Група факторів	Назва фактору	Механізм дії на організм
Токсигенність	Токсини	Ендотоксини Термостабільні прості і складні білки або гліколіпіди. Отруйність невисока.	Вражають окремі органи та тканини при руйнуванні клітин збудників.
Екзотоксини Термолабільні протеїни, можуть мати ферментативні властивості. Висока ступінь отруйності.	Виділяються в навколишнє середовище. Вибірково вражають окремі органи та тканини.
Інвазивність	Мікробні ферментиЗбільшення проникності тканин. Розповсюдження збудника в різних тканинах	Гиалуронідаза .	Розщеплення речовин шкіри, підшкірної та міжмязевої речовини
Фібринолізин	Розжиження згустків крові
Нейрамінідаза	Розщеплення поверхневіх структур епітеліальних клітин, розжиження секретів (ніс, кишесник)
ДНК-аза	Розщеплення ДНК зруйнованих лейкоцитів.
Колагеназа	“Розплавлення” мязевої тканини
Коагулаза	Згортання плазми крові.
Поверхневі структури Бактерій 1. Закріплення на клітині-хазяїні	Ворсинки, джгутики, пілі, речовини клітинних стінок грам+ та грам- бактерій	Зазначені адгезивні структури взаємодіють з рецепторами цитоплазматичної мембрани хазяїна.
Поверхневі структури Бактерій 2. Протидія фагоцитам	А-протеїн стафілококів, М-протеїн стрептококів, ліпіди збудників туберкульозу, капсульні полісахариди збудників сибірки.	Блокування різних стадій фагоцитозу.

Одиниц виміру вірулентності. DLM – скорочена назва мінімальної смертельної дози. Це найменша доза збудника, яка викликає загибель більшості піддослідних тварин через деякий час. Індивідуальна чутливість тварин розрізняється. Тому довелось ввести DСL (абсолютно смертельну дозу), коли в досліді гине 100% тварин. Найбільш точною є LD₅₀ – доза збудника, яка викликає загибель 50% макроорганізмів в досліджуваній популяції.

Дата добавления: 2015-08-20