Розділ 6. Туристсько-рекреаційні ресурси

Херсонська область. Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості: 770 км берегової лінії обох морів, 5 заповідників національного значення, гейзери, сольові і грязьові озера, місце народження мінеральних і термальних вод.

У багатьох районах, зокрема Каховському, Каланчацькому, Генічеському, Білозерському, розвідані значні запаси хлоридно-сульфатно-натрієвих мінеральних вод. У Приазов'ї, на півострові Чонгар, виявлені унікальні геотермальні води з 36-відсотковим умістом йоду.

Відзначимо, що найбільшого розвитку в Херсонській області набула лікувально-курортна рекреаційна діяльність. Це пов'язано, насамперед, із

специфікою складу та розміщення рекреаційних ресурсів краю.

У суходільну частину Херсонської області врізається Дніпровський лиман, Тендровська, Каргинська, Каланчакська, Перекопська та інші затоки, а також озеро Сиваш. Уздовж морського узбережжя розташовані піщані

острови, півострови й коси.

Найбільші з них - острів Джарилгач, півострів Єгорлицький Кут, Тендровська коса, Бірючий острів і Арабатська стрілка.

Комфортності відпочинку й туризму сприяє унікальний клімат Херсонщини. Тривалість літа тут становить 5-5,4 місяців на рік. Середня температура повітря трьох літніх місяців становить + 28ºС, температура води коливається від +20ºС до +24ºС.

На думку фахівців, південь Херсонщини, по своїх природних властивостях, може бути віднесений до числа кращих лікувально-оздоровчих територій світу. Це райони Херсонської області, розташовані на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра - Скадовський район (м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Червоне), Голопристанський район (м. Гола Пристань, села Залізний Порт і Більшовик) і Каланчакський район (села Хорли, Приморське й Роздольне); також на узбережжі Азовського моря, що одночасно межує з озером Сиваш (Арабатська стрілка) - Генічеський район (м. Генічеськ, села Счастлівцево й Стрілкове, селище Генічеська Гірка).

Крім Чорного й Азовського морів, водні рекреаційні ресурси області складають пониззя Дніпра (126 км) та Інгулець (180 км), а також 19 невеличких річок, чисельні прісні, солоні та грязьові озера, лимани, Каховське водоймище.

Для відпочинку й оздоровлення можна використовувати численні чорноморсько-азовські озера. Найвідоміше з них знаходиться на околиці районного центру Гола Пристань. Біля солоного грязьового озера розташований санаторій "Гопри", відомий ще в ХІХ столітті.

Влітку вода Джарилгацької затоки прогрівається до 26-33ºС, вона містить велику кількість йодо-бромних солей, тому має лікувальні властивості. Південне узбережжя острова омиває відкрите море.

У межах Скадовського рекреаційного району відкриті й вивчені перспективні родовища лікувальної грязі. Переваги природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів Скадовської курортної зони на цьому не закінчуються. Тут виявлені кілька джерел мінеральної води для бальнеологічного лікування й внутрішнього вживання.

Зона відпочинку Генічеського району знаменита, у першу чергу, Арабатською стрілкою. Це піщана коса, що простягнулася між Сивашем і Азовським морем. Це унікальне місце. З одного боку - 112 км прекрасного пляжу з теплим морем, де двометрова глибина починається лише за 200-400 метрів від берегу, а вода прогрівається до 30ºС. З іншого боку - Сиваш - унікальна природна фабрика гідромінералів. За рахунок природного випарювання концентрація солі в морській воді тут зростає в 16 разів [1]. Крім цілющої води, на Арабатській стрілці є величезні запаси лікувальної грязі й ропи (перенасиченого розчину солі).

У Херсонській області є всі умови для розвитку науково-

пізнавального, екологічного, релігійного, "зеленого" туризму; проведення ярмарок та спортивних змагань.

До подієвих туристсько-рекреаційних ресурсів варто віднести щорічні різні фестивалі, серед яких «Купальськi зорi» у Голій Пристані, дитячий фестиваль «Золоте зернятко» в Залізному Порту, «Мельпомена Таврiї», «Черноморські ігри» в Скадовську. Найпопулярнішим був фестиваль «Таврійські Ігри» у м. Каховка, але з 2006 року він проводиться в Києві.

Туристські потоки у Херсонській області

Таблиця 6.1 Туристські потоки у Херсонській області

(осіб)

Роки	Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України – усього	Із загальної кількості туристів:	Кількість екскурсантів
іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	внутрішні туристи

Згідно з даними таблиці кількість туристів обслугованих у Херсонській області з 2000 по 2013 весь час змінювалася. Найбільша кількість туристів була у 2009 році - 128 тис. осіб та у 2003 році - 107 тис. осіб. У 2011 у порівнянні з 2010 роком кількість туристів різко зменшилася. Найменше туристів було обслуговано у 2013 році - 16 тис. осіб, що становить 12 частину від найвищого показника у області за дані роки.

Особливо помітно зниження популярності Херсонської області у туристів, згідно з даними по кількості іноземних туристів [8].

Порівняно з усією Україною показники за 2013 рік ставлять мізерну незначну частину від загальної кількості обслугованих туристів в Україні.

Миколаївська область. У Миколаївській області розвивається:

· пізновально-екскурсійний туризм - кожен історичний регіон може похвалитися своїми особливими легендами, архітектурними пам’ятками, ландшафтно-містобудівним ладом. Кожне з них має також свої особливі дати, пов’язані з найвидатнішими подіями.

· релігійний туризм

· активний туризм - Миколаївський район відзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів що дає змогу для розвитку майже всіх видів активного туризму.

· подієвий туризм - суттєвим фактором у приверненні уваги до туристських можливостей Миколаївщини є організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.Туристськоно-привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристських маршрутів.

· зелений туризм - у Миколаївському районі існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів.

· екологічний туризм - парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва, є у Черниці, Роздолі, Закладі, на Радові біля Миколаєва.Між селами Верином та Крупськом – ландшафтний заказник «Стариці Дністра» з ендемічними рослинами та птахами. Ботанічний заказник існує і біля с.Надітич.У с.Верин на церковному подвір’ї – ботанічна пам’ятка природи «Віковий дуб», біля якого, за повір’ями, відпочивали козаки гетьмана Хмельницького

Таблиця 6.2.Туристські потоки у Миколаївській області

(осіб)

Роки	Кількість туристів, обслугованих суб’єктами туристської діяльності області – усього	Із загальної кількості туристів	Кількість екскурсантів
іноземні туристи	туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	внутрішні туристи

При зрівнюванні туристських потоків Миколаївської області та всієї України можно побачити,що:

2.2 відсотка іноземних туристів приїжджали до Миколаївської області у 2013 році,0.37 відсотка українців,які від’їджали за кордон у 2013 році з Миколаївської області,0.65 відсотка відводиться на внутрішніх туристів,та 3.4 відсотка відводилось на екскурсантів.

Одеська область. В Одеській області виділяють такі види туризму:

· лікувально-оздоровчий;

· культурно-пізнавальний;

· водний;

· екологічний;

· сільський;

· релігійний;

· спортивний;

· рибалка та полювання;

· кінний;

· екстремальний;

· винний;

· проект «Арт-туризм».

З 1999 р. у м.Одесі реалізується проект «Арт-туризм». Він ставить за мету формування у людей творчого, а не споживчого ставлення до природи, сприяння розвитку екологічної освіти, за допомогою образотворчого мистецтва.

Проект «Арт-туризм» реалізує потенціал людини через творчість, коли, знайомлячись з історичними та етнографічними джерелами, всі учасники виїжджають в найбільш цікаві з живопису та історії місця Одещини та України, на основі створених робіт там же проводять пересувні виставки, організують майстер-класи з учнями місцевих шкіл, створюючи роботи, які часто беруть участь у міжнародних виставках дитячої творчості.

Курорти в області розподіляються на бальнеологічні (Аркадія, Великий Фонтан), бальнеогрязеві (Затока, Куяльник, Сергіївка, Хаджибей), грязеві (Лебедівка, Лермонтовський, Малодолинське, Холодна балка), а також кліматичні (Затока, Шабо, Кароліно-Бугаз, Лузанівка).

Одещина знаходиться в сприятливій для лікування місцевості.

Фізіко-географічні умови Причорномор’я сприяли утворенню мулових сульфідних грязей. Вони містять у собі велику кількість мікроорганизмів, які обумовлюють ряд важливих фізико-хімічних властивостей.

Типовими накопичувачами грязей є Куяльницький та Хаджибейський лимани, які характеризуються високим вмістом сульфідів і мінерального грязьового розчину. Лікувальні грязі одеських лиманів відносяться до грязів із тонким скелетом, пластичністю, липкістю і в’язкістю.

Шаболатський (Будакський) лиман – це водоймище в північно-західній частині Чорного моря з унікальним поєднанням кліматичних, грязьових і бальнеологічних ресурсів територіально-акваторіального комплексу лиману з мало освоєним узбережжям.

Найбільш популярними туристськими центрами Одеської області є м. Одеса; м. Білгород-Дністровський, смт. Затока; м. Біляївка; м. Вилкове, Кілійський район.

Статистичні дані туристських потоків Одеської області за останні роки наведені на рис. 6.1.

Рис. 6.1 – Туристські потоки

Дата добавления: 2015-08-20