Читайте также:
|
|
Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її роль в системі охорони здоров’я.
Патологоанатомічна служба є невід'ємною частиною охорони здоров’я. Вона являє собою систему заходів, спрямованих на покращення якості лікувально-діагностичної роботи в лікувальних установах.
Завдання патологоанатомічної служби:
Ø діагностична та експертна роль патологоанатомічної служби полягає в:
- прижиттєвій діагностиці захворювань і патологічних процесів за допомогою морфологічних досліджень біоптатів, операційного матеріалу та послідів;
- динамічному контролі за ефективністю лікування шляхом виконання повторних прижиттєвих морфологічних досліджень;
- обліку результатів остаточної (посмертної) діагностики захворювань і патологічних процесів по матеріалах патологоанатомічних розтинів зі встановленням причин і механізмів смерті;
- експертизі якості діагностики і лікування на основі клініко-морфологічних зіставлень.
Ø інформаційно-статистична функція включає:
- аналіз структури захворюваності і причин смерті населення по матеріалах патологоанатомічних досліджень;
- забезпечення достовірною інформацією органів управління охорони здоров'я про структуру захворюваності і причини смерті населення по матеріалах патологоанатомічних досліджень.
Ø учбово-педагогічні і науково-дослідні завдання вирішуються шляхом:
- представлення матеріалів патологоанатомічних досліджень для навчання лікарів і середніх медичних працівників;
- вдосконалення професійної майстерності і розвитку клінічного мислення лікарів різних спеціальностей на основі клинико-анатомічних зіставлень (зокрема на клинико-анатомичних конференціях, комісіях з вивчення летальних результатів і ін.);
- наукової розробки матеріалів патологоанатомічних досліджень.
Ø ліцензійно-акредитаційна діяльність включає:
- розробку і корекцію медичних стандартів патологоанатомічних досліджень;
- участь в роботі ліцензійно-акредитаційних комісій.
Структура патологоанатомічної служби
Ø очолює патологоанатомічну службу в державі головний патологоанатом України;
Ø на рівні області йому підпорядковується обласне патологоанатомічне бюро або централізоване патологоанатомічне відділення при обласній лікарні, кафедри патологічної анатомії медичних ВНЗ та інститутів вдосконалення лікарів, патологоанатомічні відділення науково-дослідних інститутів;
Ø в підпорядкуванні обласної паталогоанатомічної служби знаходяться патологоанатомічні відділення при районних і міських лікарнях.
Базою патологоанатомічної служби є патологоанатомічні відділення (ПАВ) лікувальних установ, кафедри патологічної анатомії медичних інститутів, інститутів вдосконалення лікарів і ПАВ науково-дослідних інститутів.
Основним завданням ПАВ лікувально-профілактичних відділень є покращення лікувальної роботи і прижиттєвої діагностики захворювань шляхом:
Ø прижиттєвого визначення характеру патологічного процесу на операційному чи біопсійному матеріалі;
Ø виявлення на секційному, операційному і біопсійному матеріалі гострих інфекційних захворювань;
Ø встановлення діагнозу за даними розтину померлого;
Ø встановлення причини і механізму смерті хворого з виявленням природи і походження захворювання;
Ø підвищення кваліфікації лікарів шляхом сумісного обговорення результатів розтинів і гістологічних досліджень;
Ø аналіз якості діагностичної і лікувальної роботи сумісно з клініцистами через співставлення клінічних і патологоанатомічних діагнозів.
Для вирішення вказаних завдань персонал ПАВ користується наступними основними методами дослідження:
Ø розтин з подальшим гістологічним дослідженням органів і тканин;
Ø гістологічне дослідження біопсійного і операційного матеріалу;
Ø цитологічне дослідження;
Ø бактеріологічне і хімічне дослідження при необхідності.
Ставлячи перед собою завдання дати чітку уяву про матеріальну суть і прояви хвороби, клінічна анатомія основується на дослідженні біопсій і матеріалів розтину на системному, органному, тканинному, клітинному, субклітинному і молекулярному рівнях.
Таким чином, патологоанатом є "клінічним патологом". Він є клініцистом, який користується анатомічними, гістологічними, гістохімічними і іншими методами дослідження. Патологоанатом допомагає клініцистам розпізнати хвороби та правильно її лікувати, тобто, сприяє покращенню діагностики і лікування.
Завдання секційно-біопсійного курсу:
Ø ознайомлення з технікою патологоанатомічного розтину трупа;
Ø оволодіння вмінням заповнювати лікарське свідоцтво про смерть;
Ø оволодіння вмінням складати клінічний і патологоанатомічний діагнози і клініко-анатомічний епікриз;
Ø оволодіння вмінням синтезувати виявлені на розтині патологоанатомічні зміни і співставляти їх з клінічними спостереженнями і симптомами, оцінювати ефективність лікування;
Ø оволодіння вмінням виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування;
Ø ознайомлення з основними положеннями проведення клініко-анатомічних конференцій;
Ø ознайомлення з методикою забору на розтині матеріалів для гістологічного, бактеріологічного, вірусологічного і серологічного досліджень;
Ø ознайомлення з найбільш поширеними способами фіксації матеріалів розтину для гістологічного і цитологічного досліджень;
Ø оволодіння технікою вирізання шматочків із видалених під час операції органів і тканин;
Ø ознайомлення з принципами дослідження біоптатів;
Отже, основне призначення курсу - оволодіння студентами клініко-анатомічним аналізом біопсійного, операційного та секційного матеріалу, а також принципами формулювання діагнозу.
Етичні та правові норми
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ББК 52.5я7 | | | Розділ ІІ |