Порівняння операцій, відображених в облікових регістрах, із записами оперативного обліку.

Дані оперативного обліку не є підставою для відображення госпо­дарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку. Як правило, працівники бухгалтерії та ревізори ці дані не контролюють. Тому осо­би, які здійснюють зловживання, ретельно відпрацьовують лише опе­рації, що охоплюються бухгалтерським обліком, не звертаючи уваги на дані оперативного обліку, їх дійсний характер та обсяг можна вста­новити за даними оперативного обліку.

З метою спрощення обліку іноді практикується поєднання опера­тивного та бухгалтерського обліку. У таких випадках і бухгалтерські, й оперативні записи мають однакове доказове значення. Крім того, у ряді випадків доказову силу мають записи посадових осіб та інші не­офіційні матеріали, оскільки на підставі таких матеріалів можуть бути виявлені зловживання, визначений розмір матеріального збитку, від­повідальні за збиток особи та ступінь відповідальності кожного з них.

У зв'язку з тим, що оперативні та неофіційні матеріали мають спе­цифічний, допоміжний для бухгалтера характер, спеціаліст може ко­ристуватися ними як допоміжними матеріалами. Залежно від відне­сення оперативних та неофіційних записів до офіційних документів та регістрів бухгалтерського обліку їх можна поділити на чотири групи:

а)документи, які не використовуються безпосередньо в бухгалтер­ському обліку, але складання яких передбачено відповідними інструк­ціями (наприклад, касові чеки або касова стрічка). Спеціаліст впевню­ється в повноті таких документів та в хронологічній відповідності даним офіційних документів і бухгалтерського обліку, встановлює то-

тожність таких документів або фіксує розбіжність між ними. Якщо кі­лькість подібних документів або зазначена в них сума перевищує кіль­кість або суму, зазначену в регістрах обліку, спеціаліст-бухгалтер має підстави вважати, що виявлені ним розбіжності є мінімальними. Поді­бні документи іноді зберігаються недбало, іноді частина з них може бути вилучена або загублена. Тому, якщо кількість таких документів або зазначена в них сума виявляється меншими за кількість і суму, за­значених у регістрах, спеціаліст повинен лише констатувати розмір розбіжності, але висновків з цього приводу давати не має права;

б) документи довільно встановлені посадовими особами або мате­
ріально відповідальними особами. Такі документи не дають спеціаліс­
ту підстав встановити розмір матеріального збитку або визначити коло
матеріально відповідальних осіб, але вони можуть допомогти поясни­
ти ті факти, які виявлені спеціалістом на підставі офіційних докумен­
тів та записів в облікових регістрах;

в) регістри оперативного обліку, що доповнюють або розшифро­
вують дані бухгалтерського обліку або мають самостійне значення.
Прикладом регістру оперативного обліку, які доповнюють та розшиф­
ровують дані бухгалтерії, є картки кількісного обліку матеріальних
цінностей та сальдові відомості, які на деяких підприємствах ведуть
комірники. У цьому випадку застосовується сальдовий метод обліку
матеріалів, що є оперативно-бухгалтерським способом внаслідок по­
єднання в облікових регістрах прийомів обох видів обліку. На практи­
ці такий облік іноді ведеться з порушенням встановлених правил. За­
писи в оперативному, кількісному обліку матеріалів комірника та
записи в систематичному сумовому, бухгалтерському обліку тих же
самих матеріалів не звіряється. Перевіривши обгрунтованість операти­
вного обліку відповідними документами і виявивши розбіжності між
ними та записами, спеціаліст може зробити відповідні висновки;

г) неофіційні записи матеріально відповідальних та посадових осіб.
Слід розрізняти неофіційні записи з розписками або без розписок осіб,
що беруть участь в операціях, відображених у таких записах. Якщо
подібні записи підписані особами, що передали та прийняли матеріа­
льні цінності, і в цілому відповідають даним бухгалтерського обліку,
то спеціаліст може вважати їх достатніми для категоричного висновку
про наявність або відсутність недостачі товарно-матеріальних ціннос­
тей. Якщо такі неофіційні документи не відображені в документах бу­
хгалтерського обліку і не підтверджені підписами осіб, що брали
участь у здійсненні операцій, то спеціаліст не може прийняти такі за­
писи та за ними встановити розмір матеріального збитку. В цьому ви­
падку він робить відповідні висновки лише на підставі документів та

регістрів бухгалтерського обліку, а про результати дослідження не­офіційних записів тільки згадує в акті.

Дата добавления: 2015-08-02