Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. б) Калькуляційні рахунки використовуються для обліку всіх витрат

б) Калькуляційні рахунки використовуються для обліку всіх витрат,
пов'язаних з виробничим процесом, з подальшим визначенням факти­
чної собівартості виготовленої продукції. Вони завжди активні. До цієї
групи відноситься рахунок «Виробництво».

в) Порівняльні рахунки призначені для контролю за господарськи­
ми операціями і для виявлення фінансових результатів господарської
діяльності підприємства. Вони поділяються на:

г) Регулювальні рахунки коригують показники основних рахунків
та окремих статей балансу (контрольні і додаткові).

д) Контрольні рахунки застосовують для регулювання підсумків
активних і пасивних основних рахунків (контрактивні, контр-пасивні).

є) Додаткові коригують сальдо основних рахунків (активні, пасивні).

ж) За економічним змістом {активні, пасивні) у зв'язку з розташу­
ванням на балансі.

з) Балансові рахунки — усі вище вказані рахунки, оскільки вони
групуються у балансі.

і) Позабалансові рахунки — сальдо цих рахунків показують після підсумку балансу.

Для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління та контролю, велике значення має застосування науково обґрунтова­ного Плану рахунків. План рахунків — це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, які використовують для відображення діяльності підприємства, установи, організації.

На основі Програми реформування системи Бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів Міністерство Фінансів України наказом від ЗО листопада 1999 р. № 291 затвердило Інструкцію про засто­сування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов 'язань і господарських операцій підприємств та організацій.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрацій та групування на їх основі фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому для визначення кодів (номерів) рахунків застосовується десяткова система. Синтетичні ра­хунки є рахунками першого порядку, субрахунки — другого. Перша цифра коду визначає клас рахунків, друга — номер синтетичного ра­хунка, третя — номер субрахунку. Наприклад, у коді 121 перша цифра «1» вказує на клас «Необоротні активи», цифра «2» — синтетичний рахунок «Нематеріальні активи», друга цифра «1» — субрахунок «Права користування природними ресурсами».

Окремим класом «0» представлені позабалансові рахунки та суб­рахунки до них 01 «Орендовані необоротні активи». Рахунок бухгал-

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ 31

терського обліку — групування руху засобів підприємства їх джерел, а також господарських процесів. Рахунки, згруповані в активі балансу, називаються активними, а рахунки у пасиві балансу — пасивними.

Активні рахунки — групування руху, змін та засобів підприємства.

Пасивні рахунки — групування руху та змін їх джерел.

Оборот — це сума усіх господарських операцій, які протягом де­якого часу перебувають на рахунку, якщо по дебету — дебетовий, а якщо по кредиту — кредитовий.

Активні рахунки —дебетовий оборот.

Пасивні рахунки —кредитовий оборот.

Але при складанні рахунків необхідно встановити, через які рахун­ки проходять кошти та якими ці рахунки є активними чи пасивними. На основі цієї схеми і складають рахунки. Тобто:

Сальдо початкового залишку — сума, яка вказується до операції.

Збільшення суми — дебетовий чи кредитовий оборот — це сума, яка надходить на рахунок.

Зменшення суми — це сума, яка вибуває з рахунку.

Сальдо кінцевого залишку — кінцеві результати після операції.

Активний рахунок	Пасивний рахунок
Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
Сальдо початкового за­лишку	Зменшення суми	зменшення суми	Сальдо початкового зали­шку
Збільш. Суми			Збільш. Суми
Дебетовий оборот			Кредитовий оборот
Сальдо кінцевого за­лишку			Сальдо кінцевого залишку

Подвійний запис — це запис, що ведеться на двох рахунках. Усі господарські операції на бухгалтерських рахунках відображаються за допомогою методу подвійного запису. Суть його полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках двічі — по дебету одного і по кредиту іншого, причому завжди в рівних сумах.

Необхідність застосування методу подвійного запису випливає з економічної суті господарських операцій, що відображаються на раху­нках. Кожна операція викликає зміни у двох видах активів, або у двох видах джерел, або в одному виді активів (і в тому самому розмірі) та відповідному виді джерел засобів чи коштів [26, с.42]

Метод подвійного запису має велике значення для цього рівняння контролю за правильністю відображення господарських операцій на

Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик

бухгалтерських рахунках, оскільки кожна операція відображається по кредиту і дебету рахунків в однаковій сумі.

Основою запису на рахунках бухгалтерського обліку є документ. Взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при реєстрації господарської операції способом подвійного запису називається коре­спонденцію рахунків, а рахунки, що беруть участь у цьому взаємо­зв'язку, — кореспондуючими [26, с.44]

Кореспонденція рахунків позначається у рахунках відповідним за­писом — проводкою, яка може бути простою і складною. При простій проводці між собою пов'язані два рахунки, тобто операція відобража­ється по дебету одного і кредиту іншого рахунку. Складним записом є такий, при якому дебетується два або кілька рахунків, а кредитується один або навпаки. При цьому повинен зберігатися принцип подвійного запису, тобто загальна сума на одному боці кількох рахунків повинна дорівнювати сумі, записаній на протилежному боці кореспондуючого рахунку [26, с.44]

З метою вуалювання злочинів злочинці (частіше працівники бухга­лтерії) можуть фальсифікувати записи на бухгалтерських рахунках. Але захисні якості бухгалтерських рахунків, такі як правило «подвій­ного запису», правила виправлення помилкових записів на бухгалтер­ських рахунках, дебетове сальдо в активних рахунках, кредитове саль­до в пасивних рахунках тощо, мають велике значення для практики боротьби з економічною злочинністю. Наприклад, коли в активних ра­хунках встановлюється кредитове сальдо, або, навпаки, в пасивних ра­хунках — дебетове сальдо, то це стає доказом скоєного злочину.

Вказане правило має важливе доказове значення при розслідуванні під час слідства та у суді по кримінальних справах про крадіжки, при­власнення та посадові злочини. Тому необхідність та значення знань теорії бухгалтерського обліку для працівників правоохоронних органів дуже велика.

Наведемо деякі способи фальсифікації записів на бухгалтерських рахунках та методи їх виявлення:

1) збільшення (заниження) залишку на кінець звітного періоду (сальдо) в рахунках — необхідно зробити арифметичну перевірку;

2) неправильне перенесення (запис) залишку на початок звітного періоду (сальдо) нового рахунку зі старого — провести взаємний кон­троль нового та старого рахунку та арифметичну перевірку кінцевого сальдо старого рахунку;

3) виконання бездокументальних записів (проводок) на рахунках — провести взаємний контроль первинних облікових документів та записів на бухгалтерських рахунках;

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ 33

4) не відображення господарських операцій, які підтверджені пер­винними обліковими документами, на рахунках — взаємний контроль первинних облікових документів та записів на бухгалтерських рахунках;

5) неповне відображення господарських операцій, оформлених пе­рвинними обліковими документами — взаємний контроль первинних облікових документів та записів на бухгалтерських рахунках;

6) підчистки, витирання, виправлення записів не по правилах, ви­правлення записів на рахунках — формальна перевірка рахунків; про­ведення почеркознавчої експертизи рахунків;

7) порушення правил кореспонденції рахунків, неправильна коре­спонденція рахунків (дуже складно це виявити) — залучення спеціалі-ста-бухгалтера; призначення судово-бухгалтерської експертизи;

8) проведення записів на рахунках по фальсифікованих або част­ково фальсифікованих первинних облікових документах — встанов­лення фальсифікованих первинних документів; взаємний контроль пе­рвинних облікових документів (в тому числі і фальсифікованих) та бухгалтерських рахунків;

9) недостатня деталізація аналітичного обліку на відповідних ра­хунках для не відображення крадіжок за рахунок пересортування то­варно-матеріальних цінностей — призначення судово-бухгалтерської експертизи; залучення спеціаліста-бухгалтера; відновлення аналітич­ного обліку по матеріальним цінностям;

10) свідома відмова від ведення аналітичного обліку по рахунку «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами» — призначення судово-бухгалтерської експертизи; залучення спеціаліста-бухгалтера; відновлення аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами та кредиторами;

11) виконання незаконних операцій на рахунках та їх завуалюван-ня шляхом складних бухгалтерських проводок — залучення спеціаліс­та-бухгалтера; взаємний контроль первинної облікової документації та бухгалтерських рахунків; проведення документальних ревізій.

Дата добавления: 2015-08-02