Характеристика основних видів національної безпеки.

Суть національної безпеки — у протидії і компенсації будь-яких деструктивних заворушень, що формуються всередині суспільства або за його межами, які шкодять потребам життєдіяльності і розвитку суспільства та особистості.

У зв'язку з цим у національній безпеці виділяють три рівні безпеки: особистості, суспільства і держави. Їхнє місце і роль динамічні та визначаються характером суспільних відносин, політичним устроєм, ступенем внутрішніх та зовнішніх загроз.

Безпека особистості — положення, при якому особистості не загрожує небезпека. Безпека особистості полягає у формуванні комплексу правових і моральних норм, суспільних інститутів та організацій, які дозволили б їй розвивати й реалізовувати соціально значимі здібності й потреби, не зазнаючи при цьому протидії держави й суспільства.

Безпека суспільства — наявність суспільних інститутів, норм, розвинених форм суспільної свідомості, які дозволяють реалізувати права та свободи усіх груп населення і протистояти діям, що ведуть до розколу суспільства (у тому числі і зі сторони держави).

Безпека держави — положення, при якому державі не загрожує небезпека. Досягається наявністю ефективного механізму управління і координації діяльності політичних сил та суспільних груп, а також активних інститутів (органів) їхнього захисту.

Дата добавления: 2015-08-03