Читайте также:
|
|
В Одеській області виділяють такі види туризму:
· лікувально-оздоровчий;
· культурно-пізнавальний;
· водний;
· екологічний;
· сільський;
· релігійний;
· спортивний;
· рибалка та полювання;
· кінний;
· екстремальний;
· винний;
· проект «Арт-туризм».
З 1999 р. у м.Одесі реалізується проект «Арт-туризм». Він ставить за мету формування у людей творчого, а не споживчого ставлення до природи, сприяння розвитку екологічної освіти, за допомогою образотворчого мистецтва. Проект «Арт-туризм» реалізує потенціал людини через творчість, коли, знайомлячись з історичними та етнографічними джерелами, всі учасники виїжджають в найбільш цікаві з живопису та історії місця Одещини та України, на основі створених робіт там же проводять пересувні виставки, організують майстер-класи з учнями місцевих шкіл, створюючи роботи, які часто беруть участь у міжнародних виставках дитячої творчості.
Концепція проекту «Арт-туризм» підтверджена авторським правом. Проект передбачається як міжнародний, за участю зарубіжних художників.
Виставки проекту «Арт-туризм» експонуються в безлічі сіл і міст: с. Шабо, с. Випасне, смт. Затока, Вилкове, с. Красна Коса, с. Базар'янка, м Білгород - Дністровський, м. Овідіополь, г. Одесса, о. Зміїний.
Статистичні дані туристських потоків Одеської області за останні роки
наведені на рис. 6.1.
Рис. 6.1 – Туристські потоки
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 в Одеській області виділяють такі курортні зони:
Місто Одеса;
Білгород-Дністровський район:
· с-ще Затока;
· с-ще Сергіївка;
· с. Косівка;
· с. Курортне;
· с. Миколаївка;
· с. Попаздра;
· с. Приморське.
Комінтернівський район:
· с-ще Гвардійське;
· с-ще Ліски;
· с. Вапнярка;
· с. Крижанівка;
· с. Нова Дофінівка;
· с. Сичавка.
Овідіопольський район:
· с. Грибівка;
· с. Дальник;
· с. Кароліно-Бугаз;
· с. Санжійка;
· с. Іллічівка.
Татарбунарський район:
· с. Лебедівка;
· с. Приморське;
· с. Тузли.
Курорти в області розподіляються на бальнеологічні (Аркадія, Великий Фонтан), бальнеогрязеві (Затока, Куяльник, Сергіївка, Хаджибей), грязеві (Лебедівка, Лермонтовський, Малодолинське, Холодна балка), а також кліматичні (Затока, Шабо, Кароліно-Бугаз, Лузанівка).
Одещина знаходиться в сприятливій для лікування місцевості.
Фізіко-географічні умови Причорномор’я сприяли утворенню мулових сульфідних грязей. Вони містять у собі велику кількість мікроорганизмів, які обумовлюють ряд важливих фізико-хімічних властивостей.
Типовими накопичувачами грязей є Куяльницький та Хаджибейський лимани, які характеризуються високим вмістом сульфідів і мінерального грязьового розчину. Лікувальні грязі одеських лиманів відносяться до грязів із тонким скелетом, пластичністю, липкістю і в’язкістю.
Шаболатський (Будакський) лиман – це водоймище в північно-західній частині Чорного моря з унікальним поєднанням кліматичних, грязьових і бальнеологічних ресурсів територіально-акваторіального комплексу лиману з мало освоєним узбережжям. Найбільш популярними туристськими центрами Одеської області є м. Одеса; м. Білгород-Дністровський, смт. Затока; м. Біляївка; м. Вилкове, Кілійський район.
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
РОЗДІЛ 5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ | | | РОЗІДЛ 7. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА |