Епоха баронів Ґредлів

1886 року австрійський барон, єврей Альберт Ґредль разом з двома братами заснував у Сколе фірму «Брати Барони Ґредлі». У тому ж році він разом з підприємцем Вільгельмом Шмідтом купив у сколівського дідича графа Еугеніуша Кінського багаті місцеві ліси. Будівництво залізниці стимулювало промисловий розвиток міста, і невдовзі фірма Ґредлів розвинулась у різногалузевий промисловий комплекс, до якого належали лісозаготівельні промисли, каменярня (тартак), ремонтно-механічні майстерні і навіть невеликагідроелектростанція. Загальна площа володінь баронів Ґредлів на Сколівщині становила більше 36000 га.^[32]

При виробництві паралельно розбудовувалась і комунально-соціальна сфера. Відпрацьована пара йшла на опалення службових приміщень. Був побудований водогін з керамічних труб, який обслуговувався лише однією людиною. Цей водогін справно працює і досі.

1.1Палац баронів Ґредлів на Демні (Сколе), початок 1930-х

Брати Ґредлі перебудували і розширили колишній палац графа Кінського на Демні і розбили довкола будівлі розкішний парк і оранжерею. Цей палац і досі вважається перлиною Сколівщини, хоча станом на кінець 2008 року знаходився у дуже занедбаному стані. Після окупації Сколього радянськими військами у кінці вересня 1939 р. в палаці був розміщений відділ НКВС, який повернувся сюди у серпні 1944 р. і діяв до 1948 року. Потім палац було передано інтернату безпритульних дітей, який і досі тут розміщується.

Брати Ґределі побудували у Сколівських Бескидах кілька вузькоколійок. Найбільший ухил мала ділянка від Демні через Свидник до Тисовця (18,7 км), на Козьову і на гору Парашку — найвищу вершину Сколівщини. Ширина колії від 620 до 1050 мм, ухил траси — до 25%. У період між двома світовими війнами фірма «Брати Барони Ґредлі» давала дуже добрий дохід, який подвоювався щорічно. Розвивали вони і туристичний бізнес.

30 березня 1888 року велика пожежа знищила майже третину міста (близько 100 будинків). Центр містечка був представлений щільною дерев'яною забудовою, будівлі стояли майже поруч, вогонь за дуже короткий час поширився майже на все місто. Вщент згоріли дерев'яний костьол, поштамт, будинок податкової адміністрації і початкова школа.Невдовзі після цієї трагедії у Скольому стараннями Корнеля Міроновича було засновано добровільну пожежну сторожу, яка станом на 1900 рік налічувала понад 60 волонтерів. У 1900 році з'явилися на Сколівщині перші охоронні лісові округи (69 га).

Майбутній президент ЗУНР Евген Петрушевич 1908 року переніс свою адвокатську канцелярію з Сокаля до м. Сколе, де невдовзі став посадником міста.

1912 року Сколівщина була виділена зі Стрийського повіту, місто Сколе стало повітовим центром.

Адміністративний поділ

У районі – місто Сколе, смт Славське, смт Верхнє Синевидне і 56 населених пунктів.

Одній міській та 40 сільським радам підпорядковано 56 населених пунктів.(1)

Населений пункт	Органи самоврядування	Населення	Водойма
Сколе	Сколівська міська рада		Опір
Верхнє Синєвидне	Верхньосиневидненська селищна рада		Опір
Славське	Славська селищна рада		Рожаночка
Верхнячка	Верхнячківська сільська рада		Верхнячка
Волосянка	Волосянківська сільська рада		Рожаночка
Гребенів	Гребенівська сільська рада		Опір
Головецько	Головецька сільська рада		Опір
Довжки	Довжківська сільська рада		Опір
Жупани	Жупанівська сільська рада		Опір
Завадка	Завадківська сільська рада		Опір
Задільське	Задільська сільська рада		Опір
Кам’янка	Кам’янська сільська рада		Кам’янка
Климець	Климецька сільська рада		Климець
Козьова	Козівська сільська рада		Опір
Коростів	Коростівська сільська рада		Стрий
Корчин	Корчинська сільська рада		Опір
Крушельниця	Крушельницька сільська рада		Стрий
Лавочне	Лавочненська сільська рада		Рожаночка
Либохора	Либохорівська сільська рада		Либохора
Нижнярожанка	Нижньорожанківська сільська рада		Рожаночка
Нижнє Синевидне	Нижньосиневидненська селищна рада		Опір
Опорець	Опорецька сільська рада		Опорець
Орів	Орівська сільська рада		Орів
Орява	Орявська сільська рада		Орява
Плав’я	Плав’янська сільська рада		Опір
Підгородці	Підгородецька сільська рада		Стрий
Риків	Риківська сільська рада		Опір
Росохач	Росохацька сільська рада		Орявчик
Сможе	Сможенська сільська рада		Опір
Труханів	Труханівська сільська рада		Опір
Тухля	Тухлянська сільська рада		Опір
Тухолька	Тухольківська сільська рада		Тухолька
Хітар	Хітарська сільська рада		Хітар
Ямельниця	Ямельницька сільська рада		Ямельниця

*- офіційна сторінка Сколівської РДА та Сколівської районної ради

3.Демографічний потенціал регіону

Населення регіону на 1 січня 2014 року складає 42027 тис чоловік

Ø міське населення -6269 тис (15%)

Ø сільське населення -35758 тис(85%)

Дата добавления: 2015-08-02