Висновки. Оскільки всі фактори виробництва є змінними за визначенням

Оскільки всі фактори виробництва є змінними за визначенням, у довгостроковому періоді заведено виокремлювати тільки три види довгострокових витрат: сукупні (LRTC), середні (LRАTC) і граничні (LRМC).

Підприємство в будь-який момент часу має чітко визначений розмір виробничої потужності й у короткостроковому періоді пристосовується до рухливості ринкової кон’юнктури шляхом маневрування змінними ресурсами. За переходу в довгостро­ковий період змінюються розміри підприємства і відповідно розмір довгострокових сукупних, середніх і граничних витрат. Оскільки мікроекономіч­ний аналіз витрат короткострокового і довгострокового періодів
виходить з умов, що ціни на ресурси, їх початкова пропорція і техніко-технологічний рівень виробництва залишаються незмінними, остільки динаміка короткострокових витрат підприємства нового розміру підкоряється тим самим закономірностям, що й поперед­нього. У такому разі криві довгострокових сукупних (LRTC) і середніх (LRАTC) витрат огинають криві короткострокових сукупних (SRTC) і середніх (SRАTC) витрат.

Найважливішим фактором, що визначає конфігурацію кривих довгострокових витрат, є характер віддачі від збільшення масш­табів виробництва. Якщо має місце позитивний ефект масштабу, довгострокові середні витрати знижуються, за постійного ефекту масштабу вони мають незмінний рівень, тобто описуються горизонтальною лінією, рівнобіжною осі випуску, а за негативного ефекту масштабу — зі зростанням обсягів випуску середні витрати зростають. Якщо для типового підприємства галузі харак­терна спочатку зростаюча, а потім спадна віддача від масштабу, то його крива LRАTC має дугоподібну форму. Її часто називають кривою вибору (або плановою кривою) довгострокового періоду; вздовж неї здійснюють вибір виробничої потужності підприємства. Однак варто пам’ятати, що зниження витрат на одиницю продукції з одночасним збільшенням обсягів випуску також має межі.

Отже, динаміка довгострокових середніх витрат, що залежить від позитивного і негативного ефектів масштабу, може мати певне значення для структури і рівня конкурентності галузі. Конкурентність галузі (яка складається з порівняно великої кількості дрібних фірм) або її концентрованість (зумовлена пануванням декількох великих виробників) у деяких випадках залежить від наявної в галузі технології і, відповідно, динаміки середніх довгострокових витрат.

Однак, стверджуючи це, слід враховувати і те, що структура галузі залежить не лише від характерних для неї умов формування рівня витрат. Намагаючись пояснити структуру тієї чи іншої галузі, необхідно також зважати на наслідки державної політики, географічні межі ринку, компетенцію управлінського персоналу та безліч інших чинників.

Залежність довгострокових середніх витрат від обсягів випуску, відображена графічно, має вид гладкої U-образної кривої. На ній відсутні зони постійного ефекту зміни масштабів виробництва. Однак емпіричні спостереження дозволяють помітити, що крива середніх витрат для довгострокових тимчасових інтервалів у деяких фірм може мати досить протяжні рівні ділянки в середній своїй частині, де середні витрати змінюються дуже незначно при зміні випуску. Економія, обумовлена ростом масштабів виробництва, виявляється в такого роду фірм лише в області, де обсяги випуску продукції невеликі, а збиток, викликаний ростом масштабів виробництва — тільки при дуже великих обсягах випуску. Для фірми, крива довгострокових середніх витрат якої має подібний вид, справедливо наступне визначення. Той рівень випуску, починаючи з якого ефект економії за рахунок росту масштабів виробництва перестає діяти, але при цьому виникає постійний ефект від зміни масштабів виробництва, може бути названий найменшим ефективним масштабом.

У даній курсовій роботі розглянуто довгостроковий часовий період і виробництво у ньому.

На відміну від короткострокового періоду, де частина факторів є постійною, а частина — змінною, у довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Іншими словами, тривалість цього періоду така, щоб підприємство мало можливість змінити, у разі потреби, всі фактори виробництва — і капітального, і некапітального характеру, а галузь — кількість функціонуючих у ній фірм.

Дата добавления: 2015-08-10