Методи контролю. 7. 1 Методи контролю при приймально-зда­вальних випробуваннях

7.1 Методи контролю при приймально-зда­вальних випробуваннях

7.1.1 Геометричні розміри виробів і прямо­лінійність кромок визначають з використанням методів, встановлених у ГОСТ 26433.0 і ГОСТ 26433.1.

Граничні відхилення номінальних розмірів виробів та їх елементів, різниця довжин діагоналей та інші розміри визначають з допомогою металевої вимірювальної рулетки за ГОСТ 7502, штангенциркуля за ГОСТ 166, щупів за НД.

Граничні відхилення від прямолінійності кромок визначають шляхом прикладання ребра металевої лінійки за ГОСТ 427 або будівельного ватерпаса з допуском площинності не менше 9-го ступеня точності за ГОСТ 9416 до кромки деталі, яка випробовується, і заміром найбільшого зазору з допомогою щупів за НД.

7.1.2 Граничні відхилення номінальних розмірів зазорів під наплавом перевіряють з допомогою набору щупів або калібрів. Зазори у притулі (всередині притулу) визначають штангенциркулем шляхом вимірювання суміжних розмірів перерізу.

7.1.3 Провисання у спряженні суміжних де­талей визначають щупом як відстань від ребра металевої лінійки за ГОСТ 427, прикладеної до верхньої спряжуваної поверхні, до нижньої по­верхні.

7.1.4 Якість деревини визначають візуально, розміри вад деревини визначають за ГОСТ 2140.

7.1.5 Вологість деревини визначають за ГОСТ 16588 не менше ніж на п'яти деталях (заготовках) перед операцією склеювання. Кожну деталь (заготовку) перевіряють не менше ніж у трьох точках. Результат кожного вимірювання повинен задовольняти нормативні вимоги.

7.1.6 Шорсткість поверхні деревини визна­чають за ГОСТ 15612 не менше ніж на п'яти де­талях.

7.1.7 Зовнішній вигляд, колір і якість оздоб­лювання виробів оцінюють візуально шляхом порівняння із зразками-еталонами, затвердженими у встановленому порядку. Різновідтінковість кольору, глянцю і дефекти поверхні, які можна розрізнити неозброєним оком з відстані (0,6-0,8) м при природному освітленні не менше 300 лк, не допускаються.

Дата добавления: 2015-08-10