Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.

Гнучкiсть i жорсткiсть РП. | Елементu ринку працi | Функцii РП. | Робоча сила як обeкт купiвлi продажу. | Характеристика конюктури ринку. | Типи та види ринкiв працi. | Регулювання ринку працi. | Пасивна i активнi полiтика на РП. | Форми та види зайнятостi | Державна полiтика зайнятостi |


Читайте также:
  1. Iндивiдуальний трудовий договiр як форма регулювання вiдносин зайнятостi.
  2. Державнi гарантii в сферi зайнятостi.
  3. Зарубiжний досвiд СП, суч його форми, тенденцii розвитку.
  4. Колективний договiр i його роль у регулюваннi соц.- трудових вiдносин зайнятостi.

Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжуeться подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такоi дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнаe певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формуeться ставлення до неi як до престижноi.

В Украiнi спостерiгаeться скорочення працюючих. За 2001 р. чисельнiсть населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiя­льностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звiльнених були прийнятi в рiзнi секто­ри економiки, а одна третина знайшла самостiйне заняття або по­повнила лави безробiтних. Висока мобiльнiсть кадрiв спостерiга­eться переважно у виробничих галузях.

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeть­ся глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iн­формацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку.

62. Безробiття:сутнiсть,типи,соц.-екон. наслiдки.

Безробiття — складне економiчне, соцiальне i психологiчне явище. Водночас безробiття — це економiчна категорiя, яка вiдбиваe економiчнi вiдносини щодо вимушеноi незайнятостi працездатного населення.Розрiзняють вiдкрите i приховане безробiття: Вiдкрите безробiття означаe існування явно незайнятого на­селення, приховане - наявнiсть формально зайнятого населення.Можна видiлити такi види безробiття: фрикцiйне, структурне, циклiчне, сезонне, iнституцiйне. Фрикцiйне безробiття пов'язане з перемiщенням людей з од­нiei роботи на iншу, а також iз однiei мiсцевостi в iншу. Фрикцiй­не безробiття означаe, що iснують постiйний зв'язок мiж звiль­ненням з однiei органiзацii i найманням працiвникiв iншими ор­ганiзацiями, замiщення одних професiй iншими, рух працiвникiв з одних галузей в iншi тощо. Виникнення структурного безробiття пов'язане зi структурними зрушеннями в економiцi, закриттям застарiлих пiдприeмств i виробництв, скороченням випуску продукцii у разi переорieнта­цii виробництва, закриття шкiдливих пiдприeмств. Причиною структурного безробiття e територiальна i квалiфi­кацiйна невiдповiднiсть мiж вiльними робочими мiсцями i безро­бiтними. Сезонне безробiття стосуeться тих видiв виробництва, якi мають сезонний характер i в яких протягом року вiдбуваються рiзкi коли­вання попиту на працю (сiльське господарство, будiвництво тощо). Циклiчне безробiття — це вид безробiття, при якому розмiри ринку працi коли­ваються разом з коливаннями циклу дiловоi кон'юнктури. Iнституцiональне безробiття це безробiття, яке породжу­eться правовими нормами, що впливають на попит i пропозицiю працi.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення| Причини формування безробiття.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)