Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Форми та види зайнятостi

Генеральна угода i ii роль у регулюваннi СТВ. | Ринок працi як пiдсистема ринковоi економiки. | Механiзм функцiонування ринку працi. | Гнучкiсть i жорсткiсть РП. | Елементu ринку працi | Функцii РП. | Робоча сила як обeкт купiвлi продажу. | Характеристика конюктури ринку. | Типи та види ринкiв працi. | Регулювання ринку працi. |


Читайте также:
  1. D) Формирование двух Дельфи – гупп специалистов.
  2. IV. НАЧАЛЬНЫЙ ЭТАП ВОИНЫ. ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ "ВО-ЕННОГО КОММУНИЗМА".
  3. IX черепной нерв, его ядра, формирование, топография, ветви и области иннервации.
  4. Iндивiдуальний трудовий договiр як форма регулювання вiдносин зайнятостi.
  5. V черепной нерв, его ядра и формирование. II ветвь тройничного нерва, ее топография и области иннервации.
  6. V черепной нерв, его ядра и формирование. III ветвь тройничного нерва, ее формирование, топография и области иннервации.
  7. VII черепной нерв, его ядра, формирование, топография, ветви и области иннервации.

Розрiзняють первинну i вторинну зайнятiсть.

Первинна зайнятiсть характеризуe зайнятiсть за основним мiс­цем роботи. Якщо, крiм основноi роботи чи навчання, ще e додатко­ва зайнятiсть, вона називаeться вторинною зайнятiстю. Види зайнятостi характеризують розподiл активноi частини тру­дових ресурсiв за сферами використання працi, професiями, спецi­альностями тощо. Пiд час iх визначення враховують: характер дiяльностi; соцiальну належнiсть; галузеву належнiсть; територiальну належнiсть; рiвень урбанiзацii; професiйно-квалiфiкацiйний рiвень; «статеву належнiсть; вiковий рiвень; вид власностi тощо. Повна зайнятiсть — це дiяльнiсть протягом повного робочо­го дня (тижня, сезону, року), яка забезпечуe дохiд у нормальних для даного регiону розмiрах.

Неповна зайнятiсть характеризуe зайнятiсть конкретноi осо­би або протягом неповного робочого часу або з неповною опла­тою чи недостатньою ефективнiстю. Неповна зайнятiсть може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятiсть зумовлена соцiальними причинами, зокрема необхiднiстю здобути освiту, професiю, пiдвищити ква­лiфiкацiю тощо. Неповну зайнятiсть можна вимiряти безпосеред­ньо, використовуючи данi про заробiток, вiдпрацьований час, або ж за допомогою спецiальних вiдбiркових обстежень. Прихована неповна зайнятiсть вiдбиваe порушення рiвноваги мiж робочою силою та iншими виробничими факторами.. В Украiнi прихована неповна зайнятiсть поки що не регламен­тована законом. Водночас прихована неповна зайнятiсть у нашiй краiнi набула великих розмiрiв.

Часткова зайнятiсть — це добровiльна неповна зайнятiсть. Окрiм цих видiв зайнятостi, iснують ще так званi нетрадицiй­нi, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятiсть, зайнятiсть неповний робочий день. Нерегламентована зайнятiсть — це дiяльнiсть працездатного населення працездатного вiку, яка виключена зi сфери соцiально-трудових норм та вiдносин i не враховуeться державною статис­тикою.

Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пасивна i активнi полiтика на РП.| Державна полiтика зайнятостi
mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)