|
Читайте также: |
Метанол – прозора рідина без кольору, за запахом і смаком нагадує винний(етиловий) спирт; γ = 0,79 г/ см³, t кипіння = 64,5 °С, розчиняється в органічних сполуках, змішується з водою у всіх співвідношеннях, легко загорається, t спалаху - 16°С.
При випаровуванні вибухонебезпечний. Межі вибухонебезпечних концентрацій метанолу в повітрі 6, 72 – 36, 5% по об’єму. ГДК метанолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень – 5мг/м³.
Метанол – дуже токсичний,діє переважно на нервову і судинну системи. В організм людини може проникати через дихальні шляхи і навіть через непошкоджену шкіру. Особливо небезпечний прийом метанолу всередину: 5-10г метанолу можуть викликати важке отруєння, 30 г- смертельна доза. Симптоми отруєння: головний біль, запаморочення, нудота, рвота, біль у шлунку, загальна слабкість, подразнення слизових оболонок, мерехтіння в очах, а у важких випадках – втрата зору і смерть.
Щоб виключити можливість помилкового вживання метанолу в якості спиртового напою, до нього додають одорант (С2Н5SH)1:1000, гас 1: 100, хімічне чорнило та інший барвник темного кольору.
До робіт з метанолом (отримання, перевезення, зберігання, застосування) допускаються особи не молодші 18 років, які отримали спеціальний інструктаж про властивості метанолу і відповідні заходи безпеки при виконанні робіт. Зберігають метанол в герметичній металевій посудині із знаками небезпеки: «ЯД! Вогненебезпечно!». Застосовують метанол для ліквідації льодових закупорень зовнішніх газопроводів.
СО(чадний газ)- продукт неповного згорання палива. Він міститься також у вихлопних газах карбюраторних і дизельних двигунів. Це дуже токсичний газ без кольору і запаху, легший за повітря, в 200-300 раз активніше з’єднується з гемоглобіном крові, ніж кисень.
При вдиханні невеликої кількості СО з’являється головний біль, биття пульсу у скронях, запаморочення, шум у вухах, слабкість. При тривалому перебуванні в загазованому середовищі настає втрата свідомості, можлива смерть. ГДК СО в повітрі виробничих приміщень 20мг/м³. Для захисту від дії СО застосовуються спеціальні протигази.
Ртуть застосовується в контрольно-вимірювальних приладах і лабораторіях. Будучи рідким металом, вона кипить при t-350°С, а випаровується при кімнатній температурі.Концентрація парів ртуті в повітрі збільшується, коли ртуть розливається, розлітаючись на дрібні кульки, і проникає в щілини підлоги, столів,стін. Тут вона зберігається тривалій період, виділяючи в повітря ядовиті пари, які, проникаючи через легені в кров, можуть накопичуватись в різних органах, викликаючи отруєння організму. Робота з ртуттю повинна проводитись в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Підлогу в них роблять непроникливою для ртуті, стіни фарбують олійними фарбами, поверхню столів роблять гладенькою і без щілин, з нахилом для скочування випадково пролитої ртуті в посудину з водою. ГДК ртуті в повітрі 0,01 мг/м³.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Іонізуюче випромінювання | | | Вплив метеорологічних умов на організм працюючих |