Малі підприємства у 2011 р. млн грн

Галузь	Чистий прибуток до оподатку­вання	Підприємства, які одержали прибуток	Підприємства, які одержали збиток
у % до загальної кількості підприємств	Фінансо-вий результат	у % до загальної кількості підприємств	Фінансо-вий результат
Сільське госпо­дар­ство, мис­ливство, лісове господарство	26244,0	83,3	31307,8	16,7	5063,8
У т.ч.: великі підприємства	9076,7	92,3	9452,5	7,7	375,8
середні підприємства	9710,1	86,8	12816,7	13,2	3106,6
малі підприємства	7457,2	83,0	9038,6	17,0	1581,4

Джерело: дані Держслужби статистики України.

Кредитне забезпечення аграрного виробництва. У світовій практиці застосовують три основні схеми кредитного забезпечення: кредитування через спеціалізовані банки; заставні схеми кредитування;

кредитування через мережу установ кредитної кооперації.

В Україні переважно застосовується перша схема кредитного забезпечення товаровиробників. У 2000-2008 рр. обсяг кредитування сільськогосподарських підприємств збільшився в 9,6 раза. У 2008 р. третина всіх виданих аграрним підприємствам кредитів були довгостроковими, тоді як у 2000 р. – лише 10%. Середня вартість кредитів знизилася в 2,94 раза, а з урахуванням компенсації – майже у 5 разів.

Світова фінансова криза призвела до чергового скорочення кредитування аграрного виробництва. У 2009 р. українські аграрії отримали 6,8 млрд грн кредитів, або в тричі менше, ніж у попередньому році. За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства України, в 2011р. підприємства АПК мали залучити 12,5 млрд грн кредитних ресурсів, у т. ч. 6,5 млрд грн у межах бюджетної компенсації процентних ставок (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Динаміка обсягів кредитування підприємств АПК

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України.

За період з 2006 р. по 2009 р. кількість підприємств, які залучили кредити зменшилася з 14708 до 2359 (рис. 8.3). У 2009 р. цей процес стабілізувався, однак не досяг рівня, що був на початку аналізованого періоду.

У 2010 р. помітно збільшилася частка середньо- та довгострокових кредитів у загальному їхньому обсязі. Однак з позиції інвестиційних потреб підприємств галузі це не призвело до суттєвих якісних змін у часовій структурі кредитів. Незважаючи на запровадження в аграрному секторі економіки довгострокового кредитування, у загальному обсязі кредитів переважають короткострокові (рис. 8.4). Частка довгострокових кредитів майже не змінюється.

Рис. 8.3. Динаміка кількості підприємств АПК, які залучили кредити. Джерело: Розраховано за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Українські банки вважають аграрний сектор економіки найбільш привабливим і перспективним об'єктом кредитування. Але в основному кредитують лише ті сільськогосподарські підприємства, які обробляють 3,0-50,0 тис. га земельних угідь, тобто понад 80 % їхньої загальної кількості під цей критерій не попадають. Водночас, значно зросло кредитування селянських і фермерських господарств кредитними спілками – з 2,8% у 2005 р. до 7,6% у 2011 р. Комерційне кредитування зменшилося на 14,5%, тоді як кредитування придбання, будівництва та ремонту житла зросло на 8,0%, а частка кредитів, одержуваних на інші потреби, збільшилася на 9,2% за аналогічний період.

Відсоткові ставки за кредитами і депозитами в кредитних спілках у середньому на 10-15 пунктів вищі, ніж у банках: середня вартість кредитів у кредитній спілці – 33% річних.

Для отримання кредиту суб’єкти господарювання повинні подати такі документи:

Загальні:

1. Анкета-заява клієнта для отримання кредиту.

2. Лист-клопотання про надання кредиту з даними про суму, валюту, строк, цілі кредиту та можливе забезпечення по кредиту.

Рис. 8.4. Динаміка структури кредитів аграрного сектору економіки, 2006-2011 рр.

Джерело: дані Міністерства аграрної політики та продовольства України

3. Лист підприємства про відсутність заборгованості перед бюджетом і податкової застави або відповідна довідка з державної податкової інспекції.

4. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб – оригінал на дату укладання угоди.

5. Лист підприємства з інформацією про всі зміни, які вносили в установчі документи (в разі відсутності витягу з ЄДР).

6. Копії засновницьких документів (Статут) зі всіма змінами та доповненнями. В разі, якщо до складу засновників входить компанія нерезидент – повний пакет документів щодо його ідентифікації, згідно з вимогами чинного законодавства.

7. Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

8. Копія довідки про реєстрацію у податковій адміністрації (Форма 4-ОПП).

9. Копія свідоцтва платника податку на додану вартість.

10. Копія довідки про реєстрацію в управлінні статистики.

11. Копія рішення засновників про призначення/обрання на посаду керівника/представника юридичної особи.

12. Копія наказу про призначення керівника/представника юридичної особи.

13. Трудовий договір (контракт) з керівником або лист про те, що трудовий договір не укладався.

14. Рішення органу управління юридичної особи про отримання кредиту, яке для подання в банк має містити інформацію: про необхідність взяти кредит у банку (вказати суму, строк, відсоткову ставку); про передання в забезпечення виконання зобов’язань по кредиту майна (вказати конкретний перелік і місцезнаходження); про надання посадовій особі юридичної особи повноважень на підписання всіх документів пов’язаних з отриманням кредиту (кредитного договору, договору застави, поруки (гарантії) та ін.).

Якщо від імені юридичної особи вищевказані документи буде підписувати особа, що не є керівником виконавчого органу, то додатково необхідно надати відповідну довіреність.

15. Копії спеціальних документів, що необхідні для ведення господарської діяльності (ліцензії, дозволи, патенти та інші), якщо це передбачено законом.

16. Копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків керівника/представника юридичної особи.

17. Копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків засновників підприємства, якщо засновники юридичні особи – копії установчих документів (згідно з п.5-11).

18. Картка зі зразками підписів (якщо у компанії не відкрито поточний рахунок в банку).

19. Лист підприємства з інформацією про всі відкриті поточні рахунки та всі поточні кредити.

20. Копії діючих кредитних договорів та договорів лізингу (з графіками погашень), договорів забезпечення до них (якщо позичальник/поручитель/майновий поручитель виступає поручителем по будь яким зобов’язанням – надати даний договір поруки до банку та договори зобов’язань, які вони забезпечують).

21. Довідки з обслуговуючих банків (оригінали): про відкриті рахунки та обороти по ним за останні 6-12 міс.; про наявність/відсутність кредитів та інших заборгованостей.

22. Копії договорів по господарській діяльності.

Фінансові документи:

23. Копії фінансової звітності (Форма 1 / 1-м «Баланс», Форма 2 / 2-м «Звіт про фінансові результати», декларація про прибуток) за останні 4 (чотири) звітні дати з відміткою органу статистики.

24. Розшифровка статей балансу на останню звітну дату по рахунках: ТМЗ, дебіторська та кредиторська заборгованості, основні засоби та всіх строк, доля яких перевищує 10% валюти балансу.

25. Оборотно-сальдові відомості по всіх рахунках за останні повні 6-12 міс. від дати подання заявки на оформлення кредиту (з детальною помісячною розбивкою).

26. Розшифровки інших бухгалтерських рахунків та статей доходів і витрат (перелік визначається кредитним аналітиком в кожному конкретному випадку).

27. Бізнес-план, ТЕО, контракти, договори на які будуть спрямовані кредитні ресурси.

28. Якщо позичальник входить до групи пов’язаних компаній – необхідно надати по кожній пов’язаній компанії документи згідно п.: 19 - 28, 31 (з зовнішніми контрагентами). Усі копії мають бути завірені печаткою підприємства та підписом керівника.

Якщо при отриманні кредиту є поручитель (майновий поручитель), то поручителю (майновому поручителю) надається пакет документів ідентичний позичальнику.

Дата добавления: 2015-08-10