Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розвиток науки в Україні початку XIX ст.

Українська суспільна думка; розвиток науки і філософії | Література | Образотворче мистецтво, музика, театр | Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX — початку XX ст. | Гуманізм українського неоромантизму | Взаємовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі | Український авангард 1900—1910-х pp. | МУЗИЧНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ XVIII—XIX СТ. | ЗВ'ЯЗОК НАРОДНОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО МИСТЕЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII — СЕРЕДИНИ XIX СТ. | Розділ V. КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. |


Читайте также:
  1. I. . Психология как наука. Объект, предмет и основные методы и психологии. Основные задачи психологической науки на современном этапе.
  2. II. Основы психологии как науки и психологические особенности развития, формирования личности ребенка.
  3. III. Основы педагогики как науки и использование ее результатов в процессе образования учащихся.
  4. IV. Проникнення гуманістичних ідей та нових тенденцій у розвиток української культури
  5. Авторське право і розвиток культури
  6. Атма-1 (пр. Науки). Расписание занятий. Тел. 438-38-04
  7. Благодійні організації в Україні

Суперечливим і складним був розвиток науки в Україні. Ні Росія, ні Австро-Угор- щина не були зацікавлені у проведенні на­укових досліджень в Україні, з підозрою сприймали прогресивні ідеї. Проте українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток науки.

Розвитку науки в Україні сприяли численні наукові товариства, що виникли у 70—90-х роках: дослідників природи (у Харкові, Києві та Одесі), математичне (у Харкові), фізико-математичне (у Києві), істо-рико-філологічні при Харківському, Новоросійському університетах, історичне Нестора-літописця, наукове ім. Т. Шевченка у Львові та ін.

Розвиток науки в Україні був тісно пов'язаний з вищими навчальни­ми закладами, переважно з університетами. Тут формувалися наукові школи. У Харківському університеті кафедру механіки очолював О. Ля­пунов, який створив загальну теорію стійкості руху. Київський матема­тик М. Ващенко-Захарченко уклав ряд підручників, за якими навчалося багато поколінь. Кафедру фізики Київського універсетету очолював

М. Авенаріус — основоположник однієї з перших у Росії наукових шкіл молекулярної фізики. Один із засновників рентгенографії та рентгенології в Росії М. Рильчиков з 1880 по 1902 р. працював у Харкові.

Розвиток хімічної науки пов'язаний з ім'ям М. Бекетова, який з 1855 по 1887 р. очолював кафедру в Харківському університеті, заклав ос­нови нової наукової галузі — металотермії та підвалини нового напрям­ку — фізичної хімії.

Геологічна наука завдячує своїм розвитком діяльності К. Феофілак-това, який заснував Київську школу геології. Основоположником палео­ботаніки став І, Шмальгаузен.

Плідну діяльність у галузі біологічної науки в Новоросійському уні­верситеті розгорнув видатний учений І. Мечников, який разом з М. Га-малією відкрив в Одесі першу в Росії і другу у світі бактеріологічну станцію. У цьому ж університеті у 1871—1876 pp. засновник російської фізіологічної школи І. Сеченов очолював фізіологічну лабораторію.

До золотого фонду медицини увійшли праці талановитого київського хірурга Ю. Шимановського, основоположника гістофізіології Н. Хржон-щевського, засновника вітчизняної експериментальної гігієни В. Суботіна.

Гостра ідейна боротьба супроводжувала розвиток гуманітарних наук. Ідеї розвитку економіки, науки, освіти, необхідності морального вдос­коналення суспільства обстоювали Я. Козельський, І. Котляревський, В. Каразін, П. Грабовський.

Історична наука збагатилася рядом творів М. Костомарова. З-під його пера вийшли книги "Гетьманство Виговського", "Гетьманство Юрія Хмельницького", "Руїна", "Мазепа", "Павло Полуботок" та ін.

О. Лазаревський видав свої дослідження історії Лівобережної України, В. Іконников — фундаментальну працю "Опыт русской историогра­фии". Численні праці з історії, археології, етнографії написав В. Анто­нович, зокрема "Дослідження про гайдамацтво за актами 1700—1768", "Археологічні знахідки і розкопки в Києві і Київській губернії".

Незважаючи на жорстокі переслідування української мови, велику роботу щодо її дослідження, а також дослідження літератури і фольк­лору виконували П. Житецький, О. Потебня, М. Петров. Великий внесок у дослідження історії і теорії української літератури зробив

1. Франко. Фольклористика та етнографія поповнилися працями М. Сумцова, П. Чубинського, М. Драгоманова, Б. Грінченка та ін.

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
УКРАЇНСЬКА НАУКА І КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ XIX СТ.| ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО- МИСТЕЦЬКИХ ТОВАРИСТВ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)