Читайте также:
|
|
«Регресійний аналіз оцінювання зв’язку між економічними показниками»
1 За даними таблиці 3 побудувати матрицю парних коефіцієнтів кореляції. В якості залежної змінної взяти перший показник з таблиці, тобто «Виручка від реалізації продукції». П’ять-шість інших показників з таблиці – за обґрунтованим вибором – використовуються як незалежні змінні.
2 Із незалежних показників обрати два, які мають більш тісний кореляційний зв’язок з залежною змінною, та оцінити параметри моделі залежності виручки від реалізації від двох обраних факторів (незалежних змінних).
3 Виконати аналіз побудованої моделі і дати висновки.
4 Якщо побудована модель є адекватною, зробити прогноз з її використанням.
Таблиця 13 – Варіанти завдань
Варіант | Номери показників, що використовуються як незалежні змінні |
2, 7, 8, 11, 14 | |
14, 17, 18, 20, 21, 10 | |
8, 7, 10,12, 13,20 | |
3, 13,17, 18, 20 | |
20, 7,10, 11, 19 | |
21, 9, 17, 19, 4 | |
17, 13, 5, 12, 11 | |
14, 7, 4, 20, 18 | |
17, 18, 19, 13, 14 | |
3, 13, 15, 17, 18, 19 |
Методичні вказівки до виконання завдань
Питання регресійного аналізу та оцінки параметрів економетричних моделей докладно викладено в навчальній літературі [10], [12], [13], [14], та [1], [2], [3], [4].
При визначенні конкретних залежностей одні показники розглядаються як фактори впливу (ознаки), що обумовлюють зміну іншого показника (результативний показник). Функціональні взаємозв’язки характеризуються повною відповідністю між змінами факторної ознаки і змінами результативної величини, причому кожному значенню фактора-ознаки відповідає певне значення результативного показника. При кореляційних зв’язках між змінами факторів-ознак та результативного показника повної відповідності не існує. Вплив окремих факторів виявляється лише в середньому при значній кількості спостережень фактичних даних. Крім того фактор-ознака, як правило, залежить від зміни інших показників.
Форма взаємозв’язку випадкових величин і їх функції дістали назву рівняння регресії. Виділяють парну (просту) та множинну регресії лінійного та нелінійного (квадратичного, експоненційного, напівлогарифмічного) типів. Вид, а також параметри рівняння регресії, знаходять за допомогою методу найменших квадратів. За наявності кореляційної залежності визначають лише тенденцію зміни результативного показника при змінах факторів-ознак.
Найчастіше застосовуються такі математичні залежності для оцінювання кореляційного зв’язку між факторами:
- прямолінійна:
y = a0 + a1x,
де а0 – стала (область існування моделі);
а1 – коефіцієнт регресії, що характеризує середню зміну результативного показника при змінах фактора-ознаки;
- параболічна:
y = a0 + a1x + a2x2 ;
- показникова:
y = a0 · a1x ;
- степенева:
y = a0 + xa1;
- гіперболічна:
y = a0 + a1/x;
- напівлогарифмічна:
y = a0 + a1·lg x.
Статистичне оцінювання тісноти зв’язку між залежною і незалежними змінними ґрунтується на показниках варіації:
- загальній дисперсії результативного показника, обумовленій впливом усіх факторів у сукупності;
- факторній дисперсії результативного показника, що показує його варіацію під впливом окремих факторів;
- залишковій дисперсії результативного показника, яка показує його варіацію під впливом усіх факторів, крім виділених, причому
; ; ;
= + .
Якісною оцінкою ступеня зв’язку випадкової величини виступають:
- коефіцієнт детермінації, який визначається відношенням факторної та загальної дисперсій: R2 = / . Значення показника змінюється в межах від 0 до +1. Якщо коефіцієнт детермінації R2 > 0,7, то варіація залежної змінної в основному обумовлена впливом обраних факторів і побудовані регресійні моделі можна використовувати для прогнозування;
- індекс кореляції, який розраховується як квадратний корінь із коефіцієнта детермінації, тобто , причому його значення лежать у межах від –1 до +1. Знак «+» вказує на наявність прямого зв’язку, «–» – зворотного.
Для оцінки значущості індексу кореляції можна використовувати F-критерій Фішера:
,
де n – число значень у масиві;
m – число параметрів рівняння регресії (факторів).
Фактичне значення цього критерію порівнюють із критичним значенням, яке визначають з урахуванням рівня значущості та кількості ступенів вільності. Якщо фактичне значення F-крітерію Фішера більше від критичного, то індекс кореляції вважається істотним.
Якщо аналізується невелика сукупність даних (n < 30), то для оцінювання значущості індексу кореляції використовується t-критерій Ст’юдента, який розраховується таким чином:
.
Розраховане значення t-критерію для індексу кореляції порівнюється з критичним з урахуванням прийнятого рівня значущості, а також кількості ступенів вільності та індекс кореляції R вважається значущім, якщо tp > tk. Аналогічно оцінюється значущість оцінки параметрів моделі на основі t-критерію для параметрів моделі:
; .
Табличний процесор дає змогу використати різні інструменти «Пакета аналізу» для одержання параметрів лінійної парної та множинної регресій, а також оцінки ступеня зв’язку.
Для оцінювання парного кореляційного зв’язку між показниками можна використати також статистичну функцію КОРРЕЛ. Для цього поетапно розраховують кожну пару коефіцієнтів і будують матрицю парних коефіцієнтів кореляції.
Лінійний регресійний аналіз полягає у виборі графіка для відображення спостережень за допомогою методу найменших квадратів. Регресія використовується для аналізу впливу на залежну змінну значень однієї або більше незалежних змінних-факторів. Одержане рівняння залежності можна використовувати для прогнозних розрахунків: підставляючи у рівняння нові значення хj можна отримати прогнозне значення у.
Для розширеного аналізу можна також розрахувати такий показник, як коефіцієнт еластичності:
,
де aj – коефіцієнт у рівнянні залежності для j-того фактора;
– середньоарифметичне значення j-того фактора;
– середньоарифметичне значення результативного показника.
Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків у середньому змінюється результативний показник із зміною аргументу xj на 1%.
При проведенні кореляційно-регресійного аналізу можна застосовувати такі статистичні функції для оцінювання параметрів моделі та залежності між факторами: ЛИНЕЙН, КВПИРСОН, КОВАР, КОРРЕЛ, FРАСП.
Приклади завдань для самостійної роботи за темою
«Регресійний аналіз оцінювання зв’язку між економічними показниками»
Завдання 1.
У таблиці 14 наведено дані про кількість телефонів на 1000 осіб (у) та валовий внутрішній продукт (ВНП) на душу населення (х) в західному регіоні України (дані умовні) в 1976-1997 рр.
Таблиця 14 – Кількість телефонів та ВНП на душу населення
в західному регіоні України, 1976-1997 рр.
Рік | у | х | Рік | у | х |
1 299 | 2 462 | ||||
36,5 | 2 723 | ||||
1 365 | 3 033 | ||||
1 409 | 3 317 | ||||
1 549 | 3 487 | ||||
1 416 | 3 575 | ||||
1 473 | 3 784 | ||||
1 589 | 4 025 | ||||
1 757 | 4 286 | ||||
1 947 | 4 628 | ||||
2 204 | 5 038 |
1. Використовуючи дані таблиці 14, побудувати лінійну регресійну модель.
2. Розрахувати невідомі параметри, перевірити параметри на значущість, побудувати інтервали довіри для параметрів.
3. Проінтерпретувати таблицю АNOVA-дисперсійного аналізу.
4. Розрахувати прогноз кількості телефонів на 1998 рік.
5. Побудувати інтервали довіри для прогнозу.
Завдання 2.
У таблиці 15 наведено дані про ціни на золото, індекс споживчих цін (CPI) та індекс Нью-Йоркскої фондової біржі (NYSE) в Сполучених Штатах за період 1977-1991 рр. Індекс NYSE включає більшість акцій, зареєстрованих на NYSE, приблизно понад 1500.
Таблиця 15
Рік | Ціна на золото в Нью-Йорку, $ за тройську унцію | Індекс споживчих цін (CPI), 1982-84=100 | Індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE), 31.12.1965=100 |
147,98 | 60,6 | 53,69 | |
193,44 | 65,2 | 53,70 | |
307,62 | 72,6 | 58,32 | |
612,51 | 82,4 | 68,10 | |
459,61 | 90,9 | 74,02 | |
376,01 | 96,5 | 68,93 | |
423,83 | 99,6 | 92,63 | |
360,29 | 103,9 | 92,46 | |
317,30 | 107,6 | 108,90 |
Продовження таблиці 15
367,87 | 109,6 | 136,00 | |
446,50 | 113,6 | 161,70 | |
436,93 | 118,3 | 149,91 | |
381,28 | 124,0 | 180,02 | |
384,08 | 130,7 | 183,46 | |
362,04 | 136,2 | 206,33 |
Інвестування вважається страховкою від інфляції, якщо ставка процента вища за рівень інфляції або знаходиться на тому ж рівні. Щоб перевірити цю гіпотезу вважайте, що підходять такі моделі:
Gold pricet = b0 + b1CPIt + et,
NYSE Indext = b0 + b1CPIt + et.
Розрахуйте параметри цих моделей.
Яке страхування від інфляції краще: золото чи фондова біржа?
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 41 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тема 11. Операційних аналіз для кількох видів продукції | | | Завдання 3. |