Читайте также:
|
Варіанти розподілу постійних витрат між окремими видами продукції. Інструменти табличного процесора для моделювання різних варіантів операційного аналізу.
Індивідуальні завдання за темою
«Оброблення та аналіз економічної інформації на персональних комп’ютерах у середовищі табличного процесора»
1 За даними фінансової звітності підприємства розрахувати основні показники по одному з напрямків фінансового аналізу на початок та кінець року.
2 Результати розрахунків оформити у вигляді таблиці.
3 Підготовлені до друку дані таблиці записати на дискету для подальшого використання.
4 Дати висновки за результатами аналізу
Таблиця 1 – Варіанти завдань
| Варіант | Напрямок аналізу або назва таблиці |
| Порівняльний аналітичний баланс | |
| Аналіз структури обігових засобів підприємства | |
| Динаміка структури власного капіталу | |
| Динаміка структури позичкового капіталу | |
| Розрахунок коефіцієнтів капіталізації | |
| Класифікація типу фінансового стану підприємства | |
| Аналіз ліквідності балансу | |
| Розрахунок коефіцієнтів ліквідності | |
| Звіт про фінансові результати | |
| Розрахунок коефіцієнтів рентабельності |
Методичні вказівки до виконання завдань
Методика фінансового аналізу та склад і характеристика форм фінансової звітності докладно викладені в навчальній літературі [5], [6], [7]. Фінансова звітність для розрахунків використовується із звітів виробничої або переддипломної практик, або надається викладачем, який проводить заняття.
Таблична форма подання інформації застосовується при створенні та веденні бухгалтерських книг, банківських рахунків, кошторисів, планів і звітів підприємства, розподілі ресурсів тощо. Для автоматизації робіт із таблицями створено спеціальні програмні засоби, які називаються табличними процесорами (редакторами), або електронними таблицями. Електронні таблиці виконують графічний аналіз даних, сортування та фільтрацію, оптимізацію даних, статистичний аналіз і прогнозування. Важливою характеристикою електронних таблиць є можливість збереження одержаних результатів у файлах на дисках.
Працюючи з табличними даними користувач виконує низку процедур таких як:
Створення і редагування таблиць. Ця процедура передбачає розроблення структури табличної інформації, визначення форми розміщення даних в елементах таблиці та вхідних даних, виведення розрахункових формул, визначення функцій і потрібної текстової інформації. Після виконання розрахунків часто може виникнути потреба в редагуванні числових даних та інших компонентів табличної інформації.
Форматування таблиць. Здійснюється з використанням набору процедур, що забезпечують подання табличної інформації у найприйнятнішому для користувача вигляді.
Оброблення даних за формулами. Це процедура підведення підсумків, статистичних та фінансових розрахунків.
Створення діаграм. Процедура наочного графічного подання числової інформації.
Оброблення інформації в таблицях-списках. Це процедура сортування даних у таблицях, створених за вимогами списку за різними критеріями, а також фільтрація даних, визначення проміжних підсумків і створення зведених таблиць.
Аналіз даних та оптимізація рішень. Це процедури аналізу і прогнозування, розв’язування задач підбору параметрів та пошуку розв’язку, що задовольняє певним критеріям.
Одна частина електронної таблиці містить вхідну інформацію, інша – розрахункову (результативну), яку одержують після виконання різних операцій (арифметичних, логічних тощо) над первинними даними. Освоєння роботи табличного редактора надає користувачеві можливість самостійно розв’язувати різні задачі без допомоги програмістів.
У результаті запуску електронних таблиць на екрані монітора з’являється вікно програми, яке має наступну структуру: рядок заголовка, рядок меню, панель інструментів. Робоче поле табличного редактора нагадує типову, але дуже велику таблицю, яка складається з пронумерованих рядків і пойменованих стовпців. На екрані також видно горизонтальну і вертикальну смуги прокручування, ярлики робочих аркушів і кнопки переходу між ними. Робоча область може включати в себе один або декілька аркушів, в яких виконуються основні роботи. Оскільки розміри монітора ПК фізично обмежені, в кожен момент часу на екрані можна побачити тільки частину електронної таблиці активного робочого аркушу.
Клітина – основний елемент таблиці, утворюється на перетині рядка і стовпця, адреса якого складається з літери стовпця і числа рядка. Активною вважається клітинка, в яку вводиться інформація. Вона по контуру виділяється чорним прямокутником – табличним курсором.
Діапазон клітинок – це прямокутна область суміжних клітинок, адреса якої утворюється з адрес верхньої лівої та нижньої правої клітинок, об’єднаних символом “: ”.
Для переміщення курсору в межах робочого аркуша слугують різні клавіші або їх комбінації. Перехід на будь-яку клітинку в межах екрана найзручніше здійснювати за допомогою миші, клацнувши її лівою клавішею на відповідній клітинці.
Після запуску електронної таблиці робоче поле має вигляд сітки – штрихових ліній рядків і стовпців. Сітка спрощує орієнтацію користувача у клітинках таблиці.
При введенні інформації у клітинки робочого аркуша табличний процесор автоматично визначає тип даних і намагається підібрати відповідний формат. За умови, що формат клітинок не встановлено користувачем, діє принцип за замовченням. При цьому числові дані розміщуються у клітинці праворуч, а текст – ліворуч. Користувач за необхідності може збільшити ширину та висоту клітинки.
Рекомендується спочатку внести дані в таблицю, не залишаючи в ній порожніх стовпців і рядків, і лише потім виконувати операції форматування даних як з окремими клітинками, так і з їх виділеними діапазонами. Для форматування даних та оформлення вмісту клітинок потрібно виділити їх діапазон з однаковим форматом і задати команду “Формат ячейки” з відповідного пункту меню або контекстного меню, користуючись правою клавішею миші. В результаті на екрані монітора з’являється діалогове вікно. Більшості команд форматування відповідають піктограми панелі управління, які теж можна використовувати для виконання процедур форматування.
Крім первинної інформації, клітинки робочого аркушу можуть містити розрахункові формули. Формула – це запис, який має починатися із символу “дорівнює” (=) і може включати:
- числові константи;
- посилання на адреси клітинок;
- функції.
Всі елементи формули об’єднуються знаками операторів:
- арифметичних (+, –, *, /, ^, %);
- порівняння (=, >, <, ≤, ≥, < >);
- текстового (&);
- посилання (:,,).
Після введення формули на екрані монітора з’явиться результат розрахунку. Саму формулу можна побачити і відповідно відредагувати в рядку формул. Для використання функцій у формулі слід задати команду Фуцнкція з меню Вставка, або активізувати піктограму (fx) Майстра функцій. В результаті на екрані монітора з’явиться діалогове вікно, в якому треба вибрати категорію функції та ввести потрібні параметри.
У формулах застосовуються три види посилань на адреси клітинок:
- відносна адресація;
- абсолютна адресація;
- мішана адресація.
Більшість розрахунків, як правило, виконується у таблиці з окремими рядками або стовпцями і мають однотипний характер.
Табличний процесор має великі можливості підготовки документів до друку, зокрема він надає змогу:
- задати аркушу книжкову або альбомну орієнтацію;
- здійснити масштабування;
- розмістити робочу область аркушу або виділений діапазон на певній кількості сторінок по висоті та ширині;
- змінити розміри аркуша;
- задати номер першої сторінки.
Індивідуальні завдання за темою
«Функціональний аналіз зв’язку між економічними показниками»
1 За даними таблиці 3 провести факторний аналіз за два останні періоди різними методами.
2 Результати факторного аналізу різними методами оформити у вигляді таблиці і дати висновки про вплив окремих факторів на зміну результативного показника.
Таблиця 2 – Варіанти завдань
| Варіант | Результативний показник, що аналізується |
| Обсяг виробництва в оптових цінах підприємства | |
| Фонд заробітної плати працюючих | |
| Фонд заробітної плати працівників | |
| Прибуток від реалізації продукції | |
| Рентабельність підприємства | |
| Рентабельність витрат | |
| Фондовіддача основних фондів | |
| Фондовіддача нематеріальних активів | |
| Середньорічний виробіток одного працюючого | |
| Середньорічний виробіток одного робітника |
Таблиця 3 – Вихідні дані для проведення факторного аналізу
| № пор | Показник | Дані за періодами | ||||||
| Чиста виручка від реалізації продукції, тис грн | ||||||||
| Обсяг виробництва в оптових цінах підприємства, тис грн | ||||||||
| Середньорічна чисельність працюючих, чол. | ||||||||
| Середньорічна чисельність робітників, чол. | ||||||||
| Фонд заробітної плати працюючих, тис грн | ||||||||
| Фонд заробітної плати робітників, тис грн | ||||||||
| Середньорічна вартість основних засобів, тис грн | ||||||||
| Середньорічний залишок оборотних коштів, тис грн | ||||||||
| Середньорічна вартість нематеріальних активів, тис грн | ||||||||
| Повна собівартість реалізованої продукції, тис грн | ||||||||
| Повна собівартість виготовленої продукції, тис грн |
Продовження таблиці 3
| Матеріальні витрати, тис грн | ||||||||
| Середньорічний виробіток на одного працюючого, грн/чол | 6000,00 | 5192,31 | 5833,33 | 5490,20 | 5576,92 | 5576,92 | 6000,00 | |
| Середньорічний виробіток на одного робітника, грн/чол | 6666,67 | 6136,36 | 6511,63 | 6086,96 | 6304,35 | 6444,44 | 6666,67 | |
| Середньорічна заробітна плата одного працюючого, грн/чол | 1960,00 | 1961,54 | 1958,33 | 1960,78 | 1884,62 | 1942,31 | 1920,0 | |
| Середньорічна заробітна плата одного робітника, грн/чол | 1866,67 | 1931,82 | 1906,98 | 1913,04 | 1869,58 | 1911,11 | 1866,67 | |
| Прибуток від реалізації продукції, тис грн | ||||||||
| Рентабельність підпримєства, % | 6,63 | 6,03 | 0,25 | 3,18 | 6,35 | 4,35 | 5,97 | |
| Рентабельність витрат, % | 9,96 | 9,52 | 0,39 | 4,85 | 10,76 | 6,90 | 9,68 | |
| Фондовіддача основних фондів, грн | 1,00 | 0,82 | 0,85 | 0,82 | 0,85 | 0,84 | 0,91 | |
| Фондовіддача нематеріальний активів, грн | 16,67 | 12,86 | 14,00 | 12,73 | 13,18 | 12,61 | 13,64 |
Методичні вказівки до виконання завдань
Методи факторного аналізу та їх розрахункові формули докладно викладено в навчальній літературі [1], [8]. При виконанні завдання треба взяти два або три різні методи факторного аналізу і порівняти отримані результати про вплив різних факторів на результативний показник для різних методів факторного аналізу.
Зв’язок між різними економічними показниками має функціональний (детермінований) або кореляційний (стохастичний) характер. Функціональна залежність означає детермінований, наперед визначений зв’язок між величинами і може бути визначена точним математичним співвідношенням. Кореляійна залежність означає стохастичний (випадковий) зв’язок між величинами, виражається коваріацією або коефіцієнтом кореляції, при цьому одна незалежна випадкова величина рохглядається як фактор, а інша – як ознака, стосовно якої оцінюється стцпінь зв’язку з фактором.
У моделях, що описують функціональні зв’язки, вибір при формуванні ознакової множини обмежений. Користувач може маневрувати лише кількістю факторів, збільшуючи чи деталізуючи їх.
Для регресійних моделей характерною є багатоваріантність як ознакової множини, так і функціональної моделі.
Усі явища та процеси виробничо-комерційної діяльності підприємства перебувають у взаємозв’язку взаємозалежності та обумовленості. Деякі з них безпосередньо пов’язані між собою, інші опосередковано. Наприклад, на обсяг випущеної продукції безпосередньо впливають такі фактори, як чисельність робітників і продуктивність їхньої праці. Всі інші фактори діють на цей показник опосередковано.
Кожний результативний показник залежить від багатьох факторів. Чим детальніше досліджується їх вплив, тим точнішими будуть результати аналізу й оцінювання діяльності підприємства.
Детермінований факторний аналіз передбачає дослідження впливу факторів, зв’язок яких з результативним показником має функціональний характер, тобто результативний показник може бути поданий у вигляді добутку, частки або алгебраічної суми факторів.
Детермінований аналіз впливу факторів-ознак на результативний фактор в табличному редакторі зручно проводити у вигляді двох таблиць. Перша таблиця містить вихідні дані (базисні та фактичні), друга – статистичні показники, необхідні для подальшого аналізу: абсолютні зміни та темпи (коефіцієнти) росту, а також розрахункові формули визначення впливу окремих факторів на результативний показник і перевірки їх спільної дії та результати цих розрахунків.
Всі ці обчислення можна виконувати в одній таблиці, форма якої наведена в таблиці 4. Індексами «0» і «1» відповідно позначають базисні (планові) та звітні (фактичні) дані.
Таблиця 4 – Схема функціонального аналізу даних
| Фактор, одиниці виміру | Базисні дані | Фактичні дані | Абсорлютні відхилення | Коефіцієнт зростання | Вплив факторів |
| У | У 0 | У 1 | ΔУ = У 1 – У 0 | КУ = У 1 / У 0 |  
|
| Х1 | Х10 | Х11 | ΔХ1 = Х 11 – Х 10 | КХ1 = Х 11 / Х 10 | ΔУx1 |
| Х2 | Х20 | Х21 | ΔХ2 = Х 21 – Х 20 | КХ2 = Х 21 / Х 20 | ΔУx2 |
| … | … | … | … | … | … |
| Хm | Хm0 | Хm1 | ΔХm = Х m1 – Х m0 | КХm = Х m1 / Х m0 | ΔУxm |
Для перевірки балансу факторів повинна виконуватись умова:
ΔУ = .
Замість показника «Коефіцієнт зростання» можуть використовуватись інші показники, наприклад, «темп (коефіцієнт) приросту». Вибір показника залежить від обраного методу функціонального аналізу.
У детермінованому аналізі виділяють такі факторні моделі:
— адитивні. Ці моделі використовуються у випадках, коли результативний показник являє собою алгебраїчну суму факторів: 
. Частина факторів може мати знак «+» і характеризувати прямий вплив на результативний показник, а інша – «—» і характеризувати зворотній вплив;
— мультиплікативні. Ці моделі використовуються у випадку, коли результативний показник є добутком факторів: 
;
— кратні – відношення показників: 
;
— змішані (комбіновані). Такі моделі поєднують в собі будь-які інші види моделей:
, 
, 
, 
тощо.
Кількість факторів у моделях може дорівнювати двом або більше.
Для визначення впливу окремих факторів на зміну результативного показника можна користуватися такими методами:
- ланцюгових підстановок;
- індексним;
- абсолютних або відносних різниць;
- пропорційного ділення і пайової частки;
- інтегральним;
- логарифмічним.
Всі ці методи базуються на способі «елімінування». В ході аналізу вважається, що фактори змінюються незалежно один від одного. Реально ж вони змінюються одночасно, взаємопов’язано, а від їх взаємодії додатково збільшується результативний показник. Цей вплив приєднується до впливу одного з факторів, зазвичай останнього. Тому, при використанні перших чотирьох методів вплив фактора на зміну результативного показника залежить від місця конкретного фактора в детермінованій моделі, тобто від порядку аналізу факторів.
В таблиці 5 наведені дані про застосовуваність окремих методів факторного аналізу до моделей кожного типу.
Таблиця 5 – Застосування методів факторного аналізу
| Метод | Модель | |||
| адитивна | мультиплі-кативна | кратна | мішана | |
| Ланцюгових підстановок | + | + | + | + |
| Індексний | – | + | + | – |
| Абсолютних різниць | + | + | – | ± |
| Відносних різниць | – | + | – | – |
| Пропорційного ділення і пайової частки | + | – | – | ± |
| Інтегральний | – | + | + | ± |
| Логарифмічний | – | + | – | – |
Індивідуальні завдання за темою
«Використання трендових моделей для розрахунків коротко-
та середньострокових прогнозів»
1 За даними таблиці 3 підібрати тип лінії тренду та спрогнозувати зміну показника на два кроки вперед.
2 Побудувати діаграму лінії тренду. На діаграму нанести рівняння лінії тренду ті коефіцієнт детермінації
Таблиця 6 – Варіанти завдань
| Варіант | Показник, для якого будується лінія тренду |
| Чиста виручка від реалізації продукції | |
| Обсяг виробництва в оптових цінах підприємства | |
| Середньорічна чисельність працюючих | |
| Фонд заробітної плати працюючих | |
| Середньорічна вартість основних фондів | |
| Середньорічний залишок оборотних коштів | |
| Середньорічна вартість нематеріальних активів | |
| Середньорічна чисельність робітників | |
| Фонд заробітної плати робітників | |
| Повна собівартість реалізованої продукції |
Методичні вказівки до виконання завдань
Питання побудови трендових моделей та моделювання одновимір-них часових рядів докладно викладені в навчальній літературі [10], [11], [2], [1], [3], [12], [13].
Значення деяких економічних показників, що мають випадковий характер, можна використовувати для побудови часових рядів – емпіричної послідовності даних, здобутих у певний момент часу. Кожний такий ряд характеризується деякою тенденцією розвитку процесу в часі, яка називається трендом. Трендові моделі часових (динамічних) рядів забезпечують видачу прогнозів на коротко- та середньостроковий періоди при виконанні низки умов:
- період часу, за який досліджується прогнозований процес, має бути достатнім для виявлення закономірностей;
- трендова модель в аналізований період має розвиватись еволюційно;
- процес, що описується часовим рядом даних, повинен мати певну інерційність, тобто для великих змін у поведінці процесу потрібний значний час;
- автокореляційна функція часового ряду даних і його залишкового ряду мусить бути швидкозгасаючою, тобто вплив більш пізньої інформації має сильніше відображатись на прогнозованій опції, ніж вплив більш ранньої інформації.
На практиці найпоширенішими методами статистичного дослідження тренда є:
- збільшення інтервалів для визначення тренда в часових рядах даних, що коливаються;
- метод ковзних середніх значень із заданим періодом m;
- метод аналітичного вирівнювання у вигляді функції тренда, яка залежить від часу.
Лінія тренда широко застосовується для розв’язання задач прогнозування за допомогою методів регресійного аналізу. Підбір функції тренда здійснюється методом найменших квадратів. Для оцінювання точності моделі використовують коефіцієнт детермінації, побудований на основі оцінок дисперсії емпирічних даних та значень трендової моделі.
Трендова модель показує тенденцію розвитку процесу, якщо коефіцієнт детермінації прямує до 1.
Явища, що спостерігаються у часі, можуть розвиватись так:
- рівномірно при сталому абсолютному прирості чергового рівня часового ряду даних за лінійним законом:
у = а0 + а1t,
де а0 – стала;
а1 – коефіцієнт регресії, що визначає швидкість і напрямок розвитку (а1<0 – спадання; а1>0 – зростання);
- рівномірноприскорено при сталому в часі збільшенні (зменшенні) темпу приросту рівнів за законом (парабола другого порядку):
у = а0 + а1t + а2t2,
де а2 – коефіцієнт, що характеризує сталу змінну швидкості (темпу) розвитку (а2<0 – сповільнення розвитку; а2>0 – прискорення);
- із змінним прискоренням (сповільненням) при змінному в часі збільшенні (зменшенні) розвитку за законом (парабола третього-шостого порядку):
у = а0 + а1t + а2t2 +а3t3 + … + а6t6;
- зі сповільненням зростання в кінці періоду, коли приріст у кінцевих значеннях ряду даних прямує до нуля за законом (логаріфмічна функція):
у = а1 ln t + а0;
- зі зростанням за експоненціальним законом:
у = а0 ℮а1t;
де t – випадковий час появи чергової події;
- зі сталим відносним приростом за законом степеневої функції або гіперболи:
у = а0 tа1; у = а0 + а1/t.
Табличний процесор дозволяє будувати трендові моделі графічним способом на основі двовимірних діаграм, що відображають динамічні зміни. Послідовність виконання цієї процедури така:
- будують діаграму;
- переводять діаграму в режим редагування;
- виділяють ряд на діаграмі для побудови лінії тренду;
- подають команду «Добавить линию тренда…» з меню «Диаграмма» або за допомогою контекстного меню. У результаті на екрані монітора з’являється діалогове вікно для визначення типа лінії тренду і інших параметрів.
Крім того, в табличному процесорі існують широкі можливості для здійснювання прогнозування за допомогою статистичних функцій, наприклад ТЕНДЕНЦИЯ, ПРЕДСКАЗ, РОСТ.
Приклади завдань для самостійної роботи за темою
«Використання трендових моделей для розрахунків коротко-
та середньострокових прогнозів»
Завдання 1.
У таблиці 7 наведено дані про норми інфляції в умовних країнах (%).
Таблиця 7
| Рік | Країна 1 | Країна 2 | Країна 3 |
| 5,9 | 6,5 | 7,6 | |
| 4,3 | 9,5 | 6,3 | |
| 3,6 | 6,8 | 4,9 | |
| 6,2 | 8,4 | 12,0 | |
| 10,9 | 16,0 | 24,6 | |
| 9,2 | 24,2 | 11,7 | |
| 5,8 | 16,5 | 9,3 | |
| 6,4 | 15,9 | 8,14 | |
| 7,6 | 8,3 | 3,8 | |
| 11,4 | 13,4 | 3,6 | |
| 13,6 | 18,0 | 8,0 |
Для кожної країни оцінити темп зростання інфляції, що отримується з наступної моделі:
Ln yt = β0 + β1t + ε,
де y – норма інфляції.
Завдання 2.
Будівельна компанія має спеціалізацію з будівництва нерухомості. Нижче наведено дані за 8 років щодо об’єктів, будівництво яких розпочато (див. табл. 8):
Таблиця 8
| Роки | |||||||||
| Число об’єктів | |||||||||
| Середня площа | ? |
1. Для кожної змінної визначити регресію від часу.
2. Визначити загальну площу (кількість будинків помножити на їхню загальну площу). Чи можна використати лінійну регресію?
3. Визначити прогноз загальної площі на 9-ий рік.
Завдання 3.
У таблицях 9, 10 наведено дані про випуск промислової продукції в Україні та поквартальну заробітну плату.
Підібрати криві, які найбільше підходить для опису тенденції.
Таблиця 9 – Випуск промислової продукції (помісячно) в Україні в 1994 р.
| Дата | Випуск продукції, млрд крб |
| Січень 1994 | 46 516 |
| Лютий 1994 | 52 928 |
| Березень 1994 | 57 928 |
| Квітень 1994 | 58 827 |
| Травень 1994 | 59 978 |
| Червень 1994 | 65 169 |
Таблиця 10 – Поквартальна заробітна плата в держсекторі України (1992-1994 рр.)
| Квартал | Заробітна плата (без премій), млрд крб |
| 1992 (1) | |
| 1992 (2) | |
| 1992 (3) | |
| 1992 (4) |
Продовження таблиці 10
| 1993 (1) | 1 223 |
| 1993 (2) | 2 220 |
| 1993 (3) | 6 366 |
| 1993 (4) | 21 224 |
| 1994 (1) | 42 043 |
| 1994 (2) | 45 313 |
Завдання 4.
У таблиці 11 наведено квартальні дані про заробітну плату робітників та службовців протягом 1992-1996 рр.
Таблиця 11
| Квартал | Заробітна плата робітників та службовців, млн. грн | Квартал | Заробітна плата робітників та службовців, млн. грн |
| І кв. 1992 | 1,2 | ІI кв. 1994 | 644,6 |
| ІI кв. 1992 | 2,5 | ІII кв. 1994 | 779,8 |
| ІII кв. 1992 | 3,8 | ІV кв. 1994 | 1 247,3 |
| ІV кв. 1992 | 8,0 | І кв. 1995 | 1 986,8 |
| І кв. 1993 | 13,0 | ІI кв. 1995 | 3 165,7 |
| ІI кв. 1993 | 24,0 | ІII кв. 1995 | 4 479,2 |
| ІII кв. 1993 | 70,3 | ІV кв. 1995 | 5 362,5 |
| ІV кв. 1993 | 234,8 | І кв. 1996 | 5 431,5 |
| І кв. 1994 | 448,0 | ІI кв. 1996 | 5 778,0 |
Використайте цю інформацію для побудови експоненційної моделі зростання y = ea+bx, де у – заробітна плата, х – час.
Проаналізуйте отримані результати та адекватність моделі. Зробіть прогноз зростання заробітної плати в наступних періодах, побудуйте інтервали довіри. Зобразіть результати графічно.
У яких випадках бажано використовувати експоненційну модель зростання.
Завдання 5.
У таблиці 12 наведена динаміка зростання грошової маси М2 з вересня 1993 року по вересень 1995 року.
Таблиця 12
| Місяці | М2 (широка грошова маса) | Місяці | М2 (широка грошова маса) |
| Вересень 93 | 1 863,03 | Жовтень 94 | 6 232,02 |
| Жовтень 93 | 2 244,71 | Листопад 94 | 6 234,57 |
| Листопад 93 | 2 810,83 | Грудень 94 | 6 846,33 |
| Грудень 93 | 3 154,65 | Січень 95 | 6 514,33 |
| Січень 94 | 3 218,28 | Лютий 95 | 6 805,48 |
| Лютий 94 | 3 643,18 | Березень 95 | 7 086,18 |
| Березень 94 | 3 935,35 | Квітень 95 | 7 186,88 |
| Квітень 94 | 4 244,73 | Травень 95 | 7 339,33 |
| Травень 94 | 4 702,86 | Червень 95 | 7 522,33 |
| Червень 94 | 5 314,33 | Липень 95 | 8 761,00 |
| Липень 94 | 5 931,01 | Серпень 95 | 7 540,00 |
| Серпень 94 | 6 212,53 | Вересень 95 | 7 592,00 |
| Вересень 94 | 6 386,32 |
Побудувати мультиплікативну модель зростання грошової маси y =axb, де у – грошова маса, х – місяць.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 3. Графічний метод аналізу даних | | | Індивідуальні завдання за темою |