Контроль за самостійною роботою студентів

Контроль за самостійною роботою студентів виконує дві функції: коригуючу, яка полягає у виправленні помилок, і стимулюючу, яка виступає своєрідним зовнішнім поштовхом до навчальної діяльності.

Відповідно до цього виділяються два види контролю СРС: за процесом і за результатом.

Контроль за процесом передбачає постійну увагу до поточної самостійної навчальної діяльності студента. При цьому ця поточна діяльність порівнюється з еталонною, зарані запрограмованою.

Контроль за результатами передбачає повну свободу студентів у здійсненні процесу діяльності, але ставить їх перед необхідністю вчасно подати конкретний результат (конспект реферат, усна відповідь і т.д.).

Сучасна педагогіка вищої школи і загальна методика відносять до ефективних форм контролю СРС рефлексивний метод, індивідуальні співбесіди, письмові завдання за пропущеними темами, контрольні роботи, реферати.

Рефлексивний контроль (від лат. reflexio – відображення, роздуми, сумніви) – це контроль у формі обміну думками в ході діалогу між викладачем і студентом.

Індивідуальні співбесіди проводяться, як правило в поза навчальний час (хоча сьогодні вони можуть плануватися і за розкладом). Така форма контролю СРС доцільна. Для роботи зі студентами, які пропускали заняття або отримали незадовільні оцінки, внаслідок чого не виконали навчальний план. Індивідуальні співбесіди можуть проводитись і з кращими студентами, тільки мета тут зовсім інша – зорієнтувати студента на ефективнішу самостійну роботу шляхом визначення індивідуальних творчих, часто дослідницьких завдань.

Співбесіди з метою контролю за СРС доцільні також щодо тем навчального курсу, які не розглядалися на лекціях чи семінарських заняттях. Для проведення такої співбесіди викладач повинен дати студентам конкретне завдання і визначити літературу, з якою студент має ознайомитися. До тем, які пропонуються студентам для самостійного опрацювання, повинні бути підготовлені відповідні методичні вказівки.

Письмові завдання практикують за пропущеними темами навчального курсу. Контрольні роботи доцільно проводити після вивчення однієї чи кількох тем курсу. Їх результати можуть враховуватися на заліках чи екзаменах.

З метою відпрацювання пропущених занять студенти можуть готувати реферати. Викладач виявляє рівень знань студента, як у ході підготовки реферату (консультації), так і в ході його оцінки.

В сучасних умовах слід значно збільшити обсяг консультативної роботи викладачів, насамперед професорів і доцентів, розглядаючи її як важливу складову частину викладацького навантаження. Нині така робота вже ведеться, але рівень її явно недостатній. Між тим відомо, що у вузах США, наприклад, існують спеціальні посади академічних консультантів. Очевидно, доцільно було б вивчити досвід їх роботи.

Література:

Самошина З.Г. Организация самостоятельной работы студентов в процессе изучение курса криминалистики. – В кн..: Методика преподавания юридических дисциплин (Сборник научных трудов). – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1986. – С. 100-107.

Система організації самостійної роботи студентів: досвід, проблеми: Матеріали наук.-мет. конференції, 2.02.2000р. – К.: КНЕУ, 2000. – 260 с.

Волков В.Д., Дешко Л.М. Конституційне право України: Навчальний посібник з організації та проведення самостійної роботи студентів. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – 183 с.

Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: “Академвидав”, 2006. – С. 148-159.

Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / За ред.. З.Н.Курлянд. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – С. 155-164.

Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – С. 308-346.

Дата добавления: 2015-07-25