Методи контролю

Зразок завдання для модульного контролю

Варіант 1

1. Літературна організація «Пропала грамота»: представники, естетична платформа.

2. Регіональний принцип систематизації сучасної української літератури.

3. Лірика Тараса Федюка в контексті неомодернізму.

4. Риси формалістичного письма в прозі Тараса Прохаська.

5. Трагікомедія Олекси Росича «Останній забій»: специфіка часопростору.

Варіант 2

1. Літературна організація «ЛуГоСад»: представники, естетична платформа.

2. Генераційний принцип систематизації сучасної української літератури.

3. Лірика Василя Герасим’юка: традиція і новаторство.

4. Формалізм художньої прози Юрія Андруховича.

5. Жіноче письмо в сучасній українській літературі: ознаки (на прикладі твору Оксани Забужко).

Варіант 3

1. Літературна організація «Бу-Ба-Бу»: представники, естетична платформа.

2. Націологічний принцип систематизації сучасної української літератури.

3. Лірика Ігоря Римарука: неомодерністична парадигма.

4. Експеримент із прозою Юрія Іздрика.

5. Жіноче письмо в сучасній українській літературі: ознаки (на прикладі твору Євгенії Кононенко).

Перелік питань, що виносяться на іспит

1. Історико-культурний контекст розвитку української літератури кін. 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст.

2. Незалежні літературні угруповання 80-х – поч. 90-х рр.

3. Літературні угруповання 1990-х – 2000-х рр.

4. Спроби систематизації української постколоніальної літератури критикою і літературознавством: генераційний, регіональний, націологічний, естетичний принципи.

5. Явище «покоління батьків» у літературі 90-х років (художня проза Ліни Костенко, Валерія Шевчука, Євгена Гуцала, Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, Володимира Дрозда, Василя Портяка та ін.).

6. Явище «покоління батьків» у літературі 90-х років (на прикладі лірики).

7. Література постколоніального періоду в рецепції літературознавчої науки.

8. Неомодернізм і постмодернізм як ключові стильові маркери літературної доби помежів’я.

9. Постмодернізм в українській прозі 1990-х років (загальний огляд).

10. Літературна періодика 90-х – 2000-х рр.: «традиціоналісти» проти «модерністів».

11. Літературна критика 90-х – 2000-х рр.: тенденції розвитку, представники.

12. Сучасний автор як об’єкт наукового прочитання (Н. Зборовська, Т. Гундорова, Я. Голобородько, Р. Харчук та ін.).

13. Антологія як чинний показник художніх пошуків в сучасній українській літературі.

14. Літературні сайти в Україні та їх роль у культурному процесі.

15. Літературні конкурси та їх роль у культурному процесі.

16. Неомодерна лірика «вісімдесятників» (загальний огляд).

17. Лірика Василя Герасим’юка: традиція і новаторство.

18. Поезії Ігоря Римарука: стильові особливості.

19. Поетика ліричних творів Тараса Федюка.

20. Літературне покоління «дев’ятдесятників» (загальний огляд).

21. Ґенерація 1990-х: історія самоствердження в літературі.

22. Поетичний аванґард. Поетична група «Бу-Ба-Бу». Група поетів «Нова деґенерація».

23. Поезія Івана Андрусяка в контексті неоаванґарду.

24. Лірика поетів-«дев’ятдксятників».

25. Поетична творчість Сергія Жадана.

26. Поетичні «ігри» «двотисячників» (Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Сашко Ушкалов та ін.).

27. Неомодерністська проза 1990-х: загальний огляд, представники, проблематика творчості.

28. Загальний огляд української художньої прози 1990-х – початку 2000-х років.

29. «Житомирська» школа (В’ячеслав Медвідь, Євген Пашковський) в сучасній літературі: актуалізація в прозі першооснов людського існування.

30. Герменевтичний роман В’ячеслава Медведя «Льох»: моделі наукового прочитання.

31. Художня проза Євгена Пашковського.

32. Формалістичні шукання письменників «галицько-станіславської» школи (загальний огляд).

33. Постмодерна поетика прози Юрія Іздрика.

34. Проза Тараса Прохаська: змістовий і формальний експеримент.

35. Творчість Юрія Андруховича. Аналіз роману за вибором.

36. Постмодерністичний дискурс прози Юрія Андруховича.

37. Експресіонізм як стильова домінанта в художній прозі Олеся Ульяненка.

38. Роман Олеся Ульяненка «Жінка його мрії»: літературні й позалітературні провокації.

39. Художня проза Степана Процюка.

40. Альтернативна історія в сучасній українській літературі: Василь Кожелянко, Йван Козленко, Варвара Жукова.

41. Сучасний письменник як містифікатор (Варвара Жукова, Варвара Чорна).

42. Українська сатира кінця 80-х – 90-х рр. (загальний огляд).

43. Творчість кітчевих авторів (Володимир Цибулько, Лесь Подерев’янський, Олександр Ірванець та ін.).

44. Еротичний дискурс в сучасній українській літературі: художня проза Юрка Покальчука, Юрія Винничука, Ольги Деркачової та ін.

45. Смислові домінанти епіки Юрка Покальчука.

46. Феномен жіночого письма в художній літературі (загальний огляд).

47. Феміністичний дискурс у прозі та критиці 1990-х років (О. Забужко, С. Пиркало, Н. Сняданко, Є. Кононенко та ін.).

48. Роман «Нація» Марії Матіос: ідейний зміст.

49. Лірика і проза Оксани Забужко.

50. «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко: історія самоствердження жінки-автора.

51. Феміністичний дискурс прози Євгенії Кононенко.

52. Художні особливості прози Тані Малярчук.

53. Поезія авторок-«дев’ятдесятниць» (Маріанна Кіяновська, Галина Крук, Олена Степаненко та ін).

54. Мотивний комплекс поетичної збірки Маріанни Кіяновської «Дещо щоденне» (або «Звичайна мова»).

55. Драматургія жінки-автора (на прикладі творів Неди Нежданої).

56. Урбаністична література 90-х – 2000-х рр. (загальний огляд).

57. Художня «альтернативна» проза Сергія Жадана.

58. Анатолій Дністровий-прозаїк у літературному процесі 90-х – 2000-х рр.

59. Цинізм як смислова домінанта прози Ірени Карпи.

60. Сучасний український мас-роман як альтернатива до елітарного тексту.

61. Масова література в Україні: Ірен Роздобудько, Люко Дашвар, Василь Шкляр, Андрій Кокотюха, Любко Дереш та ін.

62. Український мас-роман. Аналіз одного роману на вибір.

63. Трагікомедія О. Росича «Останній забій»: проблематика, конфлікт.

64. Трагікомедія О. Росича «Останній забій»: особливості часопростору.

65. Літературна художня книжка 2012 року: теми, жанри.

66. Літературна критика у 2012 році: тенденції розвитку.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота	Підсумковий тест (екзамен)	Сума
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Самост. робота	Індивід. робота	0 / 30

Система оцінювання знань

Упродовж семестру студент має можливість отримати 100 балів (або 70 у семестрі й 30 на іспиті).

1. Обов’язкові види робіт:

а) післялекційні завдання (зі списку запропонованих обрати 10): 10 по 1 б. = 10 балів

б) практичні заняття (за методичкою) 4 по 5 б. = 20 балів

в) модуль = 10 балів

г) нотатник-діалог (передбачає ведення розмови (діалогу) з літературним критиком, на підтримку його міркувань чи заперечення; читання списку творів до курсу супроводжується веденням такого нотатника; студент знаходить рецензію на прочитаний твір, конспект цієї рецензії супроводжується власними міркуваннями, полемікою з критиком тощо) у списку 25 творів (студент обирає зі списку від 15 до 20, не менше) 15 по 2 б. = 30 балів (може бути більше, залежно від кількості прочитаного й обмисленого в нотатнику)

2. Додаткові

а)перераховані у пункті завдання для індивідуальної роботи = 20 балів

б) представлення [1] (у програмі це останні 4 теми практичних) на вибір однієї теми = 10 балів

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
80-89	В	добре
70-79	С
60-69	D	задовільно
50-59	Е
35-49	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Дата добавления: 2015-07-20